Рішення № 74428812, 21.05.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2886/17 Провадження № 2-а/450/55/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарях Бідник І.Р., Штойка С.В.

за участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання відповідача внести зміни в рішення №120 від 21.01.2005 року «Про надання згоди на оформлення матеріалів відведення земельної ділянки для ведення ОСГ, яким надати дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності в с.Коцурів». В обгрунтування заявленого позову покликається на те, що рішенням Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №120 від 21.01.2005 року йому було надано згоду на оформлення матеріалів відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6925 га. без вказання строку до якого це слід зробити. З 21.01.2005 року змінилось земельне законодавство. З метою реалізації даного рішення, 05.09.2017 року він надіслав відповідачу клопотання з проханням змінити рішення №120 від 21.01.2005 року, так, щоб воно відповідало чинному законодавству. Однак клопотання залишилось без розгляду сільською радою. 05.10.2017 року він звернувся з інформаційним запитом до відповідача, однак відповіді не отримав.

Ухвалою суду від 26.10.2017 року матеріали позовної заяви залишено без руху.

Ухвалою суду від 14.12.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.02.2018 року витребувано від Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області докази розгляду поданого позивачем ОСОБА_2 клопотання від 05.09.2017 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та дав пояснення, аналогічні мотивам звернення до суду, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача, зазначивши, що заяви позивача не підтримує.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що адміністративний позов є безпідставним та не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Рішенням №120 Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 21.01.2005 року ОСОБА_2 надано згоду на оформлення матеріалів відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,6925 га; зобов’язано ОСОБА_2 провести погодження матеріалів у відповідних службах області і району та у відповідності до чинного законодавства.

Як зазначив у позовній заяві позивач, 05.09.2017 року він звернувся до відповідача з проханням змінити згадане вище рішення та привести таке у відповідність до чинного земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений нормами ст. 118 ЗК України, відповідно до яких громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Законодавцем встановлено вимоги до клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність (ч.6 ст.118 ЗК України), та не передбачено процедури внесення змін у раніше прийняті рішення.

У відповідності до ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Вимогами ст.74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Неможливість скасування рішень чи внесенння у такі зміни вказано і в Рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009 р, у якому зазначається, що стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається, позивач протягом 13 років не вчиняв будь яких дій щодо реалізації рішення Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №120 від 21.01.2005 року.

Станом на момент винесення вказаного рішення та на даний час наявні суттєві відмінності в процедурі відведення земельної ділянки, про що не заперечив і позивач у адміністративному позові.

Законодавцем встановлено певний порядок відведення земельних ділянок, який закріплено у нормах чинного ЗК України, зокрема у ст.186-1, відповідно до якої проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Отже, на час звернення позивача з клопотанням щодо внесення змін у прийняте відповідачем рішення, існувала законодавчовстановлена процедура відведення земельної ділянки, відмінна від порядку, чинного на час його прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, Звенигородська сільська рада Пустомитівського району Львівської області 13.09.2017 року надала позивачу відповідь за №02-18/503 на клопотання останнього від 05.09.2017 року, яке зареєстроване відповідачем 07.09.2017 року.

Таким чином не заслуговує на увагу посилання позивача про те, що йому не відомо про результати розгляду поданого ним клопотання від 05.09.2017 року.

Зі змісту ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що відповідач діяв відповідно до вимог ч.2 ст. 2 КАС України та підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_4 – відсутні, заявлені позивачем вимоги не обґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 73, 74, 77, 90, 241-246, 295 КАС України, ст. ст. 116, 118, 122, ЗК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно зі статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2, місцепроживання с.Коцурів, Пустомитівського району, Львівської області.

Відповідач: Звенигородська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, місцезнаходження 81156, с.Звенигород, Пустомитівського району, Львівської області.

Суддя Мусієвський В.Є.