Постанова № 74425937, 30.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 328/1210/17 Головуючий у 1-й інстанції Курдюков В.М.

Номер провадження 22-ц/778/186/18 Суддя-доповідач Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Кримської О.М.,

за участю секретаря Бурима В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 27 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Токмацької міської ради Запорізької області про скасування рішення двадцять шостої сесії сьомого скликання Токмацької міської ради від 23 березня 2017 року № 47 та визнання договору оренди землі поновленим,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Токмацької міської ради Запорізької області про скасування рішення двадцять шостої сесії сьомого скликання Токмацької міської ради від 23 березня 2017 року № 47 та визнання договору оренди землі поновленим.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що на підставі рішення 30 сесії 5 скликання Токмацької міської ради № 20 від 19 07.2007 року між Токмацькою міською радою Запорізької області та ОСОБА_3 24 липня 2007 року був укладений договір оренди землі за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 16 га. сільськогосподарського призначення-рілля, яка знаходиться у м. Токмак по вул. Леніна (нині Володимирська). Договір укладено до 18 липня 2012 року, тобто строком на 5 років.

20 березня 2012 року Договір оренди зазначеної земельної ділянки продовжено строком на п'ять років до 20.03.2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки збільшена до 209600 грн., орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,5 відсотки від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що складає 7336 грн. в рік. Інші умови договору оренди землі №298 від 24 липня 2007 року залишились незмінними.

Додаткова угода зареєстрована у відділі Держзкомзему у м. Токмак Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 грудня 2012 року № 231100004000017. Отже термін дії договору закінчується 25 грудня 2017 року.

Як попередній орендар земельної ділянки, який належним чином виконував умови договору, відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» позивач має переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

01 лютого 2017 року тобто до закінчення строку дії договору позивач звернулась до Токмацької міської ради в особі міського голови з листом-повідомленням про намір скористатись своїм переважним правом, в якому просила надати дозвіл на поновлення на новий строк договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 16 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, запропонувавши вигідні для відповідача умови.

Рішенням 26 сесії 7 скликання Токмацької міської ради від 23.03.2017 року №47 позивачу безпідставно відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки та запропоновано звільнити вказану земельну ділянку передати її у стані, належному для подальшого використання. Заголовок вказаною рішення «Про дозвіл на поновлення договору оренди землі громадянці ОСОБА_3» суперечить змісту самого рішення, яким відмовлено а не дозволено поновлення договору.

30 березня 2017 року позивач отримала копію рішення сесії Токмацької міської ради від 23.03.2017 року №47 з супровідним листом від 30.03.2017 року за №М44. Ні в самому рішенні, ні в листі не зазначено, що стало підставою відмови в поновленні договору оренди земельної ділянки, що свідчить про зловживання відповідачем своїми правами. Ніяких заперечень щодо поновлення договору оренди землі в листі не викладено. Прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди не можна вважати письмовим запереченням.

Вважає, що під час дії спірного договору оренди землі позивач належним чином виконувала обов'язки, які слідують з його умов, своєчасно та в повному обсязі сплачувала орендну плату за договором, привела в належний стан земельну ділянку. Згідно повідомлення Токмацької ОДПІ від 20.03.2017 року за № 37/08-33-Р-020 у позивача, як платника податків станом на 20.03.2017 року відсутня заборгованість по орендній платі.

Посилаючись на викладені обставини, просила суд скасувати рішення двадцять шостої сесії сьомого скликання Токмацької міської ради від 23 березня 2017 року N 47 «Про дозвіл на поновлення договору оренди землі громадянці ОСОБА_3»; визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 24 липня 2007 року строком на п'ять років в редакції додаткової угоди від 20 березня 2012 року з попереднім орендодавцем ОСОБА_3, а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 судові витрати з оплати судового збору в сумі 640 грн.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 27 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 375 ЦК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк не може бути примусовом для власника земельної ділянки і передбачає право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, враховуючи при цьому ст. 6, 203, 316, 319, 3121, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його за наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору. Крім того, всупереч вимогам ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» до звернення від 30.03.2017р. ОСОБА_3 не додала проект додаткової угоди.

Колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, що на підставі рішення 30 сесії 5 скликання Токмацької міської ради № 20 від 19.07.2007 року між Токмацькою міською радою Запорізької області та ОСОБА_3 24 липня 2007 року був укладений договір оренди землі за умовами якого орендодавець надає а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення-рілля, яка знаходиться у м. Токмак по вул. Леніна (нині Володимирська) (а.с. 8-9). Відповідно до п. 2 договору оренди землі об'єктом оренди за цим договором виступає земельна ділянка загальною площею 16 га. Відповідно до п. 5 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становись 94400 грн.(0,59 грн./кв.м). Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,2 відсотка від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що складає 1132 грн. 80 коп., за рік.

Відповідно до п. 8 договору оренди землі договір укладено до 18 липня 2012 року, тобто строком на 5 років.

20 березня 2012 року Договір оренди зазначеної земельної ділянки продовжено строком на п'ять років до 20.03.2017 року, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки збільшена до 209600 грн., орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,5 відсотки від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що складає 7336 грн. в рік. Інші умови договору оренди землі №298 від 24 липня 2007 року залишились незмінними (а.с. 11).

Додаткова угода зареєстрована у відділі Держзкомзему у м. Токмак Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 грудня 2012 року № 231100004000017.

Отже термін дії договору закінчується 25 грудня 2017 року.

01 лютого 2017 року позивач звернулася до відповідача з листом щодо поновлення дії договору оренди землі від 24.07.2007 року № 298.

23.03.2017 року Токмацька міська рада прийняла рішення № 47 відповідно до якого було вирішено відмовити ОСОБА_3 в поновлені договору оренди земельної ділянки площею 16,000 га по вул.Володимирська, кадастровий номер НОМЕР_2 для вирощування сільськогосподарських культур, звільнити земельну ділянку та передати її за належністю у стані, придатному для подальшого використання (а.с. 12).

30.03.2017 року листом № М-44 ОСОБА_3 було повідомлено про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 16,000 га. по вул. Володимирська, кадастровий номер НОМЕР_2 та надано копію рішення Токмацької міської ради від 23.03.2017 року № 47 (а.с. 13).

Статтею 12 Земельного Кродексу України та статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені повноваження міських рад у галузі земельних відносин, до яких окрім іншого відносяться повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Статтею 116 Земельного Кодексу України передбачені підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності. Так громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України(далі - ЗК України), Законом України "Про оренду землі"(далі - Закон).

Відповідно до статті 13 Закону під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 33 Закону встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно з частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, які передбачені статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

-з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Виходячи з положень статті 11 ЦК України, статті 2 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких права і обов'язки сторін виникають з актів цивільного законодавства й укладеного договору, та частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" слід дійти висновку про те, що переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі, відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» виникає, якщо орган місцевого самоврядування приймає рішення про передачу земельної ділянки в оренду.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10цс15.

Таким чином, переважне право орендаря на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Проте, як видно з заперечень на позовну заяву та заперечень на апеляційну скаргу, поданими відповідачем, Токмацька міська рада після припинення договору оренди землі від 24.07.2007 року № 298, земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2 в оренду іншим особам не надавала, та взагалі не приймала рішення щодо передачі вказаної земельної ділянки та на даний час земельна ділянка іншим особам в оренду або інше користування не надана.

Суд з урахуванням встановлених обставин та на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про скасування рішення Токмацької міської ради та визнання договору оренди землі поновленим.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, а саме щодо застосування матеріального права та самих обставин відносно продовження дії договору, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 27 червня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.06.2018 року.

Головуючий Судді: