Рішення № 74428902, 31.05.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5735/16-ц

пр.№ 2/464/189/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2018 м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: головуючого Мички Б.Р.

секретар судового засідання Комарницька Р.В.

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 464/5735/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування, третя особа ОСОБА_4, про визнання незаконними та скасування розпорядження та протоколу, позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, про відібрання малолітньої дитини та передання її опікуну,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому після уточнення позовних вимог просить: визнати незаконним та скасувати розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №421 від 25 липня 2016 року «Про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1»; визнати недійсним та скасувати протокол засідання комісії з питань захисту прав дитини №16 від 14.07.2016 Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що вона є бабою малолітньої ОСОБА_6 та така тривалий час проживала у її сім'ї, зокрема опікувалася дитиною понад 30 місяців ще при житті її батька, який мав тривале тяжке невиліковне захворювання. Зазначила, що займалася вихованням дитини, проявляла турботу про її фізичний та духовний розвиток, купляла одяг, взуття, інші необхідні речі, докладала усіх зусиль, щоб онука отримувала відповідний для її віку розвиток та харчування. 14.06.2016 подала до органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради перелік документів для призначення її опікуном над малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку із смертю 23.06.2014 її матері - ОСОБА_7 та 21.05.2016 її батька - ОСОБА_8. Також документи для отримання права на опікунство над малолітньою ОСОБА_6 подані сестрою покійної матері дитини ОСОБА_4. Зазначає, що дитина не виявляла бажання спілкуватись з останньою. При проведенні опитування малолітньої ОСОБА_6 фахівцями органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради з метою врахування думки дитини дитина висловила бажання проживати тільки у сім'ї позивача, однак при прийнятті рішення 14.07.2016 відповідач надав перевагу в опікунстві ОСОБА_4, на що дитина відреагувала негативно. Стверджує, що у неї наявні усі можливості для утримання та виховання дитини. А відтак просить позов задовольнити.

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_4 звернулася до суду з окремим позовом, який прийнятий до спільного розгляду разом із первісним, в якому просить відібрати малолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та передати її опікуну ОСОБА_4, допустивши негайне виконання рішення в частині передання дитини опікуну. В обгрунтування позову покликається на те, що являється рідною сестрою матері ОСОБА_6 та оскільки обоє батьків дитини померли, то 14.06.2016 звернулася до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради з заявою про встановлення опіки над нею. Згідно з розпорядження органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №421 від 25.07.2016 призначена опікуном над малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 Ігноруючи дане розпорядження, бажання дитини та волю опікуна, відповідач ОСОБА_1 незаконно утримує малолітню ОСОБА_6 за адресою: Львівська область, Городоцький район, с.Вишня, вул.Паркова,3, відмовляючись передати її опікуну. А відтак просить поданий нею позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 20.07.2016 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, від 05.08.2016 прийнято до спільного розгляду разом із первісним позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, про відібрання малолітньої дитини та передання її опікуну.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 05.08.2016 задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24.11.2016 дана ухвала скасована та в застосуванні заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, від 17.08.2016 справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 21.11.2016 клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задоволено, по справі призначено судову психологічну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 15.02.2017 відновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 26.07.2017 клопотання представника третьої особи ОСОБА_4 – ОСОБА_5 задоволено, по справі призначено повторну судову психологічну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_4

Ухвалою суду від 02.02.2018 поновлено провадження у справі, оскільки повторну судову психологічну експертизу у даній справі не проведено, оплату за її проведення не здійснено та матеріали справи повернуто до суду.

У судових засіданнях позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 поданий ними позов підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні, викладеним у ньому. ОСОБА_9 третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 не визнали у повному обсязі. Зазначили, що з 09.02.2014 малолітня дитина проживає із позивачем. Натомість Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради встановлено опікуном ОСОБА_4 на підставі сфальсифікованих документів, зокрема протоколу діагностичного обстеження дитини ОСОБА_6 від 23.06.2016, у якому відображені відомості, які не відповідають дійсним обставинам та ведення якого не передбачено чиним законодавством.

