Вирок № 74427107, 01.06.2018, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №195/122/16-к

1-кп/195/2/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2018 року смт.Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Музичук В.В.,

за участю: прокурора - Воробйова І.В., захисника - Левченко А.В., захисника Коваль О.В., обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду смт.Томаківка в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040590000517 від 26.08.2015 р стосовно обвинувачених:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрований як фізична особа- підприємець, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 14.03.2013 року Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 155, ст. 76,104 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном 1 рік,

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працевлаштованого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_7, інваліда 2 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого 13.07.2017 р. апеляційним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 185 до 5 років 3 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його власністю,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України -,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 разом зі ОСОБА_4, 25.08.2015 приблизно з 23 години 00 хвилин до 01 години 00 хвилин 26.08.2015, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, за мешканням ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, вступили у попередню змову на вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

26.08.2015 року приблизно 01.00 годин, ОСОБА_3 реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою зі ОСОБА_4, на належному ОСОБА_4 мопеді, під його керуванням, прибули до будинку АДРЕСА_5. Побачили біля будинку АДРЕСА_5, автомобіль марки ВАЗ-21130-120-20, реєстраційний номер № НОМЕР_1, синього кольору, кузов НОМЕР_2, який належить на праві власності потерпілому гр. ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3. вирішили заволодіти цим транспортним засобом. ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел за допомогою металевої палиці, відчинив багажні двері даного автомобіля, та за допомогою фізичної сили разом з ОСОБА_3, відкотили даний автомобіль на відстань приблизно 30 метрів, від будинку АДРЕСА_5, де ОСОБА_3, з'єднавши дроти запалювання, привів двигун даного автомобіля у дію, після чого став пересуватися на вказаному автомобілі, тим самим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, незаконно заволоділи транспортним засобом, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 значний матеріальний збиток в сумі 85 258,73 гривень, що у 140 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, після чого ОСОБА_3, рухаючись на вказаному автомобілі, зупинився в лісосмузі поблизу с. Борисівка в Нікопольському районі, після чого шляхом підпалу знищив автомобіль марки "ВАЗ 21130-120-20" реєстраційний номер № НОМЕР_1.

Дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України за ознаками - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди.

В судовому засіданні обвинувачені визнали себе винними за ч.2 ст.289 КК України в повному обсязі, але ОСОБА_4 частково змінив свої покази, які давав на досудовому слідстві, обвинувачений ОСОБА_3, який на досудовому слідстві відмовлявся давати пояснення, погодився пояснювати обставини справи у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнає себе винним в повному обсязі та суду пояснив, що приблизно 25.08.2015 р. він заїхав до знайомого ОСОБА_3 на мопеді, та разом з ним вирішили покататися. Близько 3.00 годин ночі вони заїхали в с-ще Томаківку, їздили по сел. Томаківка, були біля лікарні, їздили поміж будинками, де біля двоповерхового будинку побачили даний автомобіль марки "ВАЗ 21130-120-20" синього кольору, та вирішили на ньому покататися. Саморобним ключем від мопеду ОСОБА_4 намагався відкрити водійські двері автомобіля, а коли це зробити не вдалося, він відкрив багажник автомобіля і через багажник потрапив в салон, ОСОБА_3 стояв поряд, ОСОБА_4 зняв автомобіль з коробки передач, викрутив кермо, а ОСОБА_3 попхав автомобіль ззаду, вони трохи відкотили автомобіль, а потім завели його зімкнувши проводи. Після чого загрузили мопед у багажник автомобіля, ніяких речей з багажника вони не викидали, можливо щось випало коли вони грузили мопед. На даному автомобілі вони почали кататися, їздили за кермом по черзі з ОСОБА_3, а потім залишили даний автомобіль в районі Максимівки, та на мопеді поїхали додому у м.Марганець. Після чого ОСОБА_4 підвіз ОСОБА_3 додому, та поїхав додому сам.

