Вирок № 74425108, 01.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7760/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2018 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.,

з участю:

прокурора Квасниці В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017140050001176 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, розлученого, офіційно не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимий, останній раз 11.05.2011 року вироком Червоноградського міського суду Львівської області за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлені волі, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1обвинувачується органами досудового розслідування в наступному. У невстановлений час та за невстановлених обставин, ОСОБА_1, діючи умисно, за відсутності передбаченого законом дозволу, придбав пістолет моделі «ЕКОL Major» №ЕМ – 15110428, який є нестандартною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, а також п’ять патронів з маркувальними позначеннями «Сова – П 9mm», що є боєприпасами, які зберігав та носив при собі. Вказаний факт виявлено працівниками поліції. 22.03.2017 р. приблизно о 00.05 год. цю вогнепальну зброю та боєприпаси до неї вилучено працівниками поліції у приміщенні Галицького ВП ГУ НП у Львівській області, що по вул.Мартовича, 2 у м.Львові, під час встановлення його особи і перевірки можливої причетності до незаконного заволодіння транспортним засобом та збуту наркотичних засобів.

Таким чином, ОСОБА_1обвинувачується органами досудового розслідування в тому, що він своїми умисними протиправними діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - незаконно придбав, зберігав та носив вогнепальну зброю і бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним у пред’явленому обвинуваченні себе не визнав. Суду пояснив, що приблизно влітку 2017 року у місті Червоноград Львівської області біля смітника поблизу будинку №7 по вулиці Шевченка знайшов кульок з патронами та пістолетом. Можливо це було і не влітку, але в теплу пору доби. На дотик вони були резинові. Вважав, що патрони не бойові і пістолет не бойовий. В магазині пістолета було два таких патрони з гумовими кулями. Цілий день носив із собою, тому що не знав де їх подіти і поїхав до друга на Сихів у м. Львів. На проспекті ОСОБА_3 у м.Львові його затримали працівники поліції, які перевіряли чи автомобіль не викрадений. Обвинувачений повідомив працівникам поліції, що у нього є пістолет, бо знав, що він не бойовий і стріляє гумовими кулями. Працівники поліції сказали тримати пістолет із собою, оскільки у них були сумніви чи є він бойовим. Після цього обвинуваченого доставили у Галицький відділ поліції ГУ НП у Львівській області з пістолетом близько о 18 годині. ОСОБА_1 стало відомо, що пістолет бойовий та патрони бойові - коли вже провели експертизу.

Разом із обвинувальним актом до суду поступила угода про визнання винуватості від 08.11.2017 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 05.12.2017 року суд відмовив в затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 12017140050001176 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України. Дана угода не відповідає дійсному волевиявленню учасників угоди, оскільки затвердження мирової угоди до даному кримінальному правопорушенні суперечить інтересам суспільства.

Крім показань обвинуваченого судом були досліджені наступні докази:

- допитаний у якості свідка інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП ОСОБА_4 зазначив, що зупинив транспортний засіб десь у Сихівському районі м. Львова. При поверхневій перевірці у ОСОБА_1 в одязі був виявлений предмет, схожий на пістолет. Обвинувачений повідомляв, що пістолет не є бойовий, а травматичний та що дозволено його носіння. Після цього обвинуваченого було доставлено в Галицький ВП ГУ НП у Львівській області. При цьому пістолет був при ОСОБА_1 Де були боєприпаси свідок не пригадує. В подальшому з обвинуваченим займалась слідчо-оперативна група, зброю вилучав слідчий;

- оглянуто речові докази пістолет моделі «ЕКОL Major» №ЕМ – 15110428 та 2 патрони та 4 гільзи;

- досліджено постанову від 24.04.2017 р., відповідно до якої спецпакет НДЕКЦ 3963171, в якому знаходиться пістолет марки EKOL Major №ЕМ15110428, два патрони чотири гільзи визнано в якості речового доказу та передано на зберігання відділу дозвільної системи Галицького ВП;

- досліджено висновок експерта №5/171 від 24.04.2017 р., згідно з яким пістолет моделі «ЕКОL Major» №ЕМ – 15110428, є нестандартною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю. Патрон з маркувальним позначенням «ПС9 9мм» є пістолетним патроном калібру 9 мм Р.А. споряджений еластичною (гумовою) кулею. П’ять патронів з маркувальними позначеннями «Сова – П 9mm» виробництва Україна м. Миколаїв (згідно маркувальних позначень) виготовлені із використанням наважки пороху 0, 18 гр., капсульовано гільзи та кулі з еластичної гуми чорного кольору. За своїми розмірно-конструктивними характеристиками надані для дослідження патрони придатні для проведення пострілів з пристроїв спеціального призначення травматичної (несмертельної) дії з вогнепальним принципом метання снаряду, калібру 9 мм Р.А.;

- досліджено протокол огляду місця події від 22.03.2017 р., згідно з яким під час огляду виявлено та вилучено предмет, схожий на пістолет та магазин з шістьма набоями до нього поміщено у спецпакет №4219432;

- оглянуто фототаблицю до протоколу огляду місця події від 22.03.2017 р.

Аналіз та оцінка досліджених судом доказів дозволила прийти до висновку, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Вищеперелічені докази підтверджують, що ОСОБА_1 знайшов, зберігав та носив при собі предмет, схожий на травматичний пістолет (моделі «ЕКОL Major» №ЕМ – 15110428), та п’ять патронів, схожих на не бойові (травматичні). Проте ОСОБА_1 вважав, що патрони не бойові і пістолет не бойовий. Перелічені предмети були оглянуті та вилучені в приміщенні Галицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області.

Саме про такі обставини розповів в судовому засіданні обвинувачений. Ці обставини підтверджені показаннями свідка ОСОБА_4, який зазначив, що при поверхневій перевірці обвинуваченого останній повідомляв, що у нього є пістолет, який не є бойовий, травматичний та дозволено його носіння.

Суд вважає, що саме по собі придбання (знайдення), зберігання та носіння предметів, схожих на травматичні пістолет та патрони – не свідчить про умисел на незаконне придбання, зберігання та носіння саме вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Статтею 2 КК України встановлено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Елементами складу злочину є: об'єкт злочину; об'єктивна сторона злочину; суб'єкт злочину; суб'єктивна сторона злочину.

Зокрема, суб'єктивна сторона складу злочину - це характеристика внутрішньої сторони злочину, ставлення особи до діяння (дії або бездіяльності), яку вона вчинила, та шкідливих наслідків своєї поведінки. Обов'язковою ознакою цього елементу складу злочину є вина, яка може виступати у формі умислу або необережності.

Пунктами 11, 12 постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 26.04.2002 р. «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» передбачено наступне. Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці. Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого

законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо). Незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов'язані з їх

набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на

відшкодування боргу тощо.

Тобто, суб’єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України є наявність вини у формі умислу.

Ст. 24 КК України передбачено, що умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 стало відомо, що предмет, схожий на пістолет та патрони є вогнепальною зброєю та бойовими припасами лише після проведення експертизи. В період придбання, знайдення та носіння вказаних предметів він не знав, що такі є вогнепальною зброєю та бойовими припасами. Відтак, ОСОБА_1 не усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, не міг передбачати суспільно небезпечних наслідків діяння і будь які наслідки внаслідок цього злочину не наступили та не могли наступити. Тому у ОСОБА_1 відсутній прямий та непрямий умисел на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення інкримінованого йому правопорушення підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5, який надав суду покази, що обвинувачений казав інспекторам поліції, що пістолет не є бойовий, а травматичний і тому дозволено його носіння.

Стороною обвинувачення суду не надано доказів умислу в діях ОСОБА_1 на незаконне придбання, зберігання та носіння саме вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Відтак, відсутня суб’єктивна сторона злочину і відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Оцінюючи наявний в матеріалах кримінального провадження протокол огляду місця події від 22.03.2017 р., суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Ч. 7 ст. 236 КПК України передбачено, що при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

В протоколі огляду місця події від 22.03.2017 р. зафіксовано, що під час огляду виявлено та вилучено предмет, схожий на пістолет та магазин з шістьма набоями до нього, які поміщено у спецпакет №4219432. Ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення такого огляду не було. Відтак, вилучені згідно з протоколом огляду предмети, схожі на пістолет та магазин з шістьма набоями до нього є тимчасово вилученим майном.

Ч.6 ст. 173 КПК України передбачено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено. Орган досудового розслідування не звертався в суд із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Відтак предмет, схожий на пістолет та магазин з шістьма набоями до нього знаходились в органу досудового розслідування без належних на те правових підстав, оскільки на них не накладався арешт. Відтак, протокол огляду від 22.03.2017 р., фототаблиця до протоколу огляду місця події, та висновок експертизи, яка проводилась на підставі незаконного вилучення предметів, суд вважає недопустимими доказами.

При цьому, не можна стверджувати, що предмет, схожий на пістолет та магазин з шістьма набоями до нього підлягали вилученню працівниками поліції на підставі ч. 7 ст. 236 КПК України за ознакою того, що такі вилучені законом з обігу. Як зазначали у своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_4, обвинувачений повідомляв працівникам поліції про пістолет, бо знав, що він не бойовий і стріляє гумовими кулями. При цьому, пістолет з боєприпасами знаходився при ОСОБА_1, оскільки працівники поліції сказали тримати пістолет зі собою. Тобто, у працівників поліції не виникав сумнів щодо того, що вищезазначені предмети є такими, що вилучені законом з обігу. Лише після проведення експертизи працівникам поліції достеменно стало відомо, що ці предмети є вогнепальною зброєю та боєприпасами. Тому до моменту закінчення експертизи (до 24.04.2018 р.) вилучені предмети знаходились у органу досудового розслідування без законних підстав.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов’язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».

Нормою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Barbera Messegu ahd Iabardo v Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презупціїї невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитись на користь підсудного.

Відповідно до роз’яснень п. 23 Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані - суд зобов’язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. При цьому в частині 6 ст. 284 КПК України зазначено, що при виявлені судом під час судового розгляду обставини, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, - суд зобов’язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність визнатиОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та виправдати останнього через відсутність в його діях складу даного кримінального правопорушення.

Цивільний позов по справі не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити згідно ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ВизнатиОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Виправдати ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України через відсутність в його діянні складу даного кримінального правопорушення.

Речові докази: пістолет моделі «ЕКОL Major» №ЕМ – 15110428 , 2 патрони та 4 гільзи– знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Головуючий суддя: В.Є. Радченко