У судових засіданнях представник відповідача ОСОБА_3 первісний позов не визнала у повному обсязі. ОСОБА_9 третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 підтримала у повному обсязі. Пояснила, що до органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради із заявами про призначенням опікуном малолітньої ОСОБА_10 звернулася позивач ОСОБА_1 та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_4 На основі повного та всебічного з'ясування обставин справи та поданих заявниками документів відповідачем прийнято розпорядження про призначення опікуном ОСОБА_4, яке є законним та обгрунтованим. Дитину на засідання комісії не запрошували. Натомість, враховуючи те, що членом комісії є психолог, така з малолітньою ОСОБА_6 провела бесіду, за наслідками якої оформлено протокол діагностичного обстеження дитини. Зазначила, що Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №922 від 25.12.2008 визначений склад комісії з питань захисту прав дитини із зазначенням чіткого переліку посад осіб, які входять до її складу. Рішенням комісії прийнято призначити ОСОБА_4 опікуном дитини, а тому дитина повинна проживати з нею.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 первісний позов заперечили у повному обсязі. Поданий ними позов підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у ньому. Пояснили, що оскільки позивач не надала належного виховання обом своїм синам, то і не зможе надати таке малолітній ОСОБА_6 та має матеріальний інтерес у встановленні опіки над дитиною, оскільки останній належить частка у спадковому майні після смерті її батьків. Натомість у неї наявні усі можливості та досвід для забезпечення потреб дитини, її виховання, фізичного та розумового розвитку. Її бажання встановити опікунство над дитиною підтримує її чоловік, ОСОБА_11, та син, ОСОБА_12 Зазначила, що забезпечена житлом за адресою: м.Львів, пл.Вічева, 5/6, а також працює на державній роботі в Головному управлінні ДСНС України у Львівській області, що свідчить про стабільний та нормальний рівень доходів.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_13, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав згідно ст.384, 385 Кримінального кодексу України та будучи приведеною до присяги, показала суду, що є психологом та на прохання членів комісії з питань захисту прав дитини проводила діагностичне обстеження малолітньої ОСОБА_6, результати якого оформила у формі протоколу. В ході обстеження виявлено, зокрема, абсолютно позитивне ставлення дитини до бабусі ОСОБА_14, тітки ОСОБА_5 та братика ОСОБА_12, до бабусі Слави і діда Вови (з боку батька) – нейтральне. Дідусь (з боку матері) Володимир та дядько ОСОБА_11 викликають у дитини негативні почуття. Знайомство з дитиною проводила наодинці та тестування проводила у присутності бабці ОСОБА_1 Запропонувала дитині співставити улюблені кольори із членами її родини. ОСОБА_15 розклала кольори від найбільш улюбленого до найменш у відповідності із членами родини у наступному порядку: голубий – ОСОБА_14 (баба по лінії батька), червоний – ОСОБА_15 (сестра покійної матері), жовтий – ОСОБА_12 (син ОСОБА_16, двоюрідний брат), зелений – Слава (баба по лінії матері), сірий – Вова (дід по лінії батька), фіолетовий - ОСОБА_17 (троюрідна сестра по лінії матері), коричневий – Володя (дід по лінії матері), чорний – ОСОБА_11 (чоловік сестри матері ОСОБА_16). Потім запропонувала дитині зобразити членів її сім'ї. Вона намалювала бабу ОСОБА_14, діда Вову (по лінії батька) та маму з татом. ОСОБА_18 на малюнку не зобразила. Доповідачем на комісії з питань захисту прав дитини була секретар Дрозда Г.М. Усі члени комісії одноголосно проголосували за призначення опікуном ОСОБА_4 Для надання усіх відповідей необхідно проводити додаткові обстеження.

ОСОБА_1, допитана за її згодою у якості свідка, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав згідно ст.384, 385 Кримінального кодексу України та будучи приведеною до присяги, повідомила, що у визначений секретарем комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_3 день вона прибула з дитиною для проведення діагностичного обстеження. Спершу дитина спілкувалась з психологом наодинці. Потім проводився тест. Дитині сказали намалюй свою сім'ю, у тебе є одна хвилина. Вона намалювала дві дівчини та двох хлопців. В подальшому дитина пояснила, що намалювала бабу ОСОБА_14 з мамою та тата з дідом Вовою. У ОСОБА_6 було замало часу, аби намалювати себе. Коли дитині під час проведення тесту запропонували співставити улюблені кольори із членами родини, то карточки з іменами (5 імен з родини ОСОБА_4 та три імені з ОСОБА_1) були заготовлені завчасно, а тому об'єктивність даного дослідження є сумнівною. Одного дня ОСОБА_4 прийшла із своїм чоловіком, адвокатом та батьком і повідомили, що хочуть забрати ОСОБА_11. Дитина сказала, що не хоче та почала плакати. Вона викликала поліцію. Ствердила, що не забороняє родині ОСОБА_4 спілкуватися з дитиною.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_17, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав згідно ст.384, 385 Кримінального кодексу України та будучи приведеною до присяги, показала суду, що є рідною сестрою позивача ОСОБА_1 ОСОБА_19 забезпечена усім необхідним, оскільки з лютого 2014 року нею опікується позивач з чоловіком. ОСОБА_15 їй повідомляла, що бажає жити з бабою ОСОБА_14. З дядьком ОСОБА_11 боїться жити, оскільки такий б'ється із своєю жікою - ОСОБА_4, яка часто кричить.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_20, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав згідно ст.384, 385 Кримінального кодексу України та будучи приведеним до присяги, показав суду, що є хресним татом ОСОБА_19. ОСОБА_14 у лютому 2014 року приїхала в Україну та з того часу опікується ОСОБА_19.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_21, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав згідно ст.384, 385 Кримінального кодексу України та будучи приведеною до присяги, показала суду, що є сусідкою ОСОБА_1 Вважає, що дитині буде краще проживати із ОСОБА_1, оскільки така дбає про дитину разом із чоловіком та іншими членами родини ОСОБА_1, зокрема хресним ОСОБА_21, матеріально забезпечує її.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_22, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав згідно ст.384, 385 Кримінального кодексу України та будучи приведеною до присяги, показала суду, що є племінницею позивача ОСОБА_1 ОСОБА_19 огорнута любов'ю баби ОСОБА_14 та діда Вови, їй з ними добре.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_23, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав згідно ст.384, 385 Кримінального кодексу України та будучи приведеною до присяги, показала суду, що ОСОБА_4 є її племінницею. Воля покійної матері дитини, аби ОСОБА_4 була опікуном ОСОБА_15. ОСОБА_16 завжди все купляла для дитини. ОСОБА_24 молода, разом із чоловіком працюють на гарних роботах. Син ОСОБА_16 - ОСОБА_25 дуже любить сестру ОСОБА_19.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_26, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав згідно ст.384, 385 Кримінального кодексу України та будучи приведеною до присяги, показала суду, що працювала з покійною Ірою протягом 11 років. ОСОБА_24 – ідеальна. Ще за життя покійна Іра часто залишала ОСОБА_15, бо дитина любить її та її сім'ю. Остання воля покійної ОСОБА_7, аби дитина була з ОСОБА_21 або її мамою.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_27., будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав згідно ст.384, 385 Кримінального кодексу України та будучи приведеною до присяги, показала суду, що є хресною мамою ОСОБА_19 та була однокласницею ОСОБА_7. Багато часу проводила в сім'ї ОСОБА_21 та ОСОБА_7. Їй відомо, що покійна мати дитини хотіла, аби дитина проживала в сім'ї ОСОБА_21.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_28, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав згідно ст.384, 385 Кримінального кодексу України та будучи приведеною до присяги, показала суду, що є сусідкою ОСОБА_4 ОСОБА_4 з Ірою були у близьких відносинах. Коли Іра була хворою, ОСОБА_4 опікувалася її донькою, яка горнеться до неї. Після 3-4 місяців перебування в ОСОБА_4 називала її мамою. ОСОБА_24 молода, спокійна, вона та її чоловік мають гарну роботу.

