Постанова № 74426177, 01.06.2018, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/456/18

провадження № 3/179/235/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 року смт. Магдалинівка Магдалинівського району

Дніпропетровської області

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з Магдалинівського відділення поліції Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює,

-у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

08 березня 2018 року о 17:00 год. в с. Оленівка по вулиці Центральній, 15 водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

08 березня 2018 року о 17.00 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись зі сторони вул. Партизанська в смт. Магдалинівка в напрямку вул. Центральна в с. Оленівка, рухаючись по горизонтальній прямій ділянці дороги вул. Центральна в с. Оленівка, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, в результаті чого здійснив виїзд за межі проїзної частини вліво за напрямком руху, де здійснив наїзд на перешкоду (електроопору). В результаті ДТП потерпілі відсутні, а транспортний засіб отримав механічні пошкодження. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Частиною 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила декілька правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, враховуючи, що провадження щодо притягнення до відповідальності однієї і тієї ж особи перебувають у одного судді та призначені до розгляду одночасно, вказані вище справи підлягають об’єднанню в одне провадження.

В судове засідання ОСОБА_1 двічі не з’явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1, оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.

Крім того, оголошення про розгляд справ містяться на офіційному веб-сайті судової влади, що дає особі можливість дізнатися про стан судового провадження.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи і, як наслідок, сплив строку, передбаченого законом для притягнення особи до адміністративної відповідальності, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи - протоколи про адміністративне правопорушення серії БД № 450242 від 08.03.2018 року, серії БД № 450243 від 08.03.2018 року, рапорти працівників поліції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.03.2018 року, план-схему до протоколу огляду місця події від 08.03.2018 року, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.03.2018 року, таблицю зображень до протоколу огляду місця ДТП, особисті письмові пояснення ОСОБА_1, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_2 винний у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП з наступних підстав.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

З матеріалів справи беззаперечно вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується медичним висновком, та, будучи учасником дорожнього руху, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, яким він керував.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1, він дійсно 08.03.2018 року вживав алкогольні напої протягом дня, а потім в 17.00 сів за кермо власного автомобіля, тобто керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, та був зупинений працівниками поліції. Керуючи автомобілем, порушив правила дорожнього руху, спричинив наїзд на електроопору. Транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) та п. 12.1 Правил дорожнього руху, його дії вірно кваліфіковані за ст. 130 ч. 1 та ст. 124 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень доведена повністю, правопорушник підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Санкція статті 130 ч. 1 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Санкція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення нових правопорушень.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Тому суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.

З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер невідомий, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) в дохід Державної судової адміністрації України /призначення платежу: *;22030106;* банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, р/о: 31215256700001, ЄДРПОУ - 37993783; МФО: 820019/ судовий збір в сумі 352,40 грн. (триста п’ятдесят дві гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з моменту набрання виконавчим документом законної сили.

Суддя О.В. Чорна