Ухвала суду № 74428455, 30.05.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/1870/17 Головуючий у 1-й інст. Кондратюк В. І.

Категорія ст. 286 ч.1 КК України Доповідач Кіянова С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області

в складі: головуючого Кіянової С.В.,

суддів: Ляшука В.В., Шевченко В.Ю.,

з участю: секретаря Гончарука С.С.,

прокурора Селюченко І.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12017060250000264 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_3 на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 15 березня 2018 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не судимого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, -

-обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_3, не оскаржуючи фактичних обставин вчинення злочину, кваліфікацію дій обвинуваченого та доведеності його вини, просить змінити вирок суду в частині вирішення її цивільного позову. Стягнути з ПП «Світязь» на її користь 100 000 грн. моральної шкоди. Вважає вирок суду в частині часткового задоволення її цивільного позову про відшкодування моральної шкоди несправедливим, оскільки суд формально віднісся до розгляду заявленого нею позову про відшкодування моральної шкоди, не врахував, що внаслідок отриманих нею тілесних ушкоджень було суттєво пошкоджено її здоров’я, вона зазнала фізичного болю та тривалий час лікувалася, була непрацездатною і до даного часу не може нормально жити. Вказує, що суд проігнорував той факт, що вона не може нормально працювати, оскільки при фізичних навантаженнях відчуває дискомфорт, в неї двоїться в очах та падає зір. Крім того, її постійно переслідує страх, внаслідок чого вона втратила сон та душевну рівновагу.

В запереченні на апеляційну скаргу, яке надійшло від захисника ОСОБА_1, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, йдеться про необґрунтованість та безпідставність доводів апелянта та про залишення вироку суду без зміни.

Вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 15 березня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді 1-го (одного) року обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 (один) рік, та покладено на нього обов’язки, передбачені п.п. 1,2 ст.76 КК України, а саме: повідомляти Овруцький районний відділ з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися на реєстрацію у відділ пробації.

Звільнено обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі п. « в » ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.

Стягнуто з ПП «Свитязь» на користь потерпілої ОСОБА_3 4 900,61 грн. матеріальної та 15 000 грн. моральної шкоди.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_2 та цивільного відповідача ОСОБА_4 відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави 790,96 грн. процесуальних витрат за проведення судової експертизи.

Вирішено питання щодо речових доказів.

За обставин, встановлених судом та викладених у вироку, 03 квітня 2017 року близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи технічно справним спеціалізованим вантажним сідловим тягачем марки «Volvo FH 12», р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «TRAILER NS383EL», р.н. НОМЕР_2, на якому (напівпричепі) перевозився вантаж у вигляді дерев’яних обрізків, рухався вулицею Слобода Шоломківська в напрямку м. Овруч. Під час руху вказаного тягача при його роз’їзді із зустрічним автомобілем НОМЕР_3 під керування ОСОБА_5, один з дерев’яних обрізків випав з напівпричепа, вдарившись в лобове скло автомобіля під керуванням ОСОБА_5, пробив його, при цьому травмувавши пасажира ОСОБА_3, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля. Внаслідок цього остання отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, черепно-лицьової травми, синця – гематоми лівої навколоорбітальної ділянки, синця – гематоми правої навколоорбітальної ділянки, рани лівої надбрівної ділянки, забою м’яких тканин та дрібних саден на спинці носа, перелому кісток носу зі зміщенням, перелому коронкової частини на рівні емалі 8-го лівого верхнього зуба, закритого перелому лівої виличної кістки зі зміщенням відломків, контузії лівого ока середнього ступеню з підкон’юктивальним крововиливом, післятравматичного ураження гілок лівого окорухового нерву з порушенням функції ІІІ пари черепно-мозкових нервів, парезу м’язу, який скорочує зіницю, струсу головного мозку, при наявності дрібних саден на зовнішній поверхні 4-го пальця лівої кисті.

Перед початком руху водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. а) та б) п.2.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), оскільки для забезпечення безпеки руху перед виїздом зазначеним транспортним засобом був зобов’язаний перевірити і забезпечити його технічно справний стан, правильність розміщення та кріплення вантажу – дерев’яних обрізків, а також бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу. Аналогічні вимоги передбачені п.22.2 ПДР, який вимагає від водія перед початком руху перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху – контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.

Таким чином порушення ним зазначених вимог пунктів 2.3 та 22.2 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, що спричинило її негативні наслідки, тобто отримання потерпілою ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

В засідання апеляційного суду потерпіла ОСОБА_3 не з’явилася, надала заяву про розгляд апеляційної скарги у її відсутність, оскільки в неї грудна дитина.

Від цивільного відповідача ПП «Свитязь» надійшла заява про розгляд апеляційної скарги у відсутність їх представника та в заперечення вимог апелянта.

Заслухавши доповідача, думку прокурора щодо часткового задоволення апеляційної скарги потерпілої, заперечення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та ніким з можливих апелянтів не оспорюється. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Разом з тим, апеляційний суд частково погоджується з доводами апелянта в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження потерпілою ОСОБА_3 в порядку ст. 128 КПК України було заявлено цивільний позов про відшкодування на її користь матеріальної шкоди в розмірі 4900,67 грн. та моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

Вироком суду стягнуто з ПП «Свитязь» на користь потерпілої ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 4900,61 грн. та у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.

В апеляційній скарзі не йдеться про визначений судом розмір матеріальної шкоди.

Так, відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), та з урахуванням інших обставин справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі збільшення сум, які підлягають стягненню.

Судом першої інстанції встановлені обставини заподіяння потерпілій моральної шкоди, яка спричинена ушкодженням здоров’я внаслідок неправомірних дій обвинуваченого.

Проте, визначаючи розмір моральної шкоди, завданої потерпілій в сумі 15 000 грн., суд першої інстанції недостатньо врахував вимоги розумності та справедливості у відповідності до ч.3 ст.23 ЦК України, не взяв до уваги характеру та обсягу страждань, яких зазнала потерпіла, внаслідок спричинення їй середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Судом першої інстанції не враховано, що потерпіла перенесла оперативне втручання внаслідок травмування, перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, її малолітня донька ІНФОРМАЦІЯ_5 була позбавлена материнської турботи. Моральна шкода потерпілій спричинена моральними та фізичним стражданнями, негативними змінами у її житті: внаслідок отриманих нею тілесних ушкоджень було суттєво пошкоджено її здоров’я,

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне збільшити розмір відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого, стягнувши з ПП «Світязь» на користь потерпілої у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином – 25 000,00 грн. Такий розмір моральної шкоди відповідає вимогам розумності та справедливості у даному конкретному випадку.

На підставі викладеного, вирок суду в частині стягнення з ПП «Свитязь» на користь потерпілої ОСОБА_3 моральної шкоди підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 15 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 змінити в частині стягнення з ПП «Свитязь» на користь потерпілої ОСОБА_3 моральної шкоди.

Стягнути з ПП «Свитязь» на користь потерпілої ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище Гаврилюк) ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 25 000 (двадцять п’ять тисяч) грн.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: