Рішення № 74424665, 30.05.2018, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/120/18

Провадження № 2/326/114/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої-судді Чапланової О.М.,

при секретарі Бородай А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Комунального закладу «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, Приморська районна державна адміністрація Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, Служба у справах дітей Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

КЗ «Матвіївська ЗОСШІ І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради звернувся в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2, в суд з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, третя особа - Служба у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорізької області. Свої вимоги мотивує тим, що 01.09.2014 року за заявою матері - ОСОБА_3, та медичними показниками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було зараховано на навчання до першого класу комунального закладу «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради, де він знаходиться по теперішній час. За час перебування ОСОБА_2 в школі-інтернаті його мати та батько свідомо самоусунулися від виконання батьківських обов'язків по відношенню до свого малолітнього сина: морально та матеріально дитину не підтримували, участі у вихованні та житті дитини не приймали, на батьківські збори не з'являлися, тому дитина залишилася без батьківського піклування, моральної та матеріальної підтримки, перебуваючи в навчальному закладі на цілодобовому утриманні, але не маючи права на повне державне забезпечення, яке надасть право дитині користуватися пільгами, передбаченими для категорії дітей, які залишилися без піклування батьків.

18.10.2017 року рішенням Приморського районного суду Запорізької області мати дитини - ОСОБА_3, було позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина. За останні три місяці після ухваленого даного рішення ОСОБА_3 будь - яких дій щодо поновлення нею батьківських прав та повернення дитини в сім'ю не вчиняла.

Батько дитини - ОСОБА_3, більше року до закладу не з'являється, на телефонні дзвінки не відповідає.

Практичний психолог школи-інтернату під час бесіди з ОСОБА_2 з'ясувала, що стосунки в сім'ї між батьками дуже напружені, часті сварки та бійки, постійного місця роботи батьки не мали, переїжджали з місця на місце, щоб їх не знайшли співробітники служб. За повідомленням Запорізької ЗОШ №4 ОСОБА_2 у 2013 - 2014 навчальному році був учнем 1-В класу, але з 01.09.2014 року до занять не приступив, адміністрація не могла встановити справжнього місця проживання родини. Відповідна ситуація виникла і в школі-інтернаті, дитину пів року розшукували за допомогою співробітників поліції. Хлопчик дуже заляканий батьками і не має бажання повертатися до них.

Вже більше трьох років ОСОБА_2 перебуває в інтернатній установі, але документально дитина перебуває на неповному державному забезпеченні, що не дозволяє закладу видавати предмети гігієни, канцелярію, верхній сезонний одяг та натільну білизну. Вихованця особисто взяла під контроль виконуюча обов'язки директора школи-інтернату ОСОБА_5, яка знаходить можливість забезпечувати ОСОБА_2 всім необхідним, щоб дитина не відчувала себе обмеженою.

Враховуючи, що поведінка батька свідчить про відсутність у нього духовних та моральних принципів, про його небажання утримувати свого сина, з метою захисту прав малолітньої дитини, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за злісне ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини; стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою від 02.02.2018 року залучено до участі у справі за даним позовом Приморську районну державну адміністрацію Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (а.с.19).

Ухвалою суду від 26.04.2018 року залучено до участі у справі за даним позовом Службу у справах дітей Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області та Вільнянську районну державну адміністрацію Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (а.с.67).

Позивач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представника в судове засідання не направив, надав письмову заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника, зазначив, що позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, у разі неявки в судове засідання відповідача, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.60, 90).

Представник третіх осіб - Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, та Служби у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, справу розглянути за її відсутності, про що надала письмову заяву (а.с.41, 51-52).

Треті особи - Служба у справах дітей Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області та Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, які про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представників в судове засідання не направили, про причини неявки представників до суду не повідомили.

Третя особа - Служба у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, надала до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що родина ОСОБА_3 перебуває у шлюбі. Мати ОСОБА_2 12 років тому придбала будинок за адресою: АДРЕСА_1. У 2007 році у подружжя народився син ОСОБА_2 Коли хлопчику було 5 років, родина переїхала до м. Запоріжжя, проживала у найманих квартирах. У 2017 році мати хлопчика переїхала до м. Приморськ і стала проживати за місцем реєстрації без дитини та чоловіка. З бесід з матір'ю було відомо, що батько зник і місцезнаходження його невідоме, хлопчик перебуває у КЗ «Матвіївська ЗОСШІ І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради. Протягом року мати не приймала участі у вихованні сина і 18.10.2017 року рішенням Приморського районного суду Запорізької області була позбавлена батьківських прав. 09.02.2018 року спеціалістами ССД було проведено профілактичний рейд, з метою підтвердження факту проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, та з'ясовано, що дана особа за цією адресою не проживає вже майже 5 років і місцезнаходження його невідоме. Служба у справах дітей Приморської РДА підтримує позовні вимоги КЗ «Матвіївська ЗОСШІ І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів за умови визначення причини невиконання батьківських обов'язків (а.с.23).

Третя особа - Служба у справах дітей Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, надала до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що до служби у справах дітей Вільнянської РДА 30.08.2017 року надійшло подання від КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-Ш ступенів» ЗОР, в якому адміністрація закладу звернулась з проханням надати допомогу у вирішенні питання стосовно позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. З моменту передачі дитини до школи-інтернату батьки в заклад не з'являлись, матеріально та морально не підтримували сина, його здоров'ям не цікавилися, лікуванням та забезпеченням шкільним приладдям не займались. На лист від 10.10.2017 року, направлений Службою у справах дітей Вільнянської РДА до Служби у справах дітей Приморської РДА про встановлення правового статусу ОСОБА_2, взяття його на облік та вирішення питання подальшого влаштування, отримано відповідь від 30.10.2017 року про те, що рішенням Приморського районного суду Запорізької області мати дитини - ОСОБА_3, позбавлена батьківських прав, але рішення на даний час ще не набуло законної сили. Питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 не порушувалося, тому питання встановлення правового статусу малолітнього ОСОБА_2, його постановки на первинний облік та подальше його влаштування наразі службою вирішуватися не може. Про заходи щодо соціального захисту малолітнього ОСОБА_2 11.10.2017 року службою у справах дітей Вільнянської РДА було повідомлено КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа- інтернат І-Ш ступенів» ЗОР. 13.11.2017 року службою у справах дітей Вільнянської РДА було направлено лист до вказаного закладу, в якому рекомендовано звернутися до Приморського районного суду Запорізької області з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.88).

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзив не надав.

В справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, позивач у письмовій заяві проти заочного розгляду справи не заперечував, тому суд ухвалив на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України розглянути справу заочно.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу при розгляді даної справи не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_6, батьком - ОСОБА_3 (а.с.6).

20.08.2014 року ОСОБА_3 звернулася до КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради із заявою, в якій просила зарахувати її сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, до 1 класу. 01.09.2014 року за вказаною заявою матері та медичними показниками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було зараховано на навчання до першого класу вказаного комунального закладу (а.с.8-9).

У листі Запорізької ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 від 02.10.2014 року зазначено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який у 2013 - 2014 навчальному році закінчив 1-В клас ЗЗОШ №4 м. Запоріжжя, з 01 вересня 2014 року до занять в школі не приступив. Особова справа та медичні документи учня знаходяться в школі, батькам необхідно забрати документи. Школа вимушена подати матеріали до комісії у справах неповнолітніх. Про вибуття із школи батьки адміністрацію школи не проінформували, на телефонні дзвінки не відповідають (а.с.11).

Згідно з повідомленням відділу освіти Приморської районної державної адміністрації Запорізької області № 1079 від 05.10.2016 року на запит КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради, в загальноосвітніх навчальних закладах Приморського району ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не навчається (а.с.12).

За повідомленням відділу по Шевченківському району Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради № 01-09/762 від 14.11.2016 року на запит КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради, спеціалістами відділу було здійснено виїзд за можливим місцем проживання ОСОБА_6 та її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_2. Під час відвідування за вказаною адресою вдома нікого не було. Спеціалістами відділу було проведено співбесіду з головою квартального комітету № 117 Кисельовою А.І., яка повідомила, що ОСОБА_3 за даною адресою не мешкає та не зареєстрована, що підтверджено письмовою інформацією. Для встановлення можливого місця перебування ОСОБА_3 та її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рекомендовано звернутися з відповідним листом до відділу поліції ГУНП в Запорізькій області за місцем реєстрації батьків дитини (а.с.13).

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 18.10.2017 року, яке набрало законної сили 01.12.2017 року, ОСОБА_6 позбавлено батьківських прав відносно її малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.4-5).

Згідно з довідкою КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради від 15.01.2018 року № 039 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається в 4-Б класі вказаного закладу з 01.09.2014 року по теперішній час. Перебуває на неповному державному забезпеченні (а.с.3).

Згідно із витягом КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради станом на 26.04.2018 року зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.62, 72).

Згідно із характеристикою, наданою 15.01.2018 року КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається у школі-інтернаті з 01.09.2014 року, починаючи з першого класу. Зарекомендував себе як старанний учень. Має навчальні досягнення середнього рівня. Навчається в міру своїх можливостей, але потребує додаткової допомоги, виявляє зацікавленість до навчання. Має довільну пам'ять, повільно запам'ятовує учбовий матеріал, що є наслідком невідвідування школи з вини батьків. Виявляє логічне мислення. На уроках завжди уважний, виконує домашні завдання. До виконання громадських доручень ОСОБА_2 ставиться сумлінно. Поведінка задовільна. Шкільний режим виконує. На зауваження реагує адекватно. В класному колективі має дружні стосунки. У ОСОБА_2 слабо сформовані навички самообслуговування, тому він потребує постійного контролю зі сторони дорослих. Батьки вихованню сина належної уваги не приділяють, повністю самоусунулися від виховання дитини, успіхами сина в навчанні не цікавляться, батьківські збори не відвідують, на вихідні та канікули дитину не забирають (а.с.14).

За повідомленням Органу опіки та піклування Приморської райдержадміністрації Запорізької області від 22.05.2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований по АДРЕСА_1 але тривалий час за даною адресою не проживає. 10.05.2018 року Органом опіки та піклування Приморської РДА до Приморського відділення поліції Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області було направлено заяву про надання допомоги у встановленні місця знаходження громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Наразі будь-якою інформацією щодо місця проживання ОСОБА_3 орган опіки не володіє, причини невиконання ним батьківських обов'язків по відношенню до малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, невідомі, тому надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 не є можливим (а.с.87).

Згідно із повідомленням Приморської міської ради від 30.01.2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 02.02.2006 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

Відповідно до інформації від 08.05.2018 року, ОСК ГУНП України в Запорізькій області не має відомостей щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований у АДРЕСА_1 (а.с.82 (зворотній бік).

За повідомленням Приморського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 08.05.2018 року, актового запису про смерть на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, по м. Приморськ та по Приморському району не виявлено. За даними Державного реєстру не виявлено актового запису про смерть на вказаного громадянина (а.с.85).

За інформацією Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.05.2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на обліку як пенсіонер або фізична особа-підприємець не перебуває (а.с.84).

Відповідно до інформації КП «Приморська ЦРЛ» Приморської міської ради Запорізької області від 14.05.2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.86).

За повідомленням військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату Трофименка Ю.П., громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на військовому обліку у Приморському РВК Запорізької області. На строкову військову службу, військову службу за мобілізацією та на контрактну військову службу військовими комісаріатами Запорізької області не призивався. За даними Приморського РВК мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Не працює (а.с.94).

Згідно акту № 289 від 26.04.2018 року та акту № 290 від 24.05.2018 року, за час перебування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в комунальному закладі «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради з 03.02.2017 року і по теперішній час батько та родичі здоров'ям дитини не цікавилися, ніякої участі у її вихованні не приймали, в учбовий заклад не приїздили і не відвідували дитину. Близьких стосунків з хлопчиком ніхто не підтримував. Ніяких запитів на адресу закладу від імені батька та родичів не надходило (а.с.91-92).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 152 Сімейного кодексу України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст. 155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. №3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_3, за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1, не проживає тривалий час, на обліку як пенсіонер або фізична особа-підприємець у Приморському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області не перебуває, на обліку у лікарів нарколога та психіатра КП «Приморська ЦРЛ» не перебуває, на строкову військову службу, військову службу за мобілізацією та на контрактну військову службу військовими комісаріатами Запорізької області не призивався. Актового запису про смерть на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, по м. Приморськ та по Приморському району не виявлено. За даними Державного реєстру актового запису про смерть на ОСОБА_3 також не виявлено. Відомостей щодо відбування ОСОБА_3 покарання у зв'язку із засудженням за скоєння кримінального правопорушення не надано.

З 03.02.2017 року і по теперішній час ОСОБА_3 жодного разу не відвідав малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває в комунальному закладі «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради, не цікавився його життям, здоров'ям та навчанням, не приймав участі у вихованні сина та не утримував його матеріально, не виявив бажання повернути дитину в сім'ю, навіть на вихідні та канікули дитину з вказаного закладу не забирає.

В судовому засіданні встановлено, що батько неповнолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками: матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, не забезпечує дитині достатній життєвий рівень, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості.

Малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, думка якого відповідно до ст. 171 СК України повинна бути врахована судом при вирішенні питання про позбавлення його батька - ОСОБА_3, батьківських прав, у письмовій заяві зазначив, що йому відомо, що вирішується питання про позбавлення батька батьківських прав стосовного нього. Він не бажає жити з батьком, оскільки батько зловживає алкогольними напоями, часто влаштовував вдома пиятики та бійки. Батько не має постійного місця роботи та проживання (а.с.93).

При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне для забезпечення прав та інтересів малолітньої дитини позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 та ч.3 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи викладене, для посилення захисту права дитини на належне утримання, суд вважає, що з відповідача на користь дитячого закладу, куди буде передана дитина, або особи, якій дитина буде передана на виховання, на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, необхідно стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти у вказаному розмірі підлягають стягненню з 23.01.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у сумі 1409 грн. 60 коп. (704,80 грн. (позовні вимоги немайнового характеру) + 704,80 (позовні вимоги майнового характеру) = 1409,60 грн.).

Керуючись: ст.ст. 150, 152, 155, 164-166, 171, 180 - 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 264-265, 273, 280-284, 289, 354, 430 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674- VІ суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального закладу «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, Приморська районна державна адміністрація Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, Служба у справах дітей Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь дитячого закладу, куди буде передана дитина, або особи, якій дитина буде передана на виховання, в розмірі однієї чверті усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.

Аліменти стягувати, починаючи з 23 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп., який зарахувати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; Код банку отримувача: 820019; Рахунок отримувача: 31215256700001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30 травня 2018 року.

Рішення виготовлено в повному обсязі 04 червня 2018 року.

Заочне рішення може бути переглянуте Приморським районним судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, надавши в Апеляційний суд Запорізької області апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: підпис О.М. Чапланова

З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова

30.05.18