Ухвала суду № 74419174, 15.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/200/18

Номер справи місцевого суду: 520/14112/14-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Толкаченко О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Толкаченка О.О.,

суддів Джулая О.Б., Копіци О.В.,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_2,

прокурора Соловйова О.В.,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

потерпілого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8, подані в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, на вирок Київського районного суду м.Одеси від 04 серпня 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12013170110003913 від 22 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.364 та ч.4 ст.368 КК України в редакції від 18 квітня 2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Київського районного суду м.Одеси від 04 серпня 2015 року ОСОБА_5 визнаний винуватим:

- за ч.1 ст.364 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року) та йому призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- за ч.4 ст.368 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_5 позбавлено п'ятого рангу посадової особи органів місцевого самоврядування. Згідно ст. 72 КК покарання у вигляді штрафу постановлено виконувати самостійно.

Не погодившись з вироком суду захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_8, що діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, подали апеляційні скарги, в яких просять вирок суду скасувати та ухвалити виправдувальний вирок.

Під час судового засідання, яке відбулося 15 травня 2018 року прокурор Соловйова О.В., заявив клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження та дослідження під час апеляційного розгляду ряду доказів, а саме

-доручення на проведення негласної (розшукової) дії від 05 грудня 2013 року;

-клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії старшого слідчого СУ ГУМВС України ОСОБА_9 від 04 грудня 2013 року;

-постанови №21/2-139 т. про проведення контролю за вчиненням злочину прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_10 від 21 січня 2014 року.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав заявлене клопотання, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5, які заперечували проти її задоволення, апеляційний суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина 1 статті 84 КПК).

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, сформульовані законодавцем у частині 1 статті 91 КПК. Згідно з частиною 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження

Згідно з частиною 3 статті 404 КПК, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов’язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор не заявляв у суді першої інстанції клопотання про дослідження вищезазначених матеріалів, незважаючи на те, що про наявність зазначених матеріалів йому було відомо не після ухвалення судового рішення, що оскаржується, а від початку досудового розслідування та під час судового розгляду в суді першої інстанції

Апеляційний суд зауважує, що чинний КПК не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який згідно з частиною дванадцятою статті 290 КПК, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.

Отже, факт ознайомлення з матеріалами справи після закінчення розслідування не є достатнім для відстоювання стороною захисту своєї позиції у кримінальному процесуальному змаганні. За таких умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів у кримінальному процесі.

Частина 12 статті 290 КПК фактично передбачає кримінальну процесуальну санкцію стосовно сторін кримінального провадження, яка реалізується в разі невиконання сторонами обв’язку щодо відкриття матеріалів, яка полягає в тому, що в майбутньому суд не має права допустити відомості як докази у невідкритих матеріалах. Так, невідкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їх доказову базу, що, в свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується позицією викладеною у поставові ВСУ від 16 березня № 20175-364кс16.

З огляду на викладені обставини апеляційний суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання прокуратури Одеської області ОСОБА_11 про долучення та дослідження доказів – слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 91-94, 350, 401, 404, 405, 419, 532 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_11 про долучення до матеріалів кримінального провадження №12013170110003913 у відношенні ОСОБА_5 та дослідження під час апеляційного розгляду:

-доручення на проведення негласної (розшукової) дії від 05 грудня 2013 року;

-клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії старшого слідчого СУ ГУМВС України ОСОБА_9 від 04 грудня 2013 року;

-постанови №21/2-139 т. про проведення контролю за вчиненням злочину прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_10 від 21 січня 2014 року

Повернути зазначені документи прокурору Соловйову О.В.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області:

О.О. ОСОБА_12 ОСОБА_13 Джулай