Вирок № 74423111, 04.06.2018, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/14/18

Єдиний унікальний № 740/3390/15

ВИРОК

Іменем України

04 червня 2018 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами №12015270180001064 від 25.06.2015 та №12016270180001434 від 07.09.2016 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ніжина Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, раніше судимого:

- 23.06.2011 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців,

- 20.01.2012 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.308, ч. 1 ст.69, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1, 4 ст.70, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна,

14.04.2015 звільненого з Полицької ВК №76 УДПтСУ в Рівненській області за відбуттям строку покарання, ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.04.2015 року відносно засудженого встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік 6 місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.296, ст.395 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Хоменка В.М., Дуся Ю.В., Сірика І.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - адвоката Денисенка С.В.,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, будучи достовірно обізнаним з вимогами ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.04.2015 про встановлення відносно нього адміністративного нагляду, згідно з якою, останньому, зокрема, заборонявся виїзд за межі міста Ніжина Чернігівської області без дозволу керівництва Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області та покладався на нього обов'язок реєструватися у вказаному органі внутрішніх справ чотири рази на місяць, а також з постановою Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області від 05.05.2015 про встановлення днів явки на реєстрацію, якими визначено 1, 2, 3, та 4-тий вівторки місяця, умисно, з метою ухилення від встановленого відносно нього адміністративного нагляду, з мотивів явної неповаги до тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за своєю поведінкою, у невстановлені в ході судового розгляду день та час періоду з 06.05.2015 до 28.05.2015 самовільно, без одержання всупереч вказаного судового рішення дозволу керівництва Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області, залишив місце проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на проживання в якому отримав дозвіл 06.05.2015, та припинив постійно проживати за вказаною адресою, а також з'являтися на реєстрацію до Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області у визначені дні, проживаючи при цьому за адресою: АДРЕСА_2, а у подальшому - за адресою: АДРЕСА_3.

Також, у невстановлений судовим розглядом час у період з 18:45 20.07.2015 до 18:50 21.07.2015, ОСОБА_2 маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна з метою протиправного збагачення з корисливих мотивів через вікно житлового будинку, яке власноручно відчинив шляхом віджиму, він проник до житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_7, звідки повторно, таємно викрав телевізор марки «Toshiba 32LV733C» вартістю 3400,0 грн, системний блок марки «Impression HomBox А4310» вартістю 2366,67 грн, монітор марки «ASER» вартістю 2775,00 грн, телевізійний тюнер марки «Strong SRT 8501» вартістю 550,00 грн, мобільний телефон марки «Nokia 6610» вартістю 93,61 грн, автомагнітолу марки «Sony CDX-GT570UE», вартістю 2116,00 грн, гроші в сумі 700,00 гривень, що належать ОСОБА_4, отримавши змогу розпоряджатися викраденим на власний розсуд та заподіявши, таким чином, матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 12001,28 грн.

Крім того, будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні №12015270180001064 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ст.395 КК України, ОСОБА_2 в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13.05.2016 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

05.09.2016 близько 16 год. 50 хв., перебуваючи у спеціально обладнаному укріпленні для тримання обвинувачених залу судових засідань №2 Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, що розташований по вул.Шевченка, 57-а у м.Ніжині, після оголошення головуючим тексту ухвали суду про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під ватрою та відкладення розгляду кримінального провадження ОСОБА_2 умисно з мотивів явної неповаги до суспільства, до встановленого в державі порядку здійснення правосуддя, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з особливою зухвалістю, що полягала в голосному викрикуванні нецензурних слів у бік прокурора та суду, нанесенні ударів руками та ногами по скляних стінах укріплення для тримання обвинувачених, від чого скло однієї зі стін тріснуло, чим Державній судовій адміністрації України у Чернігівській області спричинено матеріальну шкоду розміром 3960,00 грн, грубо порушив громадський порядок у залі суду. Хуліганські дії ОСОБА_2 вдалося припинити лише шляхом застосування до нього працівниками поліції спеціальних засобів та засобів фізичного впливу.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив суду, що дійсно свідомо порушив правила встановленого щодо нього адміністративного нагляду, оскільки самовільно та без отримання на це відповідного дозволу залишив місце проживання в м.Ніжині, та переїхав спочатку до м.Бровари Київської області, а згодом і до м.Києва. Також ОСОБА_2 пояснив, що 05.09.2016 через нерви (бо суди затягувалися) вчинив умисне хуліганство в залі судових засідань Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області при обставинах, вказаних в обвинувальному акті. Частково, в розмірі 1 000,00 грн відшкодував заподіяну шкоду за побите скло, позов визнає повністю.

