Рішення № 74424323, 04.06.2018, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/438/18

Провадження №2/319/219/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мальованого В.О.,

при секретарі судового засідання Синяковій О.І.,

за відсутності учасників справи, розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1( далі - позивач) до Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області ( далі - відповідач), третя особа - приватний нотаріус Більмацького районного нотаріального округу ОСОБА_2 ( далі - третя особа), про визнання права власності в порядку спадкування та зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2018 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшла вище вказана позовна заява.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 прохає суд винести рішення, яким визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, грошові вклади, що знаходяться на зберіганні у ПАТ "ПриватБанк" на рахунку №26352620710089 на суму 10000,66 грн., на рахунку № 44058850833324357 на суму 126,95 грн., та нараховані кошти на невиплачену субсидію в розмірі 1748,30грн. ; зняти арешт по ОСОБА_3 від 12.05.2005 року за реєстраційним номером обтяження 1961027 зареєстрований реєстратором Більмацької державної нотаріальної контори.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 листопада 2016 року помер її чоловік ОСОБА_3 Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді 1/2 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, грошові вклади, що знаходяться на зберіганні у ПАТ "ПриватБанк" на рахунку №26352620710089 на суму 10000,66 грн., на рахунку № 44058850833324357 на суму 126,95 грн., та нараховані кошти на невиплачену субсидію в розмірі 1748,30грн. Позивач як спадкоємець першої черги звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про спадщину їй було відмовлено в зв"язку з тим, що 12 травня 2005 року за № 1961027 нотаріальною конторою було накладено арешт на все майно, що належало ОСОБА_3

За даних обставин позивач позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно і тому змушена звернутися до суду з даним позовом. ( а.с.3-4).

Позивач, представник відповідача та третя особа про місце, дату і час проведення судового засідання повідомлені належним чином ( а.с.31,34,36).

Позивач, представник відповідача та третя особа подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних матеріалів. Позивач повідомила, що позовні вимоги нею підтримуються в повному обсязі. Відповідач подав заяву, якою вказав, що не заперечує проти позову ОСОБА_1 Третя особа в письмовій заяві вказала, що не проти позову не заперечує ( а.с. 32,33,35).

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності позивача, представника відповідача та третьої особи на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, з’ясувавши позиції учасників справи, викладені у письмових заявах, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про перейменування деяких населених пунктів" від 12 травня 2016 року № 1353-VIII, Куйбишевський район перейменовано на Більмацький район; селище міського типу Куйбишеве Куйбишевського району- на селище міського типу Більмак.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

08 листопада 2016 року помер ОСОБА_3, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про смерть ( а.с.8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, зокрема, на 1/2 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, грошові вклади, що знаходяться на зберіганні у ПАТ "ПриватБанк" на рахунку №26352620710089 на суму 10000,66 грн., на рахунку № 44058850833324357 на суму 126,95 грн., та нараховані кошти на невиплачену субсидію в розмірі 1748,30грн. ( а.с.11,19,20).

З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя на випадок своєї смерті заповіту не складав.

Відповідно до ст.1223,1258,1261 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування за законом почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті , той с подружжя, яґкий його пережив та батьки.

Так, після смерті ОСОБА_3 у першу чергу право на спадкування за законом має право його дружина ОСОБА_1, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про одруження ( а.с.7). Інших спадкоємців після померлого немає.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Нерухоме майно - квартира АДРЕСА_3 - належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1, , що підтвердується копією свідоцтва про право власності на житло від 05 грудня 2008 року ( а.с.11) та копією технічного паспорту на квартиру ( а.с.9-10), копією наказу органу приватизації №1 від 30 листопада 2001 року ( а.с.12).

Позивач в установлений законом строк звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3, проте у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено.

Приватним нотаріусом 31 серпня 2017 року повідомлено ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв"язку з наявністю арешту на все майно, невизначене майно, на ім"я ОСОБА_3, реєстраційний номер обтяження: 1961027 (а.с. 22).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєсту заборон відчудження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта, індексний номер 95890704, 12 травня 2005року на № 1961027 Більмацькою державною нотаріальною конторою було накладено арешт на все майно, що належало ОСОБА_3 Підставою накладення арешту на все майно була ухвала народного суду Куйбишевського району від 14.07.1995 р. ( а.с.18). Як зазначає позивач арешт на все майно ОСОБА_3 було накладено в зв"язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до її чоловіка, ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди. Ухвалою Бердянського міського суду Запорізької області від 03 березня 2000 року позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 була залишена без розгляду ( а.с.14). Після закриття провадження у справі заходи забезпечення позову скасовано не було, з відповідною заявою ОСОБА_3 до суду не звертався.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 серпня 2017 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, також за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди , відмовлено. ( а.с.16-17).

В судовому рішенні зазначено, що звертаючись до суду з заявою про скасування заходів забезпечення доказів, ОСОБА_1. не надала доказів, що цивільна справа за якою прийняті заходи забезпечення позову народним судом Куйбишевського району є саме цивільною справою за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, а також за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, яка розглядалась Бердянським міським судом. Оскільки ОСОБА_1 не довела , що вона відноситься до осіб, які брали участь у розгляді справи за якою були прийняті заходи забезпечення позову, тому вона не мала права на звернення до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 154 ЦПК України.

Тобто під час прийняття рішення по справі №2-101/00 від 03 березня 2000 року про залишення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду, не було вирішено питання про зняття арешту з усього належного ОСОБА_3 майна, яке було накладено ухвалою народного суду Куйбишевського району в порядку забезпечення позову, що є перешкодою для оформленням в установленому законом порядку свого права на спадщину після смерті ОСОБА_3

Згідно ч.3 ст.154 Цивільного процесуального кодексу ( в редакції від 19.07.2017р.) , заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

У пункті 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 267 ЦК України до заяв про захист цивільного права або інтересу позовна давність не застосовується.

Відповідно до п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Як зазначалось вище у позивача виникли труднощі з оформленням свого права на спадщину в зв"язку з існування обтяження на майно покійного чоловіка ОСОБА_3

Згідно висновку№23/2017 від 13 грудня 2017 року експертного оціночного дослідження, ринкова варстість квартири, об"єкту житлової нерухомості, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_4 на дату оцінки складає - 55 000 грн. ( а.с. 24-28).

Згідно п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Беручи до уваги те, що у позивача виникли труднощі із оформленням в установленому законом порядку свого права на спадщину після смерті ОСОБА_3, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись стст.373, 1216, 1218, 1261, 1297 ЦК України, ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 12,76,77,81,83,141,247,258,259,265,268,273,280,282 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом, право власності нана 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, грошові вклади, що знаходяться на зберіганні у ПАТ "ПриватБанк" на суму 10 000 (десять тисяч) гривень 06 копійок з відповідними нарахованими відсотками, на рахунку №26352620710089, згідно умов Договору № SAMDN250000736043820 від 21.06.2013року на ім"я померлого ОСОБА_3, на картці № 44058850833324357 на суму 126 (сто двадцять шість ) гривень 95копійок , та нараховані кошти на невиплачену субсидію в розмірі 1748 (одна тисяча сімсот сорок вісім) гривень 30 копійок , як за спадкоємицею за законом після ОСОБА_3, який помер 08 листопада 2016 року, та зняти арешт на майно по ОСОБА_3 від 12.05.2005 року за реєстраційним номером обтяження 1961027 зареєстрований реєстратором Більмацької державної нотаріальної контори.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 червня 2018 року.

Суддя: В.О.Мальований