Допитана у судовому засіданні у якості експерта ОСОБА_29, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язківта будучи приведеною до присяги, показала суду, що на підставі ухвали суду про призначення судової психологічної експертизи, провела таку та підтримує наданий нею висновок у повному обсязі. Предметом дослідження була малолітня ОСОБА_6 Під час дослідження бабця ОСОБА_1 була присутньою лише під час встановлення контакту з дитиною. Зазначила, що дитина потребує багато любові та їй необхідно надати час, аби вона сама змогла зробити свідомий вибір. Дитина любить усіх, однак на даний час їй найкраще жити з бабцею ОСОБА_14.

З’ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши показання свідків, та дослідивши докази, якими обґрунтовуються дані обставини, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 03.09.2005 року зареєстрували шлюб у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про що зроблено відповідний актовий запис №2367, що стверджується свідоцтвом про шлюб Серія І-СГ №246441 від 14.01.2015 (т.1, а.с.7).

У даному шлюбі у них народилася донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження Серія І-СГ №440535 від 14.01.2015 (т.1, а.с. 7 (зворот).

Як вбачається із свідоцтва про смерть ОСОБА_18 І-СГ №382581 від 14.01.2015 ОСОБА_7 померла 23 червня 2014 року (т.1, а.с.8).

З свідоцтва про смерть ОСОБА_18 І-СГ №434638 вбачається, що ОСОБА_8 помер 21 травня 2016 року (т.1, а.с. 8 (зворот)).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, з заявами про встановлення опіки над ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, 14 червня 2016 року звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_1

З протоколу діагностичного обстеження дитини ОСОБА_6 від 23.06.2016, підписаного практичним психологом ОСОБА_13, вбачається, що в ході обстеження виявлено, зокрема, абсолютно позитивне ставлення дитини до бабусі ОСОБА_14, тітки ОСОБА_4 та братика ОСОБА_29, до бабусі Слави і діда Вови (з боку батька) – нейтральне. Дідусь (з боку матері) Володимир та дядько ОСОБА_8 викликають у дитини негативні почуття. Найбільш значимою для дитини є бабуся ОСОБА_14, проте психологічно дитина не відчуває себе членом даної сім'ї та має велику потребу у емоційній підтримці (т.1, а.с. 73).

Згідно з витягом з протоколу №16 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 14.07.216 вирішено надати малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 статус дитини-сироти, встановити опіку та призначити опікуном над малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4. Призначити ОСОБА_4 опікуном над житлом та майном малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 4а, корп.№7, кв.34. та зобов'язати її оформити дану спадщину після смерті батьків на ОСОБА_6 (т.2, а.с.77).

Висновком відділу у справах дітей Сихівської районної адміністрації від 14.07.2016 рекомендовано комісії з питань захисту прав дитини надати малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 статус дитини-сироти, встановити опіку та призначити опікуном над малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4. Призначити ОСОБА_4 опікуном над житлом та майном малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 4а, корп.№7, кв.34. та зобов'язати її оформити дану спадщину після смерті батьків на ОСОБА_6 (т.2, а.с.76).

Розпорядженням Сихівською адміністрації Львівської міської ради №420 від 25.07.2016 малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, надано статус сироти (т.1, а.с. 31).

Розпорядженням Сихівською адміністрації Львівської міської ради №421 від 25.07.2016 «Про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлено опіку та призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4. Призначено ОСОБА_4 опікуном над житлом та майном малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 4а, корп.№7, кв.34. та зобов'язано її оформити дану спадщину після смерті батьків на ОСОБА_6 (т.1, а.с. 34).

З висновку амбулаторної судово-психологічної експертизи №18 від 16.01.2017, наданого судовим експертом-психологом Комунального закладу «Львівська обласна психіатрична лікарня» ОСОБА_29 на підставі ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 21.11.2016, вбачається, що у ОСОБА_6 до бабці ОСОБА_1 досліджена досить глибока психологічна, відповідно з емоційним позитивним забарвленням прив'язаність та досліджений негативізм дитини ОСОБА_6 щодо проживання з тіткою ОСОБА_4 Найкращий контакт дівчинки є з бабцею ОСОБА_1. Спілкування із ОСОБА_4 дівчинка не заперечує. Бажано залишити проживання дитини з бабцею ОСОБА_14 (т.1, а.с. 179-182).

