Рішення № 74426889, 04.06.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1089/18

2/214/1466/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого – судді Євтушенка О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження цивільну справу № 214/1089/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Представники сторін: від позивача – ОСОБА_2

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою 16.02.2018 року, в якій просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Служба миттєвого кредитування» заборгованість за кредитним договором № 131009-184825 від 09.10.2013 року станом на 07.02.2018 року в загальному розмірі 22 064,60 грн., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту (основний борг) – 605,44 грн., по процентам за користування кредитом – 169,54 грн., пені – 19 510 грн.; судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Пред’явлені вимоги мотивовано тим, що 09.10.2013 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 131009-184825, за умовами якого позивач надав позичальникові кредит в розмірі 700 грн. зі сплатою відсотків за користування ними в розмірі 196 грн. у строк до 22.10.2013 року. На виконання умов п.2.3 договору 23.10.2013 року позичальник сплатив частково пеню за прострочення сплати заборгованості в сумі 14 грн., проценти за користування кредитом в сумі 196 грн. та пролонгував дію договору до 06.11.2013 року. Пізніше, 09.11.2013 року позичальник сплатив частково пеню за прострочення заборгованості в сумі 42 грн., проценти за користування кредитом в сумі 196 грн., частково погасив тіло кредиту в сумі 2 грн. та пролонгував дію договору строком до 23.11.2013 року. При цьому, 09.01.2014 року ОСОБА_1 сплатив частково пеню в сумі 200 грн., 23.01.2014 року –200 грн., 07.02.2014 року – 400 грн., 11.03.2014 року – 712 грн. пені, 195,44 грн. процентів за користування кредитом та частково погасив тіло кредиту в сумі 92,56 грн., пролонгувавши дію договору до 25.03.2014 року, зобов’язавшись повернути кредит разом з процентами в загальному розмірі 601,12 грн. 07.05.2014 року позичальник сплатив частково пеню в сумі 300 грн., після чого жодних дій на погашення кредиту не здійснював, на телефонні дзвінки не відповідав. У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх кредитних зобов’язань, порушенням умов договору, представник позивача, діючи в інтересах ТОВ «Служба миттєвого кредитування», просила суд стягнути з відповідача заборгованість станом на 07.02.2018 року в примусовому порядку.

Суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» з 31.07.2013 року зареєстроване як юридична особа, фінансова установа, код ЄДРПОУ 38839217, запис в Реєстрі за № 11031020000034671 із здійсненням діяльності згідно з КВЕД 64.92. Інші види кредитування, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.10.2016 року, Свідоцтвом та Статутом (а.с.36, 37-39, 44).

09.10.2013 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено кредитний договір за № 131009-184825, за умовами п.п.1.1-2.1 якого позичальник отримав кредит в сумі в сумі 700 грн. на споживчі цілі в строк до 22.10.2013 року.

Сторонами погоджений наступний порядок плати за користування кредитом: відповідно до п.3.1 договору, розмір процентів, які позичальник повинен сплатити – 2% за кожен день користування кредитом (730% річних або 732% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік). Загальна вартість кредиту для позичальника дорівнює розміру передбачених в п.3.1 договору процентів, які позичальник буде зобов’язаний сплатити на користь кредитодавця. Позичальник не зобов’язаний додатково до процентів сплачувати на користь кредитодавця будь-які інші платежі, які б збільшували загальну вартість кредиту.

Відповідно до п.3.3 договору, позичальник зобов’язується повернути кредит в сумі 700 грн., а також проценти за користування ним в сумі 196 грн., нараховані за період, починаючи з дати видачі кредиту і закінчуючи датою повернення кредиту, а разом 896 грн.

Крім того, відповідно до п.2.3 договору, на підставі заяви позичальника, поданої кредитодавця не пізніше ніж за 2 робочі дні до дати повернення кредиту, кредитодавець, діючи на власний розсуд, має право шляхом повідомлення позичальника надати йому відстрочення щодо повернення кредиту на строк не більше 14 календарних днів. У цьому випадку позичальник зобов’язаний сплатити кредитодавця проценти в розмірі, визначеному п.3.1 договору, та проценти за час наданої відстрочки.

