Постанова № 74417226, 30.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/2010/17

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. Час і місце ухвалення: 23.02.2018р., м. Херсон

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Бойка А.В.,

суддів : Єщенка О.В.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_2 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року по справі за позовом Головного управління ДФС у Херсонській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

22.12.2017 року Головне управління ДФС у Херсонській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 в якому, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог від 06.02.2018 року та від 16.02.2018 року, просило стягнути з відповідача до місцевого бюджету податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 35666,34 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 19.03.2018 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що договору оренди земельної ділянки по вул. Заводська, 17 в смт. Велика Олександрівка, укладеного між ОСОБА_2 та Великоолександрівською селищною радою Херсонської області, не існує. А відтак, у податкового органу відсутні підстави виносити податкові повідомлення-рішення щодо нарахування до сплати орендної плати з фізичних осіб на користь селищної ради.

У зв’язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року з прийняттям нового судового рішення - про відмову у задоволені позовних вимог.

23.04.2018 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому контролюючий орган просить подану апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, ПК України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника. Обов'язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, станом на час звернення контролюючого органу до суду за позивачем, як фізичною особою, обліковувався податковий борг із земельного податку, який виник з 29.08.2016 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно: податкового повідомлення - рішення форми «Ф» №87451-0000 від 30.06.2016 року на суму 21261,65 грн. (основний платіж); податкового повідомлення - рішення форми «Ф» №55446-0000 від 30.06.2017 року на суму 20 255,04 грн. (основний платіж);

У зв'язку з переплатою на початок року у сумі 201,71 грн., залишок непогашеного грошового зобов'язання становить 41314,98 грн.

30.06.2016 року ОСОБА_3 було сформовано та 22.07.2016 року вручено податкове повідомлення-рішення №87451-0000 від 30.06.2016 року, яким нараховано до сплати орендну плату у сумі 21261,65 грн.

Рекомендованим листом ОСОБА_3 було направлено податкову вимогу від 30.08.2016 №91052-21, яка була вручена 13.09.2016 року.

30.06.2017 року ОСОБА_3 було сформовано та 08.07.2017 року вручено наступне податкове повідомлення-рішення №55446-0000 від 30.06.2017 року, яким нараховано до сплати орендну плату в сумі 20255,04 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем самостійно погашено 5648,64 грн. боргу.

Таким чином, згідно заяв позивача про зменшення позовних вимог та доданих до них інтегрованих карток, борг ОСОБА_3 по орендній платі за землю з фізичних осіб склав 35666,34 грн.

Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції визнав позовні вимоги Головного управління ДФС у Херсонській області обґрунтованими та задовольнив їх, зазначивши, що відповідач має узгоджений податковий борг, який підтверджений доказами, перевіреними судом.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що договору оренди земельної ділянки по вул. Заводська, 17 в смт.Велика Олександрівка, укладеного між ним та Великоолександрівською селищною радою Херсонської області не існує, а відтак – відсутній об’єкт оподаткування.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки, по-перше, ОСОБА_3, отримавши податкові повідомлення - рішення форми «Ф» №87451-0000 від 30.06.2016 року та №55446-0000 від 30.06.2017 року, а також податкову вимогу від 30.08.2016 року №91052-21, не оскаржив їх в встановленому законом порядку.

По-друге, під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_2 самостійно погашено 5648,64 грн. заборгованості.

По-третє, з наданої контролюючому органу від 29.01.2016 року №02-22-76 Великоолександрівською селищною радою Херсонської області інформації про перелік орендарів, з якими укладено договори оренди (угоди) землі комунальної власності на території Великоолександрівської селищної ради, а саме з Додатку №3, вбачається, що ОСОБА_3 є користувачем земельної ділянки площею 0,13 га (шиномонтаж) по вул. Заводська, 25 на підставі договору №108-а. (а.с.79-86)

Листом від 20.04.2018 №02-22-247 голова Великоолександрівської селищної ради повідомив податковий орган, що у додатках до надісланого листа напроти прізвища ОСОБА_3 помилково зазначено адресу земельної ділянки вул. Заводська, 25 замість вул. Заводська,17.

Апелянтом, у свою чергу, не надано жодного доказу в підтвердження вказаних ним обставин.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: ОСОБА_4

Суддя: О.В.Єщенко

Суддя: Ю.В. Осіпов