
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/767/18 Справа № 175/3092/15 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.
Категорія 30
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого – судді: Посунся Н. Є.
суддів – Баранніка О.П., Пономарь З.М.
при секретарі – Гречишниковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Автопромінь» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дніпроінмед» - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, –
В С Т А Н О В И В:
В позові ОСОБА_2 зазначає, що 29 грудня 2014 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Caddy під керуванням ОСОБА_3, який належить їй, автомобіля Mercedes-Benz під керуванням ОСОБА_4, власником якого є ТОВ «Автопромінь», автомобіля ГАЗ, автомобіля Камаз та автомобіля ВАЗ. Винним в ДТП визнано ОСОБА_4. Звітом про оцінку матеріального збитку від 25.05.2015 року встановлена вартість матеріального збитку 64 056,99 грн.,однак реальна вартість ремонтних робіт склала суму 86 394грн. Оскільки «Страхова компанія «Дніпроінмед» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 40 000.00 грн., позивачка просила стягнути з відповідача-підприємства- різницю між страховим відшкодуванням та фактичною вартістю відновлювального ремонту в розмірі 46 394грн, моральну шкоду- 5 000грн.,, витрати- 3 000грн.
Рішенням Дніпропетровського районного суду від 23 червня 2017 року зТОВ «Автопромінь» на користь позивачки стягнуто матеріальні збитки та моральну шкоду у наведених сумах, витрати в сумі 640грн.
В апеляційній скарзі Товариство просить скасувати рішення в частині стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди і відмовити у цих вимогах, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ТОВ «ОСОБА_1 сервіс», яке прийняло грошові кошти за ремонт автомобіля, не зареєстроване платником податку, апелянт не є власником автомобіля Mercedes-Benz, а тому не є належним відповідачем; судом не взято до уваги, що залишок обов’язкового страхового відшкодування, не виплаченого страховиком, становить 9 000,00 грн.
Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає, що рішення підлягає зміні в частині стягнутої суми матеріальних збитків, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 29 грудня 2014 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Caddy під керуванням ОСОБА_3, який належить ОСОБА_2, автомобіля Mercedes-Benz під керуванням ОСОБА_4, який належить ТОВ «Автопромінь», автомобіля ГАЗ д/н: 43604 АЕ, автомобіля Камаз д/н: АЕ 1857 ЕН та автомобіля ВАЗ д/н: АЕ 3510 ВЕ.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровськ доведено, що винним в ДТП визнано ОСОБА_4.
Згідно ч. 2 ст.1188 ЦК України (суд помилково посилався на ст.1187 ЦК) - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі укладеного позивачкою із ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» (СК) договору- Полісу обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності з лімітом-50 000грн.(франшиза-1 000грн).,- останньою був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу та складена внутрішня калькуляція розміру збитку. В зв*язку з тим, що СК калькуляцію для огляду не надала, позивачкою була замовлена незалежна експертна оцінка, складений Звіт від 25.05.2015 року, згідно якого матеріальний збиток склав суму 64 056,99 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
05 червня 2015 року «Страхова компанія «Дніпроінмед» здійснила позивачці виплату страхового відшкодування у розмірі 40 000.00 грн.. що підтверджується Договором від 02.06.2015. та випискою банку по картковому рахунку. Згідно умов вказаного договору – потерпілий гарантує, що сума страхового відшкодування – 40 000грн., що сплачується Страховиком, є абсолютно достатньою та відшкодовує усі втрати (будь-яка шкода, збитки, витрати, платежі, пеня, штраф, тощо), що зазнав потерпілий у зв*язку з настанням ДТП…
Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статею1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно наданих позивачкою письмових доказів про понесені нею витрати на реальний відновлювальний ремонт її автомобілю, в тому числі, квитанції про його оплату,- вони склали суму 86 394грн.
У відповідності з наведеними вище вимогами закону та вірно встановленими райсудом дійсними обставинами справи висновки суду про необхідність стягнення з винної особи різниці між фактичним, реальним розміром шкоди і страховою виплатою є обгрунтованими.
При цьому, судом згідно отриманої з ДП «ІРЦ» інформації встановлено, що відповідач – ТОВ «Автопромінь» надає послуги у відповідності до коду КВЕД 39.31 «Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний)», є власником автомобіля НОМЕР_1 , а ОСОБА_4 керував цим автомобілем, виконуючи свої трудові обов'язки перед цим Товариством, а тому, на підставі положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України щодо відшкодування юридичною особою шкоди, завданої її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, - суд зробив правильний висновок, що завдану шкоду повинно відшкодувати Товариство «Автопромінь».
Однак? стягуючи з даного відповідача матеріальні збитки в розмірі 46 394грн. (86 394грн. – 40 000грн.), районний суд залишив без врахування розмір ліміту відповідальності Страхової компанії, який за мінусом франшизи складає 49 000грн. Саме таку суму повинна була виплатити Страхова компанія позивачці, тоді як нею виплачено 40 000грн., а тому сума 9 000грн. підлягала б стягненню з СК та не підлягає стягненню з відповідача. Враховуючи підписаний позивачкою договір про достатність виплаченого їй страхового відшкодування в розмірі 40 000грн. та відсутність її вимог до Страхової компанії,- сума 9 000грн. з останньої не може стягуватись.
Таким чином, у наведеній частині рішення підлягає зміні із зменшенням стягнутої з відповідача суми до 37 394,00 грн..та задоволенням апеляційної скарги у цій частині.
У відповідності до правил ст.ст. 23, 1167 ЦК України, згідно яких особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права неправомірними діями, та, враховуючи характер, тяжкість моральних переживань позивачки в результаті ДТП, обставини справи, принципи розумності та справедливості, - суд 1-ї інстанції обгрунтовано задовольнив вимоги про стягнення моральної шкоди у сумі, заявленій позивачкою- 5 000грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не є власником автомобіля Mercedes-Benz, не приймаються до уваги, оскільки, по-перше, райсудом встановлено протилежне, по-друге, у своїй заяві про перегляд заочного рішення, та після його скасування відповідач про таке не заявляв, а лише висловлював свою незгоду із сумою матеріального збитку, а наведену позицію зайняв після ухвалення рішення.
Незгода апелянта із наданими позивачкою на підтвердження суми фактичного матеріального збитку документами з підстав, що спеціалісти станції техобслуговування не є суб*єктами оціночної діяльності, не сплачують податки і збори,- не може бути визнана обгрунтованою, оскільки самі по собі такі доводи не спростовують факт затраченої позивачкою грошової суми на ремонт її автомобіля. А у встановленому законом порядку, зокрема, через проведення відповідної експертизи, відповідач свої твердження не підтвердив, клопотання в апеляційній скарзі про призначення експертизи не заявив. Таким чином, суд не має правових підстав вважати надані документи та заявлену у позові суму фактичного матеріального збитку – недостовірними.
Твердження апелянта про відсутність підстав, причинного зв*язку для відшкодування моральної шкоди, не можуть бути визнані обгрунтованими як такі, що протирічать дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, на підставі ст. 141 ЦПК з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Автопромінь» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640,00 грн..
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» – задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2017 року – змінити, зменшивши стягнуту суму матеріальних збитків з 46 394,00 грн. до 37 394,00 грн..
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» судовий збір в розмірі 640,00 грн..
Постанова чинна з моменту прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлений 20 квітня 2018 року.
Головуючий Н.Є. Посунся
Судді: О.П. Бараннік
ОСОБА_5
Судове рішення № 74427366, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро) було прийнято 12.04.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 175/3092/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: