Ухвала суду № 74425709, 23.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 331/2713/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 331/2713/18 Слідчий суддя Клименко Л.В.

Провадж. №11-сс/778/527/18 Доповідач 2 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Тютюник М.С.,

суддів Білоконева В.М., Рассуждая В.Я.,

при секретарі Бойко О.О.,

за участю:

прокурора Пучкова В.О.,

захисника-адвоката ОСОБА_2,

підозрюваної ОСОБА_3

розглянула 23 травня 2018року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Бичкова В.О. на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 05 травня 2018 року, якою відмовлено у обрані запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Як вбачається з матеріалів провадження органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190КК України за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 у невстановлений під час досудового розслідування період часу, познайомилась з ОСОБА_4, яка, в невстановлений період часу, але не пізніше червня місяця 2017 року, будучи обізнаною у сфері ринку нерухомості м. Запоріжжя, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою постійного, швидкого та незаконного збагачення, організувала стійке об’єднання, до складу якого залучила ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також своїх знайомих, а саме: громадянина України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (який раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння шахрайства), ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (яка є підручною організаторів), раніше засудженого за скоєння підробки документів громадянина України ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, державного реєстратора КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Запорізької області громадянку України ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, та інших невстановлених осіб.

Згідно спільно розробленого та погодженого злочинного плану ОСОБА_4 організовано схему відшукання нею та ОСОБА_5 на території м. Запоріжжя об’єктів нерухомості, власники яких померли чи належать до малозахищених верств населення, виготовлення ОСОБА_7 підроблених документів про право власності на ці об’єкти нерухомості, їх реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ОСОБА_8 та здійснення нотаріального посвідчення правочинів, пов’язаних із зміною, набуттям та припиненням права власності на об’єкти нерухомого майна ОСОБА_3, та шляхом подальшого введення ОСОБА_6 покупців в оману щодо законності прав на це майно, заволодіння їх грошовими коштами.

Так, у першій половині березня 2018 року (точну дату органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 підшукали об’єкт нерухомого майна – квартиру у багатоквартирному будинку, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, б. 12, кв. 7, власником якої був померлий 17.02.2018 року громадянин України ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8 (ІПН НОМЕР_1).

Достовірно знаючи про факт смерті власника даної квартири, втілюючи спільний злочинний план на заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 залучила до протиправної діяльності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_3, між якими розподілила та обумовила роль кожного.

Виконуючи свою роль у спільному злочинному плані, ОСОБА_7 виготовив підроблені документи, які стали підставою для набуття права власності на цей об’єкт нерухомого майна, які передав ОСОБА_4

Отримані завідомо підроблені документи, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 передали ОСОБА_8, яка, виконуючи свою роль у спільному злочинному плані, будучи обізнаною в недостовірності наданих їй документів та у злочинному умислу інших членів організованої злочинної групи, внесла відомості про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чим забезпечила можливість здійснення з цим об’єктом нерухомого майна цивільних правочинів.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи на виконання спільного злочинного плану, видаючи себе за представників ОСОБА_9, померлого власника квартири за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, б. 12, кв. 7, підшукали мешканку міста Запоріжжя ОСОБА_10, від якої приховали факт смерті ОСОБА_9 та, ввівши її в оману щодо наявності законного права власності на цей об’єкт нерухомості, запропонували придбати цю квартиру за 8500 доларів США.

Діставши згоду ОСОБА_10 на придбання зазначеної квартири, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 14.03.2018, близько 16 год. 00 хв., організували нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, б. 12, кв. 7, у приміщенні офісу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_11, за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 91, офіс 65.

Під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу зазначеної квартири, ОСОБА_3, діючи умисно, достовірно знаючи про факт смерті ОСОБА_9, усвідомлюючи, що вказаний договір купівлі-продажу завідомо підроблений та нікчемний, умисно видаючи себе за свою матір – приватного нотаріуса ОСОБА_11, отримала від ОСОБА_4 відповідний пакет документів з метою оформлення права власності з фактично померлого ОСОБА_9 на ОСОБА_10

Продовжуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу вказаної квартири не був присутній фактичний власник, ОСОБА_9, та усвідомлюючи той факт, що ОСОБА_9 не міг завірити своїм підписом договір купівлі-продажу квартири, оскільки він є фактично померлим, ОСОБА_3, неправомірно, використовуючи електронний ключ доступу до системи нотаріальних реєстрів, отриманим у встановленому порядку в органах юстиції України приватним нотаріусом ОСОБА_11, внесла у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомості щодо зміни права власності на об’єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, б. 12, кв. 7, відповідно до яких право власності на зазначену квартиру 14.03.2018 року, о 16 год. 54 хв., перейшло від ОСОБА_9 до ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу №965 від 14.03.2018 року. Таким чином, організована група осіб у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 шляхом обману фактично заволоділа чужим майном – грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 8500 доларів США, що станом на 14.03.2018 року за курсом НБУ складає 220 285, 04 грн.

Отримані грошові кошти ОСОБА_4 розподілила між членами організованої групи, а саме між: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в заздалегідь обумовлених частках.

Також, в невстановлений період часу, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 підшукали об’єкт нерухомого майна – квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, власником якої, згідно даних БТІ, на підставі свідоцтва про право власності на житло № 3117, виданого 29.12.1999 року Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради, були померлий ОСОБА_12 (1/2 частина) та померла ОСОБА_13 (1/2 частина).

Достовірно знаючи про факт смерті власників даної квартири, втілюючи спільний злочинний план на заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 залучила до протиправної діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, між якими розподілила та обумовила роль кожного.

Виконуючи свою роль у спільному злочинному плані, ОСОБА_7 незаконно виготовив документи про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі свідоцтво про право власності на житло № 3117, нібито видане 29.12.1999 Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради, які передав ОСОБА_4

Отримані завідомо підроблені документи ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 передали державному реєстратору КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Запорізької області ОСОБА_8, яка 23.03.2018 року, виконуючи свою роль у спільному злочинному плані, будучи обізнаною в недостовірності наданих їй документів та у злочинному умислу інших членів організованої злочинної групи, внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дані щодо права власності ОСОБА_13 на зазначений об’єкт нерухомого майна, чим забезпечила можливість здійснення з цим об’єктом нерухомого майна цивільних правочинів.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи у змові з іншими членами організованої групи, за допомогою ОСОБА_7 виготовили підроблені документи щодо передачі від імені померлої ОСОБА_13 права власності на зазначену квартиру до уставного фонду ТОВ «ХЮГВАРТ» (ЄДРПОУ - 41986028), яке зареєстроване 07.03.2018 року за сприянням ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Після смерті ОСОБА_12, його частина житлового приміщення (1/2 квартири), на підставі свідоцтва про право на спадщину 1-257, виданого 25.10.2014 року 3-ю Запорізькою державною нотаріальною конторою та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №16743439 від 25.10.2014 року, державним реєстратором ОСОБА_14, згідно чинного законодавства, передано у власність ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка померла 21.12.2017.

16.02.2018 року (тобто після фактичної смерті ОСОБА_13С.), із використанням підроблених ОСОБА_7 документів, зокрема, свідоцтва про право власності на житло № 3117, виданого 29.12.1999 року Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39830274 від 23.02.2018 року, державним реєстратором КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Запорізької області ОСОБА_8 до реєстру внесено дані щодо 1/2 частини житлового приміщення, яка фактично належить ОСОБА_13 Після цього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вказану квартиру повністю визначено за ОСОБА_13

23.03.2018 року ОСОБА_3, достовірно усвідомлюючи факт смерті ОСОБА_13, неправомірно використовуючи електронний ключ доступу своєї матері – приватного нотаріуса ОСОБА_11, зареєструвала право власності на вказану квартиру за ТОВ «ХЮГВАРТ» (ЄДРПОУ 41986028) на підставі підробленого акту приймання-передачі нерухомого майна від 13.03.2018, відповідно до якого право власності на вказану квартиру перейшло від ОСОБА_13, яка фактично померла 21.12.2017, до ТОВ «ХЮГВАРТ», яке було зареєстровано лише 07.03.2018 та засновниками якого виступають померла ОСОБА_13 та ОСОБА_15

Таким чином, організована група осіб у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 шляхом обману фактично заволоділа чужим майном – квартирою за адресою: АДРЕСА_1, з метою її подальшої реалізації та отримання грошових коштів.

04.05.2018 року о 10-50 годині ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Старший слідчий 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_16 звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, в обґрунтування зазначено, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваної до вчинення кримінального правопорушення, та наявні ризики того, що підозрювана ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відмовляючи у задоволені клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовуючи до вказаної особи запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: м. Запоріжжя, вул. Солідарності, буд. 40, терміном на 60 днів до 05 липня 2018 року, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК.

В апеляційній скарзі прокурор, не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою слідчого судді вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 12 років реального позбавлення волі, після отримання повідомлення про підозру, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі. Також, ОСОБА_3 перебуваючи на волі, може знищити або вжити заходів до знищення, переховування документів, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази її вини. Обставини вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення свідчать про те, що вона використовуючи своє службове становище секретаря приватного нотаріуса, видаючи себе за свою матір - приватного нотаріуса ОСОБА_11, вчинила злочин з метою особистого збагачення. В разі подальшого перебування на волі ОСОБА_3 може продовжувати вчиняти злочинні дії. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги, прокурора на підтримання апеляційної скарги, підозрювану та її адвоката із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного висновку.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 404 КПК України, судове рішення слідчого судді переглядається в межах апеляційної скарги та, оскільки висновки слідчого судді щодо обґрунтованості висунутої ОСОБА_3 підозри не оспорюються в апеляційній скарзі, вони не перевіряються апеляційною інстанцією.

Слідчим суддею дотриманий порядок застосування запобіжного заходу, передбачений ст. 194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні цього питання.

Так, відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Відмовляючи у обрані запобіжного заходу у виді тримання під вартою та, обираючи відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про можливість застосування до підозрюваної альтернативного запобіжного заходу з посиланням на те, що прокурором не доведена недостатність обрання ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, з чим, з огляду на матеріали провадження, погоджується апеляційна інстанція.

Що стосується даних про особу підозрюваної, то згідно з матеріалами провадження, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, має постійне місце проживання, заміжня, має на утриманні малолітнього сина, який є інвалідом дитинства та потребує постійного піклування та догляду, приймає активну участь в його вихованні, має офіційне працевлаштування, у зв’язку з чим має стабільне джерело доходу, що свідчить про міцність соціальних зв’язків, згідно повідомленої підозри, ОСОБА_3 не є організатором злочинної діяльності, а є лише виконавцем.

Судова колегія, при вирішення апеляції, зауважує на явці підозрюваної за викликами до апеляційного суду, що свідчить на користь прийнятого слідчим суддею рішення.

Відомостей, що ОСОБА_3 порушує умови обраного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту чи ухиляється від явки до правоохоронного органу і від проведення слідчих, процесуальних дій після застосування відносно неї даного виду запобіжного заходу відсутні.

Вище наведені обставини провадження засвідчують малоймовірність ризиків щодо негативної поведінки підозрюваної.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання прокурор не доведе обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Апеляційний суд вважає, що відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя достатньо врахував сукупність всіх обставин, з якими закон пов’язує застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На думку колегії суддів, з врахуванням даних про особистість підозрюваної та її процесуальної поведінки, прокурор не довів наявність обставин, які б свідчили про неможливість застосування до ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу.

Наявність підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до вимог ст. 178 КПК України та усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка згідно ст. 8 КПК України, є частиною національного законодавства, сама по собі не може слугувати підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора Бичкова В.О. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 05 травня 2018 року, якою відмовлено у обрані запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвал набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

М.С. ОСОБА_17 ОСОБА_18 Рассуждай