Рішення № 74421775, 31.05.2018, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/225/18

№ провадження 2/588/240/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретаря судових засідань Горлянд С.В., представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Тростянці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, про встановлення факту проживання однією сім'єю з спадкодавцем,

У С Т А Н О В И В:

Позивач у лютому 2016 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_1 помер ОСОБА_5. На момент своєї смерті ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, хоча фактично з 1990 року проживав постійно разом з позивачем за його адресою реєстрації по АДРЕСА_1, оскільки потребував догляду за станом свого здоров'я через похилий вік, який позивач надавав йому до смерті. Позивач поховав ОСОБА_5 за свій рахунок та вступив у володіння жилим будинком з господарськими будівлями та спорудами, який належав померлому та користується ним до цього часу та доглядає за його станом. На випадок своєї смерті ОСОБА_5 заповіту не залишив, спадщину після його смерті ніхто не прийняв, оскільки рідних у померлого не було.

ОСОБА_5 на праві власності володів земельною часткою (паєм) колективного сільськогосподарського підприємства САПТЗТ «Зоря» площею 4,16 умовних кадастрових гектарів, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, реєстраційний номер 247, виданим на підставі розпорядження Тростянецької районної державної адміністрації №168 від 22.03.1996 року.

Узв'язку з тим, що у позивача відсутній сертифікат на право на земельну частку (пай) приватний нотаріус Тростянецького районного нотаріального округу Гребіник О.Д. відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_5 та роз'яснив процедуру вирішення питання у судовому порядку.

Посилаючись на указані обставини, позивач просить суд: 1) установити факт, що ОСОБА_3, проживав однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Печини Тростянецького району Сумської області; 2) визнати за ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства, САПТЗТ «Зоря» площею 4,16 умовних кадастрових гектарів, яка належала спадкодавцю - ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, реєстраційний номер 247, виданий на підставі розпорядження Тростянецької районної державної адміністрації № 168 від 22.03.1996 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 01.03.2018 року було відкрито провадження, за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 27.03.2018 року закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено до судового розгляду та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представник позивача ОСОБА_2.у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити, посилаючись на те, що її батько, тобто позивач у справі, проживав поряд у будинку суміжному з домоволодінням ОСОБА_5, який після самогубства дружини у 1988 року залишився один без рідних. Дружина позивача готувала їсти ОСОБА_5, спільно засаджували город, бо межі фактично не було, все було спільне протягом п'яти років до його смерті. Коли ОСОБА_5 залишився сам він вже був на пенсії, а позивач з дружиною працювали у колгоспі, в цей час ОСОБА_5 доглядав за спільним господарством. Перед смертю позивач хворів, його відвезли до амбулаторії, але він помер, по ховали його позивач та його дружина. Зараз у позивача тяжка хвороба, потрібні кошти на лікування, тому установлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 необхідно для успадкування його земельної частки (паю).

Представник відповідача Печинської сільської ради Тростянецького району у судове засідання не з'явився, сільська рада подала заяву, в якій просила справу розглядати без участі її представника, у вирішенні позовупоклалась на розсуд суду (а.с.55,56).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Судом установлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у АДРЕСА_1 (а.с.40).

Згідно з довідкою №64 від 12.02.2018 року виданої виконкомом Печинської сільської ради Тростянецького району за даними погосподарської книги №3 за 1991-1995 роки ОСОБА_3 проживав в АДРЕСА_3 по сусідству з померлим ОСОБА_5, який проживав по АДРЕСА_1 (а.с.11).

Вирішуючи вимоги про встановлення факту проживання позивача з ОСОБА_5однією сім'єю, суд виходить з таких мотивів.

Згідно з пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до частин 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 повідомила, що є сусідкою позивача, з дитинства проживає у с.Печини. ОСОБА_7 повідомила, що знала ОСОБА_5 і його дружину ОСОБА_4, яка у 90 х роках повісилась і ОСОБА_5 залишився жити сам. На той час він вже був пенсіонером, до цього працював у колгоспі «Красноє знамя». ОСОБА_3, який проживав поряд по-сусідству, доглядав його з дружиною близько 10 років, готували їсти йому, город засаджували, родичів у нього не було. Коли ОСОБА_5 помер, позивач його поховав.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 суду показав, що у період з 1989 по 2005 рік був сільським головою у с.Печини, знав ОСОБА_5 як жителя села, був членом колгоспу «Красноє знамя», який потім змінив назву на АПТЗТ «Заря», проживав по АДРЕСА_1, рідних його не знає. ОСОБА_8 зазначив, що позивач допомагав ОСОБА_5, який проживав один, у побуті, доглядав його. Коли ОСОБА_5 у ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, ОСОБА_3 його поховав, і після його смерті дбав про його господарство.

У судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не менше п'яти років до смерті останнього були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, які ґрунтувались на турботі позивача за самотньою особою похилого віку, тобто проживали однією сім'єю.

Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК у судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, позовна вимога в частині установлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимогу позивача про визнання за ним права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, суд виходить з таких мотивів.

Відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 на підставі рішення Тростянецької райдержадміністрації від 22.03.1996 року №168 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Зоря» розміром 4,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (а.с.12).

Згідно із Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №51967113 від 18.05.2018 року після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадкова справа не заведена (а.с.57-58).

Приватний нотаріус Тростянецького районного нотаріального округу Гребіник О.Д. постановою від 15.02.2018 року відмовив ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 у зв'язку із тим, що в документах для оформлення спадщини відсутні документи, які підтверджують родинні відносини між власником паю ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.13).

Як установлено судом часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.13).

Згідно із частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, які виникли з моменту набрання ним чинності.

За змістом пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Правила книги шостої цього Кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відносини спадкування регулюються за правилами ЦК 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК 2003 року і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Верховний Суд України у постанові від 18 грудня 2013 року по справі №6-138цс13 також зробив правовий висновок про те, що відповідно до частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Отже, правила книги шостої ЦК України «Спадкове право» може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

Відповідно до положень статей 529, 530 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Правила книги шостої ЦК України «Спадкове право» може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року), що відбулось до 01.07.2003, а не після цієї дати, позивач, який, до кола спадкоємців за законом відповідно до статей 529-531 ЦК УРСР не входив.

Положення статей 1261-1265 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються, а тому вимога позивача про визнання за ним в порядку спадкування права на земельну частку (пай), яке за Сертифікатомсерії НОМЕР_2, виданого на підставі рішення Тростянецької районної державної адміністрації від 22.03.1996 року №168, належало ОСОБА_5, не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268,315,319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, про встановлення факту проживання однією сім'єю з спадкодавцем- задовольнити частково.

Установити факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживав однією сім'єю зі ОСОБА_5, не менше, ніж п'ять років до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 04.06.2018 року.

Суддя М.В. Щербаченко