Свою вину у даних вчинених ним двох злочинах визнає повністю, розкаюється.

Показання обвинуваченого в цій частині відповідають всім фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

А саме, вина ОСОБА_2 у вчиненні хуліганських дій у приміщенні Ніжинського міськрайсуду підтверджується протоколом огляду місця події від 08.09.2016 з фототаблицею до такого (т.2.а.п.198-200); рахунком-фактурою № СФ-0000143 з визначенням вартості пошкодженого скла - 3960,00 грн (т.2 а.п.203).

У той же час, ОСОБА_2 категорично заперечує щодо його обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України по крадіжках з житла ОСОБА_5 та ОСОБА_4, оскільки таких не вчиняв, в ломбард м.Прилуки як і в Ніжин не їздив, і викраденого туди не здавав. Свій паспорт забув з курткою у ОСОБА_6, який мабуть використав (пред?явив) його паспорт у ломбарді. У період, який йому інкримінують, коли він начеб-то вчинив крадіжки він постійно жив у Києві та з?являвся до м.Ніжина лише одного разу до слідчого.

Незважаючи на заперечення своєї вини обвинуваченим, винність ОСОБА_2 у скоєнні ним крадіжки з будинку ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_7 в режимі відеоконференції суду пояснив, що влітку 2015 році працював таксистом у м.Ніжині. Тоді, в один з днів, на робочий телефон йому зателефонував чоловік, до якого він під'їхав. Чоловік грузив телевізор, комп'ютер у багажник, та на заднє сидіння. Замовлення було з вул.Братів Зосімих до м.Прилуки в ломбард і назад у м.Ніжин. По дорозі назад перед с.Хвилівка Ніжинського району, пасажир пішов ховати у ліс телевізор, бо такий у ломбарді не прийняли. Під час пред'явлення йому особи для впізнання за фотознімками, яке відбулося буквального через декілька тижнів після тієї нічної поїздки, він пам'ятав свого пасажира та вказував саме на нього під час проведення відповідної слідчої дії. Тоді давав правдиві покази. На даний час, в ОСОБА_2 не впізнає ту особу-пасажира, якого возив із речами в м.Прилуки, та стверджувати, чи то був обвинувачений чи інша особа не може, пройшло багато часу.

Свідок ОСОБА_8 в режимі відеоконференції суду повідомила, що з 2004 року по листопад 2015 року працювала слідчим Ніжинського відділу поліції. Влітку 2015 року у своєму службовому кабінеті вона вручала ОСОБА_2 повідомлення про підозру та обвинувальний акт щодо ухилення його від адміністративного нагляду. Проводила його допит, що зафіксовано у протоколі із зазначенням у такому часу та дати. Де був обвинувачений до, та після допиту вона не знає. Викликався ОСОБА_2 в телефонному режимі, одного разу він говорив, що перебуває в м.Києві і вони домовлялись на який час буде їхати. Були випадки, що говорив, що проживає у м.Ніжині у брата.

Свідок ОСОБА_9 в режимі відеоконференції суду пояснила, що обвинувачений її син. Про вчинення ним злочинів їй нічого не невідомо, але з 17 по 25 липня 2015 року (включно) він проживав з нею у АДРЕСА_8 та нікуди не виїжджав. 22 липня 2015 року зранку він їздив у м.Ніжин до слідчого, а в 16 год. вже повернувся назад. Після 25 липня до 04 серпня 2015 року він також був у м.Києві та нікуди не виїжджав, шукав собі роботу.

Свідок ОСОБА_10 в режимі відеоконференції суду пояснила, що влітку 2015 року вона проживала в одній кімнаті, у тому числі, і з ОСОБА_2 у м.Києві. З 17.07.2015 по 26.07.2015 вночі він не виїжджав з м.Києва, а вдень шукав роботу. Після 19 год. 30 хв. ОСОБА_2 завжди був дома. Лише один раз він їздив відмічатися у м.Ніжин, коли вона прийшла з роботи, то він уже був вдома. Вказала свій номер телефону НОМЕР_1.

Свідок ОСОБА_11 в режимі відеоконференції суду повідомив, що крадіжки в м.Ніжині по вул.Гребінки та вул.Механізаторів, у яких обвинувачується ОСОБА_2, вчинив саме він, коли викрав плазмові телевізори, відеокамеру, комп?ютер, автомагнітолу системний блок. Все викрадене здавав сам у ломбард у м.Прилуки на паспорт ОСОБА_2, якого тоді не було в місті Ніжині. У м.Прилуки він їздив на таксі.

Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні крадіжки підтверджується також доказами, які містять матеріали провадження, досліджені в судовому засіданні, а саме:

-витягом з кримінального провадження №1201527010001214 (т.2 а.п.183), з якого вбачається, що 21.07.2015 від ОСОБА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, надійшла заява про вчинення за місцем його проживання з 18 год. 45 хв. 20.07.2015 по 6 год 00 хв. 21.07.2015 крадіжки телевізора марки «Toshiba 32LV733C», системного блока компьютера, монітора марки «ASER», телевізійного тюнера, гаманця з грошима в сумі 700,00 гривень, золотої каблучки та банківської картки, чим заподіяно матеріальної шкоди на 12000 грн

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2016 року (т.2 а.п.213-215), відповідно до якого свідок ОСОБА_7 за формою обличчя та його виразом впізнав по фотокарткам ОСОБА_2, якому надавав послуги з перевезення (таксі) приблизно у липні 2015 року;

щодо очевидної недопустимості доказу на чому наполягає адвокат, суд не приймає до уваги, оскільки допитаний у суді свідок ОСОБА_7 підтвердив, що під час проведення відповідної слідчої дії, тобто впізнання, яке проводилося буквального через декілька тижнів після тієї нічної поїздки, він ще пам'ятав особу свого пасажира та вказував саме на неї, даючи правдиві покази;

-перший аркуш з протоколу допиту ОСОБА_2 в якості підозрюваного від 22.07.2015 (т.2 а.п.216), під час якого адресами його фактичного проживання були зазначені: АДРЕСА_9 та м.АДРЕСА_10, що вказує на факт його проживання у певний період часу по-сусідству з потерпілою ОСОБА_5; дата перебування ОСОБА_2 в м.Ніжині співпадає з датою вчинення крадіжок;

-протоколом огляду місця події від 21.07.2015 разом з фототаблицею до нього (т.2 а.п.228-234), в ході проведення якого було виявлено механізм проникнення до належного ОСОБА_4 господарства та ряд речей, які з нього було викрадено: телевізор марки «Toshiba 32LV733C», системний блок марки «Impression HomBox А4310», монітор марки «ASER», телевізійний тюнер марки «Strong SRT 8501», мобільний телефон марки «Nokia 6610», автомагнітолу марки «Sony CDX-GT570UE», гроші в сумі 700,00 гривень та каблучку, виготовлену із золота 585 проби, масою 2,69 г;

суд не приймає доводи захисту щодо недопустимості такого доказу, оскільки безпосередньо у протоколі вказано, що огляд проводився за участю та з дозволу власника житла - ОСОБА_4 засвідченого його підписом;

-висновком експерта №752 від 18.08.2015 року (т.2 а.п.236-239), яким визначено вартість викрадених у ОСОБА_4 телевізора марки «Toshiba 32LV733C» у розмірі 3400,00 грн та монітора марки «ASER» у розмірі 2775,00 грн;

