Рішення № 74426107, 31.05.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3946/17

Провадження № 2/204/103/18

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Невеселій К.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:

-зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні домоволодінням №45, що знаходиться в м.Дніпро, вулиця Фесенка, та складається з А-3 - житловий будинок, житл.пл.175,1 кв.м., загал.пл. 311,4 кв.м.; Ж – літня кухня, цегла; З – вольєр; К – гараж; Л – альтанка; І-ІІІ, 1-23 – споруди, а також земельною ділянкою площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, яка розташована по вулиці Фесенка, 45 на території Чечелівського району м.Дніпро, шляхом забезпечення вільного доступу до майна та земельної ділянки та не чинити їх надалі;

-судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що він є власником 1/2 частини домоволодіння №45 по вул. Фесенко у м. Дніпро. Житловий будинок з господарськими спорудами розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га, на якій розташовані: А-3 - житловий будинок, житл.пл.175,1 кв.м., загал.пл. 311,4 кв.м.; Ж – літня кухня, цегла; З – вольєр; К – гараж; Л – альтанка; І-ІІІ, 1-23 – споруди. Право власності на 1/2 частину домоволодіння зареєстроване за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 25 січня 2011 року на підставі договору купівлі – продажу позивачем придбано 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, яка розташована за адресою: вул. Фесенко, 45 у м.Дніпро. Власником іншої 1/2 частини домоволодіння та земельної ділянки, розташованих по вул. Фесенко, 45 у м.Дніпрі є відповідач ОСОБА_4. В зазначеному домоволодінні не були зареєстровані, як власники, але в ньому мешкали: відповідач, донька позивача – ОСОБА_5, онуки позивача – ОСОБА_6, ОСОБА_7. До березня 2017 року донька та онуки позивача мешкали разом з відповідачем за зазначеною адресою. У 2017 році відповідач вигнав з будинку доньку позивача та проживає разом з його онуками за адресою: м. Дніпро, вул. Фесенко, 45. Не зважаючи на те, що позивач є власником 1/2 частини будинку, відповідач його до домоволодіння не допускає, змінив замки на дверях огорожі, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутись до суду із зазначеною позовною заявою.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву, просила її задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач ніколи не був зареєстрованим у вказаному житловому будинку, ніколи там не проживав, комунальні послуги не сплачував, його особистих речей – немає; спірний житловий будинок був куплений особисто відповідачем, особисто він проводив повний розрахунок за придбане житлове приміщення та здійснював ремонтні роботи; та зазначила, що враховуючи, що позивач не є власником домоволодіння та земельної ділянки, ніколи там не проживав, а отже, не може користуватись зазначеним майном та вимагати від відповідача усунути перешкоди у користуванні цим майном.

15 травня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.116-120).

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками по 1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в м.Дніпропетровську, вулиця Фесенка, будинок 45 та розміщується на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, на якій розташовані: А-3 - житловий будинок, шл.бл., обкл.цеглою, житл.пл.175,1 кв.м., загал.пл.311,4 кв.м.; Ж – літня кухня, цегла; З – вольєр, метал; К – гараж, шл.блок; Л – альтанка, цегла; І-ІІІ, 1-23 – споруди, що підтверджено копією договору купівлі-продажу від 25.01.2011 (а.с.9).

Відповідно до договору купівлі – продажу від 25.01.2011, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками по 1/2 частині земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, яка розташована по вулиці Фесенка, 45 на території Красногвардійського району м.Дніпропетровська (а.с.15).

Як вбачається з акту від 29.06.2017 року доступ ОСОБА_3 до домоволодіння за адресою: м. Дніпро, вул. Фесенка, 45, відсутній (а.с.21).

Згідно копії висновку про результати перевірки інформації, що надійшла 04.06.2017 р. до чергової частини, 04.06.2017 року від ОСОБА_3 надійшла заява про те, що співвласник спірного домоволодіння – ОСОБА_4 перешкоджає йому користуватися квартирою, 1/2 частина якої належить йому. Дільничним офіцером поліції Чечелівського ВП ДВП ГУНП в м.Дніпропетровській області проведено перевірку, в ході якої встановлено, що подія на яку вказує заявник, не відноситься до компетенції національної поліції та роз’яснено право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства (а.с.22).

З метою встановлення факту наявності перешкод позивачу у користуванні житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, а також земельною ділянкою, судом були допитані наступні свідки.

Так, позивач ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні як свідок згідно вимог ст.92 ЦПК України, зазначив, що він є власником 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в м.Дніпропетровську, вулиця Фесенка, будинок 45 та власником 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована по вулиці Фесенка, 45 на території Красногвардійського району м.Дніпропетровська. Відповідач є його бувшим зятем, який є власником іншої 1/2 частини житлового будинку та земельної ділянки. Зазначений житловий будинок був придбаним ним для сумісного проживання його доньки ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_4. Після розлучення з донькою, відповідач забажав бути одноособовим власником житлового будинку та земельної ділянки, забравши у доньки всі ключі, вигнавши її з житлового будинку та забравши дітей. Зазначив, що під час придбання будинку, у нього як співвласника, була зв’язка ключів від воріт, житлового будинку та інших господарських будівель, які знаходяться на території домоволодіння. 04.06.2017 року, коли він, разом з дружиною ОСОБА_8 та сестрою ОСОБА_9 Євеліною під’їхали до житлового будинку, він побачив, що у замку замінена серцевина, бо краска мала подряпини. Він почав дивитись у подвір’я, побачив там 5 машин, почав дзвонити в домофон, йому ніхто не відчинив, почала голосно лаяти собака, потім голосно була ввімкнена музика, на що, він вимушений був поїхати до поліції та написати заяву. Також зазначив, що в цьому будинку він постійно не проживав, але на вихідні приїжджав туди разом з дружиною, бачився з онуками та доглядав за садом без будь-яких обмежень, та ці обмеження почались саме 04.06.2017.

Свідок ОСОБА_8, допитана в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною позивача, відповідач – бувший чоловік її доньки ОСОБА_5. 25.01.2011 ними був придбаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в м.Дніпропетровську, вулиця Фесенка, будинок 45 та земельна ділянка, для сумісного проживання їх доньки та її чоловіка ОСОБА_4. Після купівлі, вони почали робити в будинку ремонтні роботи; після ремонту, діти переїхали до будинку на проживання, а вона, разом з чоловіком - ОСОБА_3, приїжджали на вихідні, побачити дітей та онучок. У 2016 році діти розірвали шлюб, проте, проживали ще разом до 2017 року. В подальшому, відповідач забрав у доньки ключі від будинку, та вигнав її з будинку. 25.05.2017 в однієї онуки був у садочку випускний, відповідач попросив доньку, щоб вона приїхала до нього та допомогла зібрати її до садочка, і це був останній раз, коли вони були у спірному житловому будинку. Тоді ж відповідач і запропонував нам переоформити 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки на онук. Наступного разу, 04.06.2017, коли вони приїхали, то вже не змогли попасти до будинку, чоловік почав відкривати своїми ключами замок від воріт, проте, не міг їх відчинити через те, що він був замінений, бо краска мала подряпини. Через це, вони викликали поліцію.

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_9 зазначила, що вона є рідною сестрою позивача, 04.06.2017 вона разом з братом ОСОБА_3, його дружиною ОСОБА_8 поїхали на вулицю Фесенка, будинок 45 у м.Дніпро; під’їхавши до воріт, вони не змогли потрапити до житлового будинку, оскільки брат не зміг відчинити замок своїм ключем, та вони побачили, краска була подряпана, а серцевина замка поміняна. У дворі була ввімкнена голосно музика, їм ніхто не відчинив та до них ніхто не вийшов.

Свідок ОСОБА_5 допитана в судовому засіданні пояснила, що вона є бувшою дружиною відповідача ОСОБА_4, з яким вона розірвала шлюб у 2016 році. Зазначила, що у березні 2017 року відповідач забрав у неї ключі від будинку 45 по вулиці Фесенка у м.Дніпро, де вона, разом з ним та дітьми проживали разом, та заборонив приходити на територію домоволодіння, зазначивши, що все належить йому і всі документи знаходяться у нього, а 04.06.2017 він поміняв замки. Пояснила, що зазначений житловий будинок був придбаний для її проживання, разом з чоловіком та дітьми. Батько її там не проживав, але постійно відвідував її разом з мамою, та допомагали їй. В зазначеному житловому будинку вона постійно проживала разом з чоловіком та дітьми, та з 19.01.2017 року, там не проживає.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 Не зважаючи на те, що зазначені свідки всі між собою є членами сім’ї чи близькими родичами, проте, жоден із них не скористався правом відмовитись від давання показань, що передбачено ст.71 ЦПК України; їх свідчення є логічними та послідовними, а їх показання об’єктивно підтверджуються зібраними у справі доказами, що обґрунтовують заявлені вимоги, та які мають значення для вирішення справи в розумінні ст.76-77,79-80 ЦПК України.

Що стосується допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, яка працює нянею у відповідача, і яка зазначила, що працює у ОСОБА_4 з серпня 2017 року, приходить до нього о 07:30 години та уходить від нього о 17:00-18:00 годині, має всі ключі та сама відчиняє двері, а крім ОСОБА_4 та його доньок у будинку 45 по вулиці Фесенка у м.Дніпро, ніхто не проживає, то суд, не приймає до уваги такі свідчення, оскільки вказаний свідок не була присутня під час подій 04.06.2017 року на спростування інформації щодо відсутності перешкод для позивача у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою.

Свідок ОСОБА_6, допитана в судовому засіданні зазначила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_4, відповідачу у справі. Їй відомо, що на розгляді в суді перебуває спір, який стосується доступу до житлового будинку 45 по вулиці Фесенка у м.Дніпро. Знає, що будинок належить її брату, позивач - ОСОБА_3 там ніколи не проживав, земельною ділянкою не користувався. Пояснила, що до брата вона приходить приблизно раз на тиждень у гості. До зазначених свідчень суд відноситься критично, оскільки свідок не бачивши правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок та земельну ділянку, не може стверджувати про одноособову власність зазначеним житловим будинком її братом, а тому, відкидає зазначені свідчення як такі, що не обґрунтовують заперечення відповідача і не мають значення для розгляду зазначеної справи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, яка є матір’ю відповідача, пояснила, що бувші родичі мають претензії до її сина ОСОБА_4 з приводу користування житловим будинком 45 по вулиці Фесенка у м.Дніпро. Зазначила, що починаючи з лютого 2017 до серпня 2017, вона постійно проживала з сином, у неї є всі ключі від житлового будинку, син ніяких замків не міняв, як і не чинив будь-яких перешкод позивачу у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою. Події 04.06.2017 року їй не відомі, оскільки її, сина та онук дома в цей день не було, вони всі разом поїхали в той день на відпочинок за місто, то суд, критично відноситься до таких свідчень, оскільки вказаний свідок має свою заінтересованість в результаті розгляду справи, її свідчення ставлять під сумнів достовірність і правдивість фактів, які були нею повідомлені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спірним майном, відповідної матеріальної компенсації.

За таких обставин суд вважає доведеним той факт, що незважаючи на наявність у позивача зареєстрованого права власності на 1/2 частину домоволодіння № 45 по вул. Фесенка у м. Дніпро та 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, яка розташована по вулиці Фесенка, 45 на території Красногвардійського району м.Дніпропетровська, з урахуванням вимог ст.317 ЦК України, відповідно до якої власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, відповідач перешкоджає позивачу в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою.

Інші посилання представника відповідача на те, що позивач ніколи не був зареєстрованим у вказаному житловому будинку, ніколи там не проживав, комунальні послуги не сплачував, його особистих речей – немає та ніколи не користувався і не доглядав за земельною ділянкою, є безпідставними, спростовуються наведеними обставинами, а докази, на які посилається остання, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до п.7 ст.92 Конституції України встановлено, що правовий режим власності визначається виключно законами України. Стаття 321 ЦК України встановлює непорушність права власності. Зокрема, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов'язані з позбавленням його володінням майном.

З огляду на вищевказані положення чинного законодавства, позивач, як власник спірного майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права власності та розпоряджання своїм майном.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки встановлено, що відповідач чинить перешкоди позивачу в користуванні 1/2 частиною житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в м.Дніпропетровську, вулиця Фесенка, будинок 45 та у користуванні 1/2 частиною земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, яка розташована по вулиці Фесенка, 45 на території Красногвардійського району м.Дніпропетровська.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 640 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.41,92 Конституції України, ст.ст.12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст.317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою – задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні 1/2 частиною житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в м.Дніпропетровську, вулиця Фесенка, будинок 45 та розміщується на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, на якій розташовані: А-3 - житловий будинок, шл.бл., обкл.цеглою, житл.пл.175,1 кв.м., загал.пл.311,4 кв.м.; Ж – літня кухня, цегла; З – вольєр, метал; К – гараж, шл.блок; Л – альтанка, цегла; І-ІІІ, 1-23 – споруди та усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні 1/2 частиною земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, яка розташована по вулиці Фесенка, 45 на території Красногвардійського району м.Дніпропетровська, шляхом забезпечення вільного доступу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар