Ухвала суду № 74416985, 04.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

справа № 520/4180/18

провадження № 2/520/4340/18

УХВАЛА

про прийняття відзиву на позов

продовження процесуальних строків

відкладення розгляду справи по суті

м. Одеса

04.06.2018 року Київський районний суд м. Одеси в одноособовому складі судді Літвінової І.А., головуючого у цивільній справі № 520/4180/18 за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» (ЄДРПОУ 35303304, м. Одеса, вул. Шишкіна, 60-А, п/і 65088) до ОСОБА_1 (паспорт громадянина України: КК 326278, виданий 11.08.1999 року Київським РВ м. Одеси; адреса реєстрації: м. Одеса, вул. Небесної сотні, буд. 14 «Г», кв. 71), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 (паспорт громадянки України: КК 326279, виданий 11.08.1999 року Київським РВ м. Одеси: адреса реєстрації: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, буд. 14 «Г», кв. 71) про стягнення заборгованості, ознайомившись із відзивом позивача на позов (вхід. № 19489 від 31.05.2018 р.),

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» (далі - КП «ЖКС «Вузівський») звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 07.05.2018 року позовну заяву КП «ЖКС «Вузівський» прийнято до розгляду та відкрите провадження у цивільній справі № 520/4180/18. Розгляд справи призначено провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_2.

Учасникам справи встановлено строк вчинення процесуальних дій - з 07 травня 2018 року по 08 червня 2018 року.

Відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позові всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Стосовно відзиву на позовну заяву та порядку подання доказів ухвала містить наступні роз’яснення:

при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК);

положеннями статей 178-181 ЦПК України врегульовано підстави, час, черговість та вимоги щодо подання заяв по суті, зокрема відзиву (ст. 178 ЦПК);

в разі подання відзиву на позов відповідач зобов’язаний одночасно із направленням до суду відзиву разом із додатками, надіслати копію відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Вимоги щодо подання письмових доказів містяться у статтях 83, 95 ЦПК України.

За правилами абзацу 2 частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Незважаючи на це, 31 травня 2018 року до канцелярії Київського районного суду м. Одеси надійшов відзив відповідача із доданими до відзиву письмовими доказами у двох примірниках, один з яких ймовірно – для суду, другий – для відповідача.

Відзив не відповідає вимогам, встановленим статтею 187 ЦПК України. Додані до відзиву письмові докази не засвідчені у встановленому статтею 95 ЦПК України порядку.

Всупереч п. 2 ч. 5 ст. 187 ЦПК України до відзиву не доданий документи, що підтверджує надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвалою суду від 07.05.2018 року учасники судового процесу попереджались, про необхідність добросовісно виконувати процесуальні обов'язки, що встановлені чинним ЦПК України та/або покладені на них судом, не зловживати правами та запобігати створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства з метою недопущення застосування до них судом заходів процесуального примусу, що визначені в статтях 143-148 ЦПК України.

Так, пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 148 ЦПК України встановлена можливість суду постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк.

Однак, враховуючи вік відповідача, а саме те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, та засвідчує власним підписом, що є інвалідом ІІ групи, з метою економії процесуального часу суд вважає за необхідне прийняти надісланий відповідачем відзив на позовну заяву, та власними силами спрямувати на адресу позивача, попередивши додатково учасників справи, що частиною першою статті 1 ЦПК України визначено, що порядок здійснення цивільного судочинства визначається Цивільним процесуальним кодексом України.

Суд вимагає від учасників справи поважного відношення до Закону, національних судових органів та дотримання процесуальної поваги між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За правилами ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Вирішуючи питання щодо продовження процесуальних строків та відкладення розгляду справи по суті, суд виходить з того, що суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» Цивільний процесуальний кодекс Українинабув чинності новою редакцією. Однією з новел Кодексу є встановлена можливість розгляду цивільних справ в спрощеному проваджені без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи.

За частиною п’ятою статті 4 цього Кодексу, - жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Участь сторін у розгляді справи у випадку спрощеного провадження без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи реалізується шляхом заяв по суті справи, до яких відносяться позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору і в разі необхідності додають докази.

Право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене частиною 4 статті 174 ЦПК України.

Наведене вказує, що через подання вказаних заяв учасники справи реалізують принцип змагальності сторін.

Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об’єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов’язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Nidero?st Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Отже, у справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості суд, з урахуванням основних засад національного судочинства та практики Європейського суду з прав людини, встановив такий порядок судового провадження, який максимально забезпечить реалізацію права сторін на змагальність.

Суд констатує порушення строків, встановлених статтею 279 ЦПК України, але визначає пріоритетним встановлення судової процедури у цій справі, яка має на меті сприяння реалізації права сторін на змагальність, рівність перед законом та справедливий суд протягом розумного строку.

Також, враховуючи посилання відповідача на розгляд пов’язаної цивільної справи № 2-7366/11 (головуючий суддя – Луняченко В.О.), суд вважає за необхідне витребувати вказану справу до огляду на підставі ч. 10 ст. 14 ЦПК України, якою встановлено, що процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 120, 127, 143-148, 178-181 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти відзив ОСОБА_1 (паспорт громадянина України: КК 326278, виданий 11.08.1999 року Київським РВ м. Одеси; адреса реєстрації: м. Одеса, вул. Небесної сотні, буд. 14 «Г», кв. 71) на позовну заяву Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» (ЄДРПОУ 35303304, м. Одеса, вул. Шишкіна, 60-А, п/і 65088) про стягнення заборгованості та залучити до матеріалів цивільної справи № 520/4180/18.

Зобов'язати відповідача ОСОБА_1 засвідчити письмові докази, додані до відзиву, у встановленому частиною п'ятою статті 95 ЦПК України порядку, а також зазначити у кого знаходяться оригінали доданих до відзиву письмових доказів.

Роз’яснити відповідачу, що відповідно до положень статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Тобто на кожній копії документу, оригінал якого знаходиться у відповідача, повинно бути зазначено «копія відповідає оригіналу», засвідчено підписом із проставленням дати засвідчення. У разі відсутності оригіналів у відповідача - зазначається особа, яка є держателем таких оригіналів.

Покласти на секретаря судового засідання Молодова В.С. обов'язок забезпечити можливість відповідачу засвідчити копії доказів у приміщені суду.

Зобов’язати відповідача надати у десятиденний строк суду підтвердження ознайомлення із відзивом та додатками до нього третьої особи ОСОБА_2

Встановити позивачу продовжений строк для подання до суду відповіді на відзив - протягом п’ятнадцятиднів з дня одержання позивачем відзиву відповідача на позов; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (в разі необхідності) - не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

Встановити третій особі продовжений строк для подання до суду пояснень щодо позову або відзиву - протягом п’ятнадцятиднів з дня вручення копії цієї ухвали та копії відзиву із додатками, обов’язок про надання яких третій особі покладений на відповідача ОСОБА_1

Продовжити строк вчинення учасниками справи процесуальних дій – до 04 липня 2018 року. Розгляд справи по суті відкласти.

Витребувати до огляду з архіву/канцелярії Київського районного суду м. Одеси цивільну справу № 2-7366/11.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Ухвала надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень в день її складення. З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет /веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/fair/sud1512/.

Головуючий Літвінова І. А.