-висновком експерта №909 від 23.08.2015 року (т.2 а.п.241-244), яким визначено вартість викрадених у ОСОБА_4 системного блоку марки «Impression HomBox А4310» у розмірі 2366,67 грн, телевізійного тюнера марки «Strong SRT 8501» у розмірі 550,00 грн, мобільного телефона марки «Nokia 6610» у розмірі 93,61 грн та автомагнітоли марки «Sony CDX-GT570UE» у розмірі 2116,00 грн;

-листом ПТ «Ломбард «Гроші на прокат» ТОВ «ТПК «Партнер» і компанія» від 13.08.2015 (т.2 а.п.247), відповідно до якого ОСОБА_2 дійсно звертався до відділення №12 ПТ «Ломбард «Гроші на прокат» у м.Прилуках та 21.07.2015 року на його ім'я було укладено два договори фінансового кредиту та закладу майна, предметами якого стали телевізор марки «Toshiba» та системний блок марки «Impression HomBox»;

-листом до ломбарду «Скарбниця» та відповідна довідка з нього (т.2 а.п.248-249) про те, що 23.07.2015 у відділення ломбарду по вул.Гоголя, 11 в м.Ніжині ОСОБА_2 було здано мобільний телефон марки «Nokia 6610».

За наведених вище обставин, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.395 КК України; умисними діями в частині крадіжки майна з будинку ОСОБА_4 - за ч.3 ст.185 КК як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло; його ж умисні дії, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство) ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України.

У той же час, суд вважає, за неможливе інкримінувати у вину ОСОБА_2 викрадення ним з будинку ОСОБА_4 каблучки, виготовленої із золота 585 проби, масою 2,69 г, вартістю 2555,50 грн, бо така вартість визначалася не експертизою, а довідкою ФОП «ОСОБА_13» про ціну золота 585 проби за грам, з якого було виготовлено викрадену у ОСОБА_4 каблучку, що станом на 21.07.2015 року становила від 950,00 грн до 1000 грн (т.2 а.п.246), адже така довідка не може бути розцінена судом в якості доказу та взята до уваги, оскільки лише експертизою підтверджується розмір матеріальних збитків, який обов?язково повинен бути встановлений при крадіжці.

Тому в цій частині обвинувачення також підлягає зменшенню за мінусом 2555,50 грн.

Невизнання ОСОБА_2 своєї вини у крадіжці з житлового будинку ОСОБА_4 суд розцінює, як захисну версію задля пом?якшення покарання за вчинені злочини.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується також у тому, що у невстановлений день періоду з 18.07.2015 до 04.08.2015 у вечірній час, маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна з метою протиправного збагачення з корисливих мотивів через вікно житлового будинку, яке власноручно відчинив шляхом віджиму, проник до житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, звідки повторно таємно викрав телевізор марки «LG-42LS340T» вартістю 6675,00 грн, веб-камеру марки «JS090925 РК 710 MS» вартістю 240,00 грн, мікрохвильову піч марки «Panasonic NNS215WF» вартістю 850,00 грн, сканер марки «Canon CanoScanLide 100» вартістю 1200,00 грн, відеокамеру марки «Sony DCR-DVD 106 Е» вартістю 1520,22 грн, мобільний телефон марки «Samsung X 620» вартістю 100,00 грн, цифровий ефірний тюнер марки «NEOTION Irdeto Cloaked СА» вартістю 450,00 грн, принтер марки «Canon i250» вартістю 1400,00 грн, що належать ОСОБА_5, отримавши змогу розпоряджатися викраденим на власний розсуд та заподіявши, таким чином, матеріальної шкоди потерпілій на загальну суму 12435,22 грн.

На підтвердження вини ОСОБА_2 в судовому засіданні були допитані свідки обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а на її спростування - свідки сторони захисту: ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6

Так, свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 своїми показами забезпечують алібі обвинуваченому, однак до їх показів необхідно відноситися критично, оскільки ОСОБА_9 є матір?ю ОСОБА_2, а ОСОБА_10 тривалий час проживала разом з ними, були пов?язані спільним побутом, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КПК України являючись близьким родичем, суд вважає їх покази об?єктивно недостовірними. ОСОБА_12 того, згідно інформації про зв?язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг з абонентськими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, якими користувалися дані свідки вбачається, що у той період коли ОСОБА_2 вчиняв крадіжку в м.Ніжині, вони не перебували в м.Києві, тому не могли достовірно знати, що обвинувачений знаходився саме в Києві, а не в м.Ніжині (т.3 а.п.193-207).

Суд також критично ставиться до самозвинувачуючих та виправдовуючих ОСОБА_2 показань свідка ОСОБА_6, зважаючи на його репутацію, зокрема, на його схильність до шахрайства, що простежується з винесених щодо нього вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.06.2016 (т.2 а.п.160-167) та з відповідної ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 25.08.2016 (т.2 а.п.168-175).

Також з метою доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки у ОСОБА_5 в судовому засіданні були досліджені надані стороною обвинувачення письмові докази, а саме:

-витяг з кримінального провадження №12015270180001301 (т.2 а.п.188), з якого вбачається, що 04.08.2015 від ОСОБА_5, мешканки АДРЕСА_4, надійшла заява про вчинення за період часу з 20.07.2015 по 04.08.2015 за місцем її проживання крадіжки побутової техніки на суму 10000,00 грн;

-протокол огляду місця події від 04.08.2015 разом з фототаблицею до нього (т.2 а.п.204-208), яким засвідчено факт зникнення з належного ОСОБА_5 господарства мікрохвильової печі, телевізора, а також монітора, принтера та системного блоку комп'ютера; в залі обстановка порушена, речі розкидані;

Суд не приймає доводи захисту щодо недопустимості такого доказу, оскільки безпосередньо у протоколі вказано, що огляд проводився за участю та з дозволу власника житла - ОСОБА_5;

- підтверджуючі документи про існування викрадених речей (т.2 а.п.209-212);

-висновок експерта №240 від 23.02.2016 (т.2 а.п.217-221), яким визначено вартість викрадених у ОСОБА_5 телевізора марки «LG-42LS340T» у розмірі 6675,00 грн, відеокамери марки «Sony DCR-DVD 106 Е» у розмірі 1520,22 грн, а також мобільного телефона марки «Samsung X 620» у розмірі 100,00 грн;

-довідки ФОП «Круглик Дмитро Анатолійович» про вартість викрадених у ОСОБА_5 веб-камери марки «JS090925 РК 710 MS» у розмірі 240,00 грн, принтера марки «Canon i250» у розмірі 1400,00 грн, мікрохвильової печі марки «Panasonic NNS215WF» у розмірі 850,00 грн, сканера марки «Canon CanoScanLide100» у розмірі 1200,00 грн та цифрового ефірного тюнера марки «NEOTION IrdetoCloaked СА» у розмірі 450,00 грн (т.2 а.п.223-227), які жодним чином не можуть бути прийняті судом в якості доказу та достовірно підтверджувати вартість викраденого з урахуванням зносу, оскільки лише експертизою підтверджується розмір матеріальних збитків, який обов?язково повинен бути встановлений при крадіжці.

Вислухавши показання як обвинуваченого, так і свідків, вивчивши письмові докази, та оцінивши всі безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, доводи сторони обвинувачення в частині вчинення обвинуваченим крадіжки з житла ОСОБА_5 є лише припущенням, які у своїй сукупності не дають суду підстав поза розумним сумнівом зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_2 в цій частині злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.7 КПК України, загальними засадами кримінального провадження крім інших є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

В статті ст.17 КПК України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Також, відповідно до вимог ч.3 ст.373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюватися лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Всі сумніви щодо доведеності винуватості, якщо їх неможливо усунути, повинні трактуватися на користь обвинуваченого.

Отже, з урахуванням викладеного вище, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження в ході судового розгляду, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий як стороною обвинувачення так і стороною захисту з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України в частині крадіжки з житлового будинку ОСОБА_5 не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів його участі у вчиненні даного інкримінованого кримінального правопорушення органом досудового розслідування не здобуто, стороною обвинувачення не надано, а судом не встановлено.

В такому разі, суд вважає за необхідне, в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст.62 Конституції України виправдати ОСОБА_2 в цій частині обвинувачення.

Обставиною, яка б пом?якшувала покарання обвинуваченого суд визнає добровільне часткове відшкодування (1000,00 грн) матеріальної шкоди (т.3 а.п.77).

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 суд визнає рецидив злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_2 суд також враховує те, що він вчинив тяжкий та невеликої тяжкості злочини; особу винного, як такий що неодноразово судимий за умисні корисливі злочини (т.3 а.п.26-27, 31-32, 36-41), за місцем відбування покарання характеризується негативно (т.3 а.п.42), молодий віком (т.2 а.п.88), має сім?ю (т.2 а.п.91), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.3 а.п.33-34).

Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів міра покарання обвинуваченому повинна бути обрана у межах санкцій інкримінованих статей у виді арешту, обмеження та позбавлення волі та за сукупністю злочинів згідно вимог ч.1 ст.70 КК України у виді позбавлення волі.

У межах даного об'єднаного кримінального провадження було заявлено три цивільні позови: прокурором Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача - ТУ ДСА України в Чернігівській області про стягнення з ОСОБА_2 3960,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок пошкодження майна (т.2 а.п.130-131), ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_2 заподіяної їй матеріальної шкоди в розмірі 12435,22 грн (т.2 а.п.23) та ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 заподіяної йому матеріальної шкоди в розмірі 14556,78 грн (т.2 а.п.24).

Суд вважає, що позов прокурора підлягає частковому задоволенню в розмірі 2960,00 грн, який визнається ОСОБА_2 оскільки 1000,00 грн. обвинувачений відшкодував добровільно (т.2 а.п.132-133, т.3 а.п.77).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 12001,28 грн, оскільки саме в такому розмірі доведено вартість викраденого майна.

Згідно вимог ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.127 КПК України заподіяна матеріальна шкода відшкодовується винною особою, тобто обвинуваченим ОСОБА_2

Цивільний позов ОСОБА_5 задоволенню не підлягає через недоведеність в судовому засіданні вини ОСОБА_2 у скоєнні крадіжки у даної особи, а відповідно і у заподіянні їй матеріальної шкоди саме ОСОБА_2

Долю речових доказів (т.3 а.п.6-9) слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов"язані із залученням експертів підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави в розмірі 840,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати невинуватим та виправдати у пред?явленому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України за фактом крадіжки майна з житлового будинку ОСОБА_5.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.395, ч.3 ст.185, ч.1 ст.296 КК України, та призначити покарання за:

-ст.395 КК України у виді 4 місяців арешту;

-ч.3 ст.185 КК України - 4 роки позбавлення волі;

-ч.1 ст.296 КК України - 3 роки обмеження волі.

Згідно ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання ОСОБА_2.

Цивільний позов прокурора Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області (одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 26295412, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, р/р 35224190005960) шкоду, заподіяну ним внаслідок пошкодження майна розміром 2960 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят) грн 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - 12001,28 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Речові докази: пакет з зарядним пристроєм до мобільного телефону, банківською карткою ПриватБанку НОМЕР_4, запальничкою синього кольору, сонцезахисними окулярами, бігоміром, зв'язкою ключів та мобільним телефоном «Престіжио» SP 3503 DUO, НОМЕР_5, НОМЕР_6, які передані на зберігання ОСОБА_12 (т.3 а.п.6-9) - залишити у її володінні та розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 840,96 грн, витрат за проведення судових експертиз.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому не обирати.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього його ув?язнення з 11.05.2016 по 22.03.2017 з розрахунку один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а в разі неоскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, адвокату, прокурору, потерпілим.

Головуючий: О.Ільченко