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в ході судового розгляду, кредитор свої зобов’язання перед ОСОБА_1 виконав належним чином, надавши йому кредит в обумовленому сторонами розмірі 700 грн. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає визначене ч.1 ст.509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ст. 625 ЦК України). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в силу ч.2 ст.1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Як слідує з розрахунку заборгованості станом на 07.02.2018 року (а.с.8-35) ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за кредитним договором № 131009-184825 від 09.10.2013 року належним чином не виконував, внісши 23.10.2013 року в рахунок погашення процентів за користування кредитом – 196 грн., пені – 14 грн.; 09.11.2013 року – 196 грн. процентів, 2 грн. – погашення тіла, 42 грн. – пені; 09.01.2014 року – 200 грн. в рахунок погашення пені; 23.01.2014 року – 200 грн. в рахунок погашення пені; 07.02.2014 року – 400 грн. в рахунок погашення пені; 11.03.2014 року – 195,44 грн. процентів, 92,56 грн. – погашення тіла кредиту, та 712 грн. – пені; 07.05.2014 року – 200 грн. пені, після чого припинив погашення кредиту. В результаті цього станом на 07.02.2018 року утворилась заборгованість за тілом кредиту (основний борг) – 605,44 грн. (з розрахунку: 700 – 94,56), по процентам за користування кредитом – 169,54 грн. (з розрахунку: 756,98 – 587,44), що підтверджується розрахунком заборгованості, який суд вважає належним та допустимим доказом, у зв'язку з чим приходить до переконання щодо доведеності розміру заявлених позивачем грошових вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентам, які підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором в розмірі 19510 грн., нарахованої за 1415 днів прострочки, суд виходить з наступного.

Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов’язання.

Згідно ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).

Виходячи зі змісту ст.ст.546,548,549 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою (штраф, пеня), яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов’язання.

Як визначено п.п.6.1-6.3 кредитного договору (а.с.5), у разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та нарахованої плати за користування кредитом до позичальника застосовуються штрафні санкції – нарахування неустойки у вигляді пені з розрахунку 2% від суми кредиту за кожен день прострочення платежу за кредитним договором.

Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Аналізуючи обсяг відповідальності позичальника за порушення умов кредитного договору, визначений розмір відсотків за користування кредитом – 2% в день від суми кредиту – 700 грн., суд приходить до висновку, що визначений умовами договору розмір пені не відповідає засадам розумності та справедливості.

З урахуванням ст.2 ЦПК України щодо загальних засад та завдань цивільного судочинства та п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України відносно обов'язку суду сприяти сторонам в здійсненні їхніх прав, застосовуючи положення ч.3 ст.551 ЦК України суд вправі зменшити розмір неустойки (пені) як цивільно-правової відповідальності боржника за умови, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в постанові від 03.09.2014 року у справі №6-100цс14.

В розумінні ч.3 ст.551 ЦК України істотними обставинами можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч.2 ст.625 ЦК України та мають іншу правову природу.

В ході судового розгляду встановлено, що розмір основного збитку, завданого відповідачем, становить 774,98 грн. (з розрахунку: 605,44 грн. тіло кредиту + 169,54 грн. відсотки), в той час як заборгованість за пенею, нарахованою за прострочення виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань станом на 07.02.2018 року за 1415 днів складає 19 510 грн. Таким чином, очевидним є те, що заявлений позивачем розмір пені є неспівмірним з розміром основного збитку, завданого відповідачем і не відповідає визначеним п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509, ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам конституційного принципу верховенства права, що також передбачено в абз.2 п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року у справі №7-рп/13.

Враховуючи встановлену неспівмірність, розмір основного збитку та відсутність доказів звернення позивача з досудовими вимогами до відповідача для погашення ним заборгованості в добровільному порядку, рівень виконання позичальником своїх зобов’язань перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування», суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити розмір пені до 900 грн., що кореспондується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 04.11.2015 року у справі № 6-1120цс15, від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14.

Аналізуючи викладене, оцінюючи наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Служба миттєвого кредитування» заборгованості за кредитним договором № 131009-184825 від 09.10.2013 року станом на 07.02.2018 року в загальному розмірі 1674,98 грн., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту – 605,44 грн., по процентам за користування кредитом – 169,54 грн., за пенею – 900 грн. (з розрахунку: 605,44 + 169,54 + 900).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ст.141 ЦПК України та п.39 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати в цивільних справах», відповідно до якого у разі, якщо суд на підставі ч.3 ст.551 ЦК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

У зв’язку з викладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ТОВ «Служба миттєвого кредитування» 1762 грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору (а.с.1).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 279, 280-284, 287, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» заборгованість за кредитним договором № 131009-184825 від 09.10.2013 року станом на 07.02.2018 року станом на 07.02.2018 року в загальному розмірі 1674 (одна тисяча шістсот сімдесят чотири) грн. 98 коп., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту – 605 (шістсот п’ять) грн. 44 коп., по процентам за користування кредитом – 169 (сто шістдесят дев’ять) грн. 54 коп., за пенею – 900 (дев’ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред’явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», корд ЄДРПОУ 38839217, юридична адреса: вул. 40 років Радянської України буд.39-а офіс 25, м. Запоріжжя, Запорізька область.

Відповідач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду складено та підписано 04.06.2018 року.

Суддя О.І. Євтушенко