Ухвала суду № 74422355, 01.06.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/9847/18

н/п 1-кс/766/6587/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2018 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області Радченко Г.А., за участю секретаря: Тимошенко Ю.О., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ХВП ГУНП в Херсонській області Полупанової Т.В., погоджене прокурором Херсонської місцевої прокуратури Чаплинським О.С., про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням в якому просив: винести ухвалу про,накладення арешту на об'єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності складається з кв.6,7,8,15, загальною площею 220,7 кв. м. який згідно відомостей Державного реєстру речових прав не нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ( реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 24755982) належить Приватне підприємство «Інтерком» - шляхом заборони державному реєстратору вчинення будь-яких реєстраційних дій.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що в провадженні слідчого відділу Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження № 1201823004001754 від 18.05.2018 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, за заявою ОСОБА_2, заволодіння його майном шахрайським шляхом.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено,що до Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області надійшла заява від гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що ОСОБА_3, намагався заволодіти чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ПП "Інтерком", а саме: нежитловим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_1. Орієнтовна вартість якого становить 450 тис. доларів США.

В ході проведення досудового розслідування потерпілі повідомили, що з квітня 2010 року по вересень 2017 року ОСОБА_2 та його бізнес-партнером ОСОБА_4 для розвитку їхнього бізнесу неодноразово укладались усні відсоткові договори позики грошових коштів з ОСОБА_3 та надавались письмові розписки останньому про отримання готівкових коштів у нього. Всього було в різні періоди отримано 47000,00 доларів США та 150000,00 гривень.

Але, користуючись їхньою довірою та добрими і давніми стосунками з ними, ОСОБА_3 неодноразово просив їх переписати розписки про отримання коштів, мотивуючи тим, що його не задовольняють формулювання у попередніх розписках та у зв'язку із збільшенням відсоткової ставки по позикам. При цьому ОСОБА_3 їх постійно запевняв, що раніш надані розписки про отримання грошей ним будуть знищені та є нікчемними, оскільки ним отримано нові розписки по тим же фактам позик. Як вияснилось в майбутньому, він цього не зробив і почав їх використовувати для незаконного заволодіння нерухомим майном та нерухомим майном ПП «Інтерком» шляхом створення неіснуючого штучного боргу.

01.05.2017 року ОСОБА_3 приїжджає до офісу ПП «Інтерком» (АДРЕСА_1) та вимагає від них знову переписати розписки але вже з одночасним укладанням договору поруки від ПП «Інтерком» по позикам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_3 запевняє, що це лише для його спокою у поверненні боргу і всі попередні розписки ним будуть знищені. ПП «Інтерком» підписує з ОСОБА_3 договору поруки по позикам, як фізичних осіб та отримує від них нові розписки по раніш отриманим позикам на 30 186 доларів США та 109 681 доларів США. Щодо раніш наданих розписок за цими ж сумами в цілому, то ОСОБА_3 каже їм, що їх зараз при ньому не має, але він в буд-якому випадку їх знищить і таким чином «подвоювання» боргу не може виникнути.

В 2018 році стало відомо, що проти ОСОБА_2 та ПП «Інтерком» ОСОБА_5 було подано позов про стягнення коштів за договором позики до Херсонського міського суду і його було задоволено шляхом винесення заочного рішення. На цей час, дізнавшись та ознайомившись з цим заочним рішенням, що ОСОБА_3, з використанням недійсних розписок, ввів суд в оману, та отримавши судове рішення, що не відповідає дійсності, намагається за відкриттям виконавчого провадження отримати нерухоме майно у вигляді нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності мені та ПП «Інтерком». Примірна ринкова вартість цього приміщення на цей час становить 450000,00 доларів США.

У липні 2014 року, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 220,7 кв. м., на праві приватної власності належать ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

З метою запобігання подальшого незаконного відчуження майна та/або корпоративних прав Приватного підприємства «Інтерком» (код ЕДРПОУ 24755982) виникла необхідність у накладені арешту на майно підприємства.

У кримінальному провадженні є достатні підстави вважати, що об'єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від загальною площею 220,7 кв. м., є предметом кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього кодексі, тобто якщо вони зберегли на собі сліди учинення кримінального правопорушення та були предметом його вчинення.

На підставі викладеного, враховуючи, що в разі невжиття заходів щодо збереження об'єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності складається з кв.6,7,8,15 загальною площею 220,7 кв. м. останній може бути проданий або знищений будь - яким способом, з метою проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування даного кримінального правопорушення, слід накласти арешт на вищезазначене майно.

Слідчий в судове засідання не з'явився, причини не явки суду не пояснив, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Згідно положень ч.4 ст. 107 КПК України фіксування розгляду за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає конфіскації...

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном та ін.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Слідчим суддею встановлено, що подане слідчим за погодженням з прокурором клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки в обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що укримінальному провадженні є достатні підстави вважати, що об'єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 220,7 кв. м., є предметом кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених ст. 98 КПК України. Однак, до клопотання не додані оригінали або копії документів, якими слідчий обґрунтовує вказані доводи клопотання, а саме постанова про визнання вказаного майна речовим доказом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання повернути.

Встановити строк у 72 години з моменту отримання вказаного клопотання для усунення наявних у ньому недоліків.

Роз'яснити, що тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню після спливу вищезазначеного строку, а у разі звернення в межах встановленого строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяГ. А. Радченко