Ухвала суду № 74420237, 18.05.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/2832/16-ц

Провадження №2зз/200/38/18

У Х В А Л А

18 травня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого судді Женеску Е.В.

з участю секретаря Санжаровської Я.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Три К», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної, моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди та упущеної вигоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.

14 травня 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначила, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти у сумі 84143,74 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 50000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, 5000 грн. втраченої вигоди, 1000 грн. сплаченого штрафу, витрати з визначення вартості і матеріального збитку 800,00 грн., 6000 грн. на правову допомогу, а всього 146 943,74 грн. та понесені витрати по справі.

Вважає, що саме такий вид забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами. Квартира, яка, на яку накладено заборону на відчуження в рамках забезпечення позову, за найменшими підрахунками згідно з оголошеннями про продаж квартир аналогічного типу коштує близько 1 000 000 гривень, що майже в 10 разів перевищує суму позову.

Крім того в квартирі прописані на сьогоднішній день двоє дітей відповідача 2: ОСОБА_1 Миколайович и ОСОБА_3, один з яких є неповнолітнім. Діти не є відповідачами по справі, а відповідач 2 своїми діями жодним чином не давала підстав для підтвердження реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

З урахуванням викладеного просить суд скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 11.04.2016 року по даній цивільній справі.

Суд дослідивши матеріали справи, оглянувши клопотання відповідача прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 2 статті 158 ЦПК України визначено, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.

Судом встановлено, що ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2016 року заяву про забезпечення позову було задоволено та заборонено ОСОБА_1, ІПН2782919700, та будь-яким особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_1 у будь-який спосіб, в тому числі передачі квартири в іпотеку, заставу, оренду або як внесок до статутного фонду юридичної особи.

Відповідно до роз’яснень, зазначених в п. 4 Постанови пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При становленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається викладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Як роз'яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз’яснення Верховного суду України при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи вищенаведені законодавчі норми та обставини, які викладені відповідачкою в її заяві, проаналізувавши зміст позовних вимог, предметом яких є стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, відсутність зв’язку між вжитим заходом забезпечення позову та визначеним предметом позовної вимоги, а також відсутність підстав допускати ймовірність дій спрямованих відповідачкою на відчуження квартири, оскільки вона мешкає в ній з двома дітьми, крім того беручи до уваги, що вжитий вид забезпечення позову є неспівмірний із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, яка підлягає задоволенню, а заходи забезпечення позову - скасуванню.

Керуючись, ст. 158, п. 5 ч.1 ст.257, ч.2 ст. 257, ст. ст. 260, 261, 353, 354, 355 ЦПК України, суд –,

У Х В А Л И В:

Заяву відповідачки ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2016 року у справі №200/2832/16-ц, а саме:

скасувати заборону ОСОБА_1, ІПН2782919700, та будь-яким особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_1 у будь-який спосіб, в тому числі передачі квартири в іпотеку, заставу, оренду або як внесок до статутного фонду юридичної особи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Е.В. Женеску