Рішення № 74429082, 01.06.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2324/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«29» травня 2018 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Донченка Ю.В.

при секретарі: Піцик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом за позовною заявою Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води,-

установив:

Позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» пред'явив в суд позов до відповідачів мешканців квартири № 19 по вул. П. Тичини, в якому просить постановити рішення про стягнення з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 5 737,39 гривень, а також судовий збір в розмірі 1762,00гривень.

В обґрунтування позовних вимог ЛМКП посилалася на те, що 30.11.2016 року позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу та стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 5737,39, а також стягнення витрат по сплаті судового збору.

08.12.2016 року Шевченківський районний суд м. Львова видав судовий наказ про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 5737,39грн., а також 689 грн. судового збору на користь ЛМКП, однак 12 січня грудня 2017 року районний суд задовольнив заяву ОСОБА_4 і скасував виданий судовий наказ та роз’яснив ЛМКП право заявити вимоги у порядку позовного провадження.

В обґрунтування вимог посилається на те, що відповідачі зареєстровані, проживають кв. № 19 у м. Львів вул. П.Тичини, 23 та є її співвласниками, і відповідно користуються послугами з централізованого опалення.

ЛМКП «Львівтеплоенерго» з 01 липня 2014 року для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення відповідачам був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1, а також щомісячно направлялися квитанції про нарахування вартості даної послуг з метою її оплати.

Між відповідачами та позивачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: виконавець надавав послуги відповідачам, останні такими послугами користувалися для задоволення своїх потреб, та не відмовлялися від них, усвідомлюючи, шо за послуги треба платити, але оплату не проводили, чим порушили ч. 1 п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07. 2005р. а також п. 3.1 договору приєднання, де прямо вказано, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата за спожиті послуги вноситься споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.

Станом на 06.03.2018 р., заборгованість за період з 01.07.2014р. по 31.10.2016 р. за квартирою № 19 будинку № 23 по вул. П.Тичини в м. Львові, де проживають вищезазначені відповідачі, утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 5 522,49 грн., інфляційні втрати складають 186,81 грн., а 3% річних – 28,09 грн., разом сума заборгованості складає всього 5737,39 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі, просив позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про час, дату та місце розгляду були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані поштові відправлення та оголошення у газеті "Високий Замок" 22 травня 2018 року, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без їх участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280,281 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову з таких мотивів.

Судом встановлено, що 08.12.2016 року Шевченківський районний суд м. Львова видав судовий наказ про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 5 737,39 грн., а також 689 грн. судового збору на користь ЛМКП.

12 січня 2017 року вказаний судовий наказ ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова скасовано.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками АДРЕСА_1.

Згідно з ч.7 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання».

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови договору.

Договір Приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої види ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 01 липня 2014 року відповідає вимогам ст. 634 ЦК України та є договором про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води і вважається укладеним між: ЛМКП «Львівтеплоенерго», що є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води у м. Львові для населення згідно норм ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та споживачем (власником/співвласником/ балансоутримувачем будинку, квартири, житлових приміщень у багатоквартирних будинках, будинках, спорудах, які приєднані до теплових мереж ЛМКП «Львівтеплоенерго» і в яких послуги з централізованого постачання гарячої води надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго», а також користувачами вищевказаних приміщень, квартир, або особами, зареєстрованими (прописаними) у таких приміщеннях, квартирах, будинках).

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ЛМКП «Львівтеплоенерго» було підготовлено та направлено на адресу відповідачів для підписання два примірники договору приєднання, що підтверджується супровідним листом від 21.04.2016р. № 09-4623 та списком рекомендованих листів №09-4623, а також фіскальним чеком ВПЗ Львів-40 про відправлення.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня винесення проекту договору однією із сторін.

Проте, станом на день подання позову та під час судового розгляду вказаної справи договір приєднання відповідачами не підписаний і один із примірників, як це передбачено чинним законодавством, виконавцю назад не повернено.

Своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основним обов'язком споживача. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання споживачем.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10.10.2012 року у справі № 6-110цс12, від 25.11.2014 року у справі № 3-184гс14, які в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

При цьому також враховується позиція Верховного Суду України, яка висловлена у постанові під час розгляду справи № 6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, згідно з якою споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

Відповідно до п. 1.1 Договору приєднання предметом договору є те, що Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води (якщо конкретний будинок/приміщення фактично приєднані до мереж центрального опалення та мереж гарячого водопостачання Виконавця), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води за встановленими відповідними уповноваженими органами тарифами для відповідних категорій споживачів, у строки і на умовах, що передбачені цим Договором приєднання.

ЛМКП «Львівтеплоенерго» з 01 липня 2014 року для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення Відповідачам був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1, а також щомісячно направлялися квитанції про нарахування вартості даної послуг з метою її оплати.

Відповідно до пункту 2.1 Договору приєднання, тарифи на послуги та їх загальна вартість встановлюється уповноваженим органом на момент надання таких послуг, тобто Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з п.5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановленні договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов»язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов»язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов»язаннями, повязаними із спільним майном.

Отже, з огляду на вищенаведене, між Відповідачами та Позивачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: Виконавець надавав послуги Відповідачам, останні такими послугами користувалися, не відмовлялися від них, усвідомлюючи, що за послуги треба платити, але оплату не проводили, чим порушили ч. 1 п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07. 2005р.. а також п. 3.1 договору приєднання, де вказано, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата за спожиті послуги вноситься Споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Така позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 30.10.2013р. при розгляді справи №6-59цс13.

Таким чином, всупереч п.5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.1 п.18 постанови КМУ № 630 від 21.07.2005р., а також п.3.1 Договору приєднання відповідачі не виконали свого зобов»язання щодо сплати послуги з централізованого опалення, а тому зобов»язані сплатити суму боргу з урахуванням встановлення індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення, заборгованість відповідачів станом на 06.03.2018 р. за період з 01.07.2014р. по 31.10.201 6р. складає у сумі 5 522,49 грн., інфляційні втрати складають 186,81 грн., а 3% річних – 28,09 грн., разом сума заборгованості складає всього 5737,39 грн..

Відповідачами не подано доказів про те, що подані позивачем розрахунки заборгованості та застосовані ним тарифи проведено неправильно та представлено будь-яких інших заперечень.

У зв»язку з задоволенням позову з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі, а саме 1762 грн. витрат по сплаті судового збору та 400 грн. витрат по виклику відповідачів до суду через оголошення у пресі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 89, 223, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України, ст. 623 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВПН НОМЕР_2), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН- НОМЕР_4), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_5) в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», місце знаходження м. Львів. вул. Д.Апостола,1, р/р 26034302204086 в Львівське АТ «Ощадбанк», МФО 325796, ЄРДПОУ 05506460 5737 (п'ять тисяч сімсот тридцять сім ) грн. 39 коп. заборгованості за послуги централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води.

Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВПН НОМЕР_2), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН- НОМЕР_4), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_5) в рівних частках в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», місце знаходження м. Львів. вул. Д.Апостола,1, р/р 26034302204086 в Львівське АТ «Ощадбанк», МФО 325796, ЄРДПОУ 05506460 – судових витрат у розмірі 2 162 (дві тисячі сто шістдесят дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Львівської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 01.06.2018 року.

Суддя ОСОБА_5