Після 26.08.2015 р. ОСОБА_4 не пам'ятає чи спілкувався з ОСОБА_3 і він не знає яким чином з'явилися документи з викраденого автомобіля у ОСОБА_3 вдома.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнає себе винним в повному обсязі та суду пояснив, що 25.08.2015 р. ввечері до нього заїхав ОСОБА_4 на мопеді, та запропонував поїхати погуляти в смт.Томаківку. Близько третьої години ночі вони каталися по сел. Томаківка, перед цим заїхали до школи с. Анастасівка, потім до лікарні, між будинками, випадково побачили автомобіль марки "ВАЗ 21130-120-20" синього кольору, який був припаркований у дворі багатоповерхових будинків. Вони зі ОСОБА_4 вирішили покататися на даному автомобілі, хто запропонував він не пам'ятає. ОСОБА_4 відкрив багажні двері автомобіля, через багажник заліз в салон і відкрив двері із салону. Потім ОСОБА_3 ззаду попхав автомобіль і вони відбуксували автомобіль трохи далі. Хто зімкнув провода ОСОБА_3 не пам'ятає, автомобіль вони завели. Мопед поклали в багажник і поїхали. Їхали в бік м.Марганець. Потім автомобіль вони залишили в районі Максимівки. І ОСОБА_4 на своєму мопеді підвіз ОСОБА_3 додому. Вдома він усвідомив, що ними скоєний злочин і о 08.00 годині вирішив повернутися до залишеного автомобіля та витерти відбитки пальців залишених на автомобілі. Коли він був вже біля автомобіля, йому зателефонував знайомий та повідомив, що його мати зламала руку і йому треба їхати до матері в лікарню. Він вирішив їхати в лікарню на цьому автомобілі. ОСОБА_3 заїхав додому та виклав речі, що знаходилися в багажнику автомобіля. Коли на даному автомобілі ОСОБА_3 їхав до лікарні, то він зрозумів, що автомобіль вже у розшуку, оскільки його переслідували поліцейські. ОСОБА_3 заїхав на пустир і хотів залишити автомобіль там, автомобіль почав диміти, ОСОБА_3 думає що це сталося так як вони заводили автомобіль шляхом зімкнення проводів, умисно він не підпалював машину. Коли ОСОБА_3 побачив, що автомобіль загорівся, і він не може погасити полум'я, він залишив пустир. Щодо того, що у гаражі ОСОБА_7 було виявлено багато запчастин від інших автомобілів, ОСОБА_7 пояснив, що він займався ремонтами та рихтуванням автомобілів.

Потерпілий ОСОБА_5, будучи присутнім спочатку слухання даного кримінального провадження, відмовився давати пояснення щодо обставин справи у порядку дослідження доказів, визначеним судом, потім, надав суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності. Враховуючи ту обставину, що потерпілим заявлено цивільний позов по даній справі, а також ту обставину, що потерпілий на досудовому слідстві теж відмовлявся пояснювати обставини справи, суд приходе до висновку про можливість розгляду даного кримінального провадження за відсутності потерпілого.

В судовому засіданні були допитані наступні свідки.

Свідок ОСОБА_8, яка проживає в АДРЕСА_1, суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 є її рідним сином. ОСОБА_4 вона знала, потерпілого ОСОБА_5 не знала. Вона про все дізналася в той момент, коли до неї приїхав слідчий з Нікопольського ВП. Останній час її син ОСОБА_9 проживав з батьком, який потребував догляду за станом здоров'я. Приблизно вкінці серпня 2015 року до неї додому приїхали слідчі з поліції м.Нікополь і повідомили, що вона повинна з ними проїхати на вул. Захара Донія, оскільки вони будуть оглядати гараж. Коли приїхали двері гаража були відкриті, біля будинку сиділи слідчі. Вони оглядали гараж, зайшли в будинок також оглядали, при цьому сина вдома не було. Вона бачила, що в гаражі стояла розібрана машина. При цьому слідчі не показували їй ухвалу суду, не роз'яснювали їй права та обов'язки в присутності понятих, а просто попросили, щоб була присутньою під час огляду. Свідок додала, що син її нічим окрім ремонтів не займався, вона йому допомагала продуктами та коштами. Він у неї добрий, чуйний, готовий всім допомогти, у неї не було з ним ніяких проблем. Їй відомо, що у сина є дівчина ОСОБА_11, яка допомагала йому готувати їсти.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що з березня 2015 р. по червень 2015 р. вона разом з обвинуваченим проживала у його матері ОСОБА_8 Після чого в червні 2015 р. вони переїхали проживати до його батька в АДРЕСА_6, оскільки останній захворів та потребував догляду за ним. В серпні 2015 р. вона їздила на море, 25.08.2015 р. вона повернулася до ОСОБА_3, який на той час займався домашніми справами. Вони полягли спати, а вранці, близько 6-7 години, прийшов його знайомий ОСОБА_5, вона раніше його бачила. Біля будинку стояв також автомобіль, але якої марки вона сказати не може, оскільки не розбирається, чистий, не побитий. Свідок додала, що коли лягали спати, то вказаного автомобіля у дворі не було. Потім ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 поїхали та не повідомили куди саме. Коли вона ОСОБА_3 телефонувала, то він говорив, що скоро буде вдома. В цей час вона поїхала до його матері ОСОБА_8, оскільки зрозуміла, що не все нормально. Мати його в той день не бачила, він їй не телефонував. Коли вона приїхала додому, то побачила біля двору троє чоловіків, які перевіряли документи. Їй пояснили, що ОСОБА_3 викрав автомобіль. Після чого вона сіла до свого знайомого ОСОБА_12, у якого перевірили права, і поїхали додому. Про викрадення автомобіля їй потім розповіла мати ОСОБА_9. Свідок також додала, що вона змінила свідчення надані на досудовому розслідуванні, оскільки раніше їй погрожували, що вона може не закінчити учбовий заклад. Вона і раніше надавала такі свідчення, але коли підписувала протокол вона його не читала, і чому тоді написала інші покази їй не відомо. Крім того, її просили слідчі, що коли зателефонує ОСОБА_3, вона повинна буде повідомити слідчі органи.

Свідок ОСОБА_13, яка проживає у АДРЕСА_7, суду пояснила, що вона знає ОСОБА_3, він проживає з нею по сусідству. В серпні 2015 року вона бачила, що до двору ОСОБА_3 заїхав автомобіль блакитного чи синього кольору вона точно не пам'ятає, а ввечері та на другий день тієї машини у дворі не було. Вона встає о 6.00 годині ранку, тому бачила автомобіль вдень. Двір у них загороджений парканом, є ворота.

Свідок ОСОБА_14, який проживає в АДРЕСА_8, суду пояснив, що він знав обох обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Наприкінці літа 2015 року, точної дати він не пам'ятає, можливо це було 26 серпня, він виїхав на своєму автомобілі до магазину, та до нього під'їхав ОСОБА_3 зі своїм знайомим ОСОБА_5 на автомобілі ВАЗ 2113 синього кольору. Вони попросили його відвезти рибацькі сітки до ОСОБА_3 додому, які переклали до нього в автомобіль. При цьому ОСОБА_3 йому повідомив, що хоче продати даний автомобіль, який він викрав і що цей автомобіль він вважає є «прокурорським», оскільки ОСОБА_3 сказав, що на задньому сидінні були «прокурорські» справи, тому і вирішили, що автомобіль належить саме прокурору. Свідок також додав, що ОСОБА_3 йому не повідомляв при яких обставинах у нього з'явився даний автомобіль.

Свідок ОСОБА_15, який на момент скоєння злочину займав посаду слідчого СВ Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області з 26.06.2012 р., суду показав, що у нього в провадженні знаходилися матеріали кримінального провадження, інформація про яке була внесена до ЄРДР за заявою ОСОБА_17 про викрадення автомобіля ВАЗ 21-9 д.н. НОМЕР_3 з території багатоквартирного будинку АДРЕСА_9. Так в ході проведених заходів було встановлено, що викрадений автомобіль може знаходитися в гаражі приватного будинку АДРЕСА_2. Як було встановлено, в даному будинку проживає ОСОБА_18 (батько) і ОСОБА_3 (син). Також встановлено, що ОСОБА_18 є інвалідом и не здатен самостійно пересуватися, і що він офіційно перебуває в шлюбі з ОСОБА_8. В ході бесіди з ОСОБА_8 було встановлено, що вона не проживає за вказаною адресою, а приходить провідувати чоловіка та сина. Як пояснила ОСОБА_8 домоволодіння АДРЕСА_2 належить ОСОБА_18, а також у них є відповідна ділянка за адресою: АДРЕСА_10, прохід в яку здійснюється через город який належить їй. З її згоди та письмової заяви, із залученням двох понятих з числа сусідів, ним було проведено огляд домоволодіння. В ході огляду було встановлено, що ворота гаражу на території домоволодіння АДРЕСА_2 були прикриті. Відкривши гараж, в ньому було виявлено кузов автомобіля ВАЗ 2109 бронзового кольору. По периметру гаража були виявлені запчастини до вказаного автомобілю, а також номерні знаки НОМЕР_4 - 2 шт., НОМЕР_5 - 2 шт, НОМЕР_6 - 1 шт. Через гараж вони пройшли у двір, де зліва при гаражі в загорожі виявили частину електропроводки та підкрилки з автомобіля ВАЗ 2109. Пройшовши далі по території домоволодіння, в приміщенні літньої кухні в одній з кімнат було виявлено скло автомобіля ВАЗ 2109, а в другій кімнаті були виявлені сидіння, приладова панель, капот, ляда, крила, ущільнювачі, ковролін. Після чого, на горищі літньої кухні були виявлені двері та кватирки автомобіля ВАЗ 2109. В сараї було виявлено мопед зеленого кольору, а на горищі сараю була виявлена електропроводка, пластикові частини до автомобіля ВАЗ 2109. Після чого, по стежці через город, вони пройшли до території суміжного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_10. При огляді території домоволодіння в літній кухні, яка розташована на території в кімнаті була виявлена коробка та пакет. В коробці була виявлена документація з печатками Томаківської прокуратури, а в пакеті було виявлено юридична література. Всі вказані речі були вилучені до Нікопольського МВ.

У судовому засіданні було також досліджено матеріали кримінального провадження:

- протокол заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_5 від 26.08.2015 р. ( а.с.4);

- протокол огляду місця події (ділянки місцевості, яка розташована біля будинку АДРЕСА_5 від 26.08.2015 з таблицями зображень ( а.с. 5-10 том 1 );

- протокол огляду (додатковий)- коробок з під взуття від 26.08.2015 з таблицями зображень ( а.с. 11-14);

- протокол огляду (додатковий) речей від 26.08.2015 р.( а.с. 15-18);

- протокол огляду місця події (територія лісосмуги розташованої між населеними пунктами Борисівка та Егельс, де виявлено автомобіль ВАЗ 21130-120-20 реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані згорання) з фототаблицями ( а.с. 34-40);

- зібраний характеризуючий матеріал стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 (а.с. 90-136);

- протокол огляду місця події (території домоволодіння АДРЕСА_2 від 27.08.2015 з фототаблицями ( а.с.142-151);

- висновок експерта №70/37-350 від 25.09.2015 р., де зазначено, що середня ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21130-120-20 реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на 26.08.2015 р., складає 85285,73 грн. ( а.с. 30-32 том 2);

- зібраний характеризуючий матеріал стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 ( а.с. 39-47);

- постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 18.09.2015 р. ( а.с. 55-56);

- постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.10.2015 р. ( а.с. 111);

- висновок експерта № 70/30/67 від 06.11.2015 р., де зазначено, що осередком виникнення пожежі, яка сталася за адресою: Дніпропетровська область Нікопольський район, с.Борисівка, є автомобіль ВАЗ 21130-120-20 реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі є занесення джерела запалення. ( а.с.125-128 т. 2).

Аналізуючи зібрані у даному провадженні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених доведена в повному обсязі.

Суд вважає, що пояснення обвинувачених, щодо обставин справи повністю доводять вину обвинувачених у скоєнні злочину передбаченого за ч. 2 ст. 289 КК України за ознаками - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди, так як незаконне заволодіння транспортним засобом може бути вчинене лише шляхом активної поведінки особи, тобто вчиненням дій. Суб'єктивна сторона цього злочину полягає у прямому умислі, особа розуміє, що протиправно заволодіває транспортним засобом, усвідомлює суспільну небезпеку цього діяння і бажає його вчинити. Обвинувачений ОСОБА_4 пояснюючи суду, причини зміни ним показів, щодо обставин справи, не зміг обґрунтовано пояснити суду причини цього, заявив що на нього було здійснено психологічний тиск зі сторони правоохоронних органів, але як саме і ким було здійснено даний тиск суду не пояснив, та відмовився робити заяву про застосування до нього недозволених методів психологічного, чи фізичного тиску на досудовому слідстві. Дана обставина розцінюється судом, як намагання зменшити для себе покарання.

Суд з упередженням ставиться до пояснень обвинуваченого ОСОБА_3, щодо того що автомобіль загорівся сам, так як заводили його шляхом зімкнення проводів, та не згодою обвинуваченого з поясненнями свідка ОСОБА_14. Так як відповідно до висновку експерта № 70/30/67 від 06.11.2015 р., де зазначено, що осередком виникнення пожежі, яка сталася за адресою: Дніпропетровська область Нікопольський район, с.Борисівка, є автомобіль ВАЗ 21130-120-20 реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі є занесення джерела запалення. ( а.с.125-128 т. 2).

А свідок ОСОБА_14 був допитаний у судовому засіданні в присутності самого обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, і підстав для обмови ОСОБА_3 у ОСОБА_14 суд не вбачає.

Суд також з упередженням ставиться до пояснень свідка ОСОБА_11, яка є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_3, та яка у судовому засіданні давала зовсім інші покази ніж на досудовому слідстві, пояснивши зміну пояснень тим, що на досудовому слідстві на неї було здійснено психологічний тиск слідчими, але як саме здійснювався даний тиск, де, ким, та за яких обставин, пояснити не змогла, та відмовилася робити заяву про це.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно ст. 66 КК України, суд не вбачає.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виду та міри покарання судом враховується характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину, скоїли тяжкий злочин, відношення обвинувачених до вчиненого, характеристики, міцність соціальних зв'язків, а тому суд вважає правильним обрати обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.11.2015 року, скасованим в частині призначеного покарання вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.07.2017 року засуджений за ч.2 ст. 289 КК України, ч.2 ст. 185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі.

А отже при призначенні покарання ОСОБА_4 слід керуватися ч.1 ст.70 КК України, відповідно до якої при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожен злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

По справі заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням і збитки завдані знищенням шляхом підпалу належного йому автомобіля ВАЗ 21130-120-20 реєстраційний номер НОМЕР_1 в повному обсязі в розмірі 85285,73 грн., який обвинувачений визнав повністю.

Вирішуючи питання цивільного позову потерпілого ОСОБА_5, суд вважає, що зазначений позов слід задовольнити з наступних підстав.

Після незаконного заволодіння, належним потерпілому автомобілем ВАЗ 21130-120-20 реєстраційний номер НОМЕР_7, ОСОБА_3 рухаючись на вказаному автомобілі зупинився в лісосмузі поблизу с.Борисівка в Нікопольському району, після чого шляхом підпалу знищив вказаний автомобіль.

Внаслідок вищевказаних незаконних дій обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілому завдано матеріальну шкоду і збитки внаслідок знищення шляхом підпалу належного йому автомобілю в розмірі 85285,73, що підтверджується доказами наявними в матеріалах даного кримінального провадження.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

У відповідності із ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки даний злочин скоєний відповідачем, який визнає позов в повному обсязі, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 слід стягнути суму матеріальної шкоди в розмірі 85285,73 грн.

Клопотання потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування йому витрат на проїзд за рахунок держави відповідно до ч.3 ст. 122 КПК України, суд вважає за необхідне залишити без розгляду, так як потерпілим у клопотанні не вказано повна належна інформація та реквізити, щодо направлення йому відшкодування, роз'яснивши потерпілому право його звернення до суду з даним клопотанням у порядку цивільного судочинства.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років 9 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеним за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.11.2015 року, скасованим в частині призначеного покарання вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.07.2017 року засуджений за ч.2 ст. 289 КК України, ч.2 ст. 185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 9 місяців позбавлення волі, з відбуванням його у кримінально-виконавчій установі.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 час його попереднього ув'язнення з 28 листопада 2014 року по 10 червня 2015 року, та час попереднього ув'язнення з 29 серпня 2015 року по 20.06.2017 року, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК в редакції 2015 року, в розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі, а починаючи з 21 червня 2017 року (тобто з часу набрання чинності Законом України від 18.05.2017 р. «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення»), з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

ОСОБА_18 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_3 час його попереднього ув'язнення з 10 вересня 2015 року по 20.06.2017 року, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК в редакції 2015 року, в розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі, а починаючи з 21 червня 2017 року (тобто з часу набрання чинності Законом України від 18.05.2017 р. «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення»), з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня фактичного затримання - 10.09.2015 р.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня фактичного затримання 29.08.2015 р.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 85285,73 грн. (вісімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят п'ять грн. 73 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 та зі ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь держави судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судової автотоварознавчої експертизи №70/37-350 від 25.09.2015 р. в сумі 491,04 грн. (чотириста дев'яносто одну грн. 04 коп.); за проведення експертизи № 70/30-67 від 06.11.2015 р. в сумі 1536,00 грн. (одну тисячу п'ятсот тридцять шість грн. 00 коп.) - одержувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпро Дніпропетровської області, № рахунку 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, установа банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Арешт, накладений на грошові кошти за ухвалами суду, а саме:

- від 26.01.2016 року, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_8 відкритому у філії Дніпропетровського управління АТ «Ощадбанк» за адресою м.Дніпропетровськ, пр.Гагаріна,115, на ім'я ОСОБА_3, в межах суми заподіяних збитків, а саме 85285грн.73 коп.;

- від 26.01.2016 року : що знаходяться на рахунку НОМЕР_9 відкритому ПАТ «Райфайзен Банк Аваль, на ім'я ОСОБА_3 в межах суми заподіяних збитків, а саме 85285грн.73 коп.;

- від 28.01.2016 року : що знаходяться на рахунках ОСОБА_3, НОМЕР_10 та № НОМЕР_11, які знаходяться у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299, розташованому за адресою м.Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50 в межах суми заподіяних збитків, а саме 85285грн.73 коп., з метою забезпечення цивільного позову та конфіскації майна залишити без змін.

Речові докази: резинка зі слідами пошкодження від автомобіля, пакет білого кольору з надписом «АТБ», пакет коричневого кольору, сковорідка та 1 літрова банка із металевою кришкою, які поміщені до спец.пакетів експертної служби № 1623818 та № 1623819, коробка з під взуття, кришка від коробки та 1 шт. гумової рукавиці білого кольору, які були поміщені до спец.пакету експертної служби № 2840426 та № 3240660, черевик червоно-чорного кольору в спец пакеті експертної служби № 0317022, номерні знаки у кількості 2-х штук НОМЕР_10, , імеі: НОМЕР_13, сім-картка чорного кольору «МТС» № НОМЕР_12, сім-картка червоного кольору «МТС» № НОМЕР_14, які знаходяться в камері схову речових доказів СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - знищити; мобільний телефон «Самсунг Дуос» у корпусі чорного кольору, імеі: НОМЕР_15 залишити власнику,

- кузов № НОМЕР_2 автомобіля, який знаходиться на зберіганні на території Томаківського ВП - передати власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд на протязі 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: Кондус Л. А.

01.06.2018