Рішення № 74418985, 21.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2948/18

Провадження № 2/522/5370/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

за участю секретаря: Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» в особі представника звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, згідно якого просило стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, 65029) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070; Код ЄДРПОУ: 20474912; п/р № 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) 4 083,04 та судовий збір у сумі 1 762,00 гривень.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 08.04.2015 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» та ТОВ ІЛТА було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за № 81330а5к, відповідно до умов якого, було застраховано транспортний засіб KIA RIO (д.р.н. АА 5712МО). 16.09.2015 року 19.00 у місті Одесі, вул. Ак. Воробйова, 5, к. 15, сталася дорожньо-транспортна пригода. Згідно довідки № 74093614 про ДТП та Постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 22.10.2016 року, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 15.12 ПДР України. Позивач зазначив, що сума страхового відшкодування склала 4 083,04 гривень, яке ПрАТ «СК «АХА Страхування» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу. Позивач вважає, що до нього в порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду цивільної справи сповіщався належним чином.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи встановлено, що 08.04.2015 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» та ТОВ ІЛТА було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за № 81330а5к, відповідно до умов якого, було застраховано транспортний засіб KIA RIO (д.р.н. АА 5712МО).

16.09.2015 року 19.00 у місті Одесі, вул. Ак. Воробйова, 5, к. 15, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля KIA RIO (д.р.н. АА 5712МО) та автомобіля ВАЗ 2107 (д.р.н. 90772ОЕ), яким керував водій ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

Згідно з довідкою № 74093614 про ДТП та Постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 22.10.2016 року, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 15.12 ПДР України.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АХА2001330 від 27.01.2016 року та умов Договору страхування № 81330а5к від 08.04.2015 року, розмір страхового відшкодування склав 4 083,04 гривень, яке ПрАТ «СК «АХА Страхування» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до п. 27.13 Договору страхування при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених у кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої Договором франшизи.

Розрахунок розміру виплаченого Позивачем страхового відшкодування за зазначеним страховим випадком наступний:

5 483,04грн. - 1 400,00 грн. = 4 083,04грн.

5 483,04грн - вартість відновлювального ремонту автомобіля КІА Rio (д.р.н. АА5712МО) згідно рахунку № НОМЕР_1 від 21.09.2015.

1400,00 грн - франшиза.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ «СК «АХА Страхування» у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля КІА Rio (д.р.н. АА5712МО - ТОВ ІЛТА), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16.09.2015 року о 19:00 в м. Одеса, вул.Ак.Воробйова,5,к.15.

Відповідно до вимог п. 1 статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або інше: особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката).

Страхове відшкодування було розраховано та виплачено відповідно до рахунку наданого СТО, що надало послуги з відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля що є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП. З урахуванням положень ч. 1 ст. 990 ЦК України та ст. ст. 25.26 Закону України «Про страхування», Позивач вважає, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови в задоволенні позову за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України (постанови ВГСУ від 23.08.2011 у справі №42/92, від 15.01.2013 у справі №5111- ~І 9778-2012, від 30.01.2013 у справі №5011-35/11156-2012, від 13.05.2013 у справі №5 і 11- 50/17051-2012, від,^4.05.2013 у справі №5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 у справі №910/3655/13, від 21 01.2014 у справі 910/11450/13, від 25.12.2014 у справі 910/13665/14, від у справі 910/29084/14].

Правова позиція з вказаного питання викладена в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015р. № 3-50гс15 у справі № 910/7163/14, яка в силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України має враховуватись судами при застосуванні вказаних правових норм.

Верховний Суд України виклав свою правову позицію у постанові від 20.01.2016 р. у справі 6-2808цс15 та зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювана шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності.

Відповідно до п. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про набуття позивачем права регресної вимоги після виплати страхового відшкодування та задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню виплати по оплаті суми судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, 178, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (15.03.1971 р. н., АДРЕСА_1, 65029, НОМЕР_2, виданий 25.07.1997 року Центральним РВ м. Одеси) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070; Код ЄДРПОУ: 20474912; п/р № 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) 4 083,04 та судовий збір у сумі 1 762,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя: А.Ю. Бойчук