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх виконавчі органи, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з міжнародними та національними правовими нормами до прав дитини належить, зокрема, право на врахування її думки щодо питань, які стосуються її життя. Зокрема, відповідно до положень ст. 12 ч. І Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Згідно з ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

Як передбачено ст.58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

З ч.3 ст.243 СК України вбачається, що опіка над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках передбачених Цивільним кодексом України.

За вимогами ч.1, 4 ст.63 ЦК України, опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи, враховується бажання підопічного.

У п. 3.1 Правил опіки і піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 за N 34/166/131/88, передбачені аналогічні положення і встановлено, що переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над тою самою дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання; особам, у сім'ї яких проживає дитина, на час, коли щодо нього виникли підстави для встановлення опіки чи піклування.

Згідно з положеннями ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.

Згідно з п.п. 42, 43 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, або судом. Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівником служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку, піклування. За результатами бесіди складається довідка.

Всупереч вищевикладеному судом встановлено, що комісією з питань захисту прав дитини при прийнятті оскаржуваного розпорядження безпосередньо думка малолітньої ОСОБА_6 не заслуховувалась, натомість було проведено психологом ОСОБА_13 діагностичне обстеження дитини, результати якого оформлені протоколом від 23.06.2016.

Разом із тим у оскаржуваному розпорядженні міститься покликання на Постанову Кабінету Міністрів України від 01.10.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини». Однак, як встановлено судом, такого нормативно-правового акту не існує та не існувало на момент винесення оскаржуваної постанови. Натомість постанова з такою ж назвою прийнята Кабінетом Міністрів України 24.09.2008 та саме нею визначено механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини. Проте в оскаржуваному розпорядженні жодних посилань на зазначений нормативно-правовий акт немає.

Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1242, яка була чинною на момент оформлення оскаржуваного витягу з протоколу та прийняття розпорядження встановлено, що у протоколах фіксується інформація про хід ведення засідань, прийняття в установах рішень комісіями, дорадчими органами, зборами тощо. Протокол складається на підставі записів, зроблених безпосередньо під час засідань, поданих текстів та тез доповідей і виступів, довідок, проектів рішень тощо. Текст протоколу складається з вступної та основної частин. У вступній частині протоколу зазначаються прізвища та ініціали (ініціал імені)голови або головуючого, секретаря, запрошених, а також присутніх осіб. У списку присутніх зазначаються в алфавітному порядку спочатку прізвища та ініціали присутніх постійних членів колегіального органу без зазначення посад, потім - запрошених осіб із зазначенням посад та у разі потреби найменувань установ. Якщо кількість присутніх перевищує 15 осіб, зазначається їх загальна кількість з посиланням на список, що додається до протоколу. Вступна частина включає порядок денний - перелік розглянутих на засіданні питань, що розміщені у порядку їх значущості із зазначенням доповідача з кожного питання. Порядок денний дається наприкінці вступної частини. Основна частина протоколу складається з розділів, які повинні відповідати пунктам порядку денного. Розділи нумеруються арабськими цифрами і будуються за такою схемою: СЛУХАЛИ - ВИСТУПИЛИ - ВИРІШИЛИ (УХВАЛИЛИ, ПОСТАНОВИЛИ). Після слова "СЛУХАЛИ" зазначається текст виступу основного доповідача. Тексти або тези доповіді та виступів, оформлені як окремі документи, до тексту протоколу не включаються. Після відомостей про доповідача ставиться тире і зазначається: "Текст доповіді (виступу) додається до протоколу". Після слова "ВИСТУПИЛИ" фіксуються виступи тих осіб, які взяли участь в обговоренні доповіді. Виступи оформляються у протоколі із зазначенням посад, прізвищ та ініціалів (ініціалу імені) промовців у називному відмінку, а також з викладенням змісту питання та відповідей на нього. Зміст виступів викладається від третьої особи однини. Після слова "ВИРІШИЛИ" ("УХВАЛИЛИ", "ПОСТАНОВИЛИ") фіксується прийняте рішення з обговорюваного питання порядку денного. Рішення повинне бути конкретним і включати складові, що відповідають на такі питання: кому, що зробити і в який строк. Реквізит "Відмітка про наявність додатків" наприкінці тексту протоколу не зазначається. Протокол підписується головуючим на засіданні колегіального органу та секретарем. Копії протоколів або витяги з них засвідчуються печаткою служби діловодства і надсилаються у разі потреби заінтересованим установам, посадовим особам, працівникам. Список розсилки складає і підписує секретар.

Однак, всупереч наведеному, у поданому витязі з протоколу не зазначено прізвища та ініціали запрошених, а також присутніх осіб або ж посилання на список, який додається до протоколу із зазначенням таких. Розділи основної частини протоколу не відповідають вимогам, зазначеним у інструкції. Розділ «ВИСТУПИЛИ» - відсутній. Окрім цього поданий витяг з протоколу №16 не засвідчений печаткою. А відтак, враховуючи наведене, не може вважатися належним та допустимим доказом у справі.

Разом із цим, як встановлено судом з пояснень представника відповідача, такий був базовим при прийнятті оскаржуваного розпорядження.

А відтак, враховуючи вищевикладене, а також те, що у ході судового розгляду судом встановлено, що відповідачем не у повному обсязі враховані всі обставини при прийнятті оскаржуваного рішення, зокрема, комісією з питань захисту дітей безпосередньо не заслухано думку малолітньої ОСОБА_6, натомість проведено діагностичне обстеження психологом, який є членом комісії, та попри те, що згідно протоколом, оформленим за результатами його розгляду, дядько ОСОБА_8 (чоловік ОСОБА_4) викликає у дитини негативні почуття, все ж таки опікуном призначено ОСОБА_4, а також зважаючи на те, що експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу, на виконання ухвали суду про призначення експертизи, для проведення якої, зокрема, надано усі матеріали цивільної справи №464/5735/16-ц, проведено таку та надано висновок, з якого вбачається, що експертом при дослідженні було безпосередньо залучено малолітню ОСОБА_6 та згідно з висновками експерта досліджена досить глибока психологічна, відповідно з емоційним позитивним забарвленням прив'язаність до бабці ОСОБА_1 та досліджений негативізм дитини ОСОБА_6 щодо проживання з тіткою ОСОБА_4 та бажаним є проживання дитини з бабцею Стефою, приходжу до висновку, що з метою забезпечення інтересів дитини та захисту її прав, розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №421 від 25 липня 2016 року «Про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1» слід визнати незаконним та скасувати.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним та скасування протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини №16 від 14.07.2016 Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради слід зазначити наступне.

Протокол – це документ, у якому фіксується інформація про хід ведення засідань, прийняття в установах рішень комісіями, дорадчими органами, зборами тощо. Протокол складається на підставі записів, зроблених безпосередньо під час засідань, поданих текстів та тез доповідей і виступів, довідок, проектів рішень тощо.

А відтак, оскаржуваний протокол не належить до рішень, які підлягають оскарженню в судовому порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до ст. 162 СК України, якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про доцільність скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, яким ОСОБА_4 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_6 підстави для задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами відсутні.

На підставі ст.ст. 162, 171, 243 Сімейного кодексу України, ст.ст.55, 58, 63 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

ОСОБА_9 Андріївни до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування, третя особа ОСОБА_4, про визнання незаконними та скасування розпорядження та протоколу - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №421 від 25 липня 2016 року «Про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, про відібрання малолітньої дитини та передання її опікуну - відмовити повністю.

Стягнути з Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 31.05.2018.

Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідач: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 25258931, місцезнаходження: м.Львів, пр.Червоної Калини, 66.

Третя особа: ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Головуючий Б.Р. Мичка