Постанова № 74416866, 29.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3690/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Запотічного І.І., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року про закриття провадження ( постановлену головуючим - суддею Матуляк Я.П. у м. Івано-Франківську) у справі № 809/524/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.06.2017 та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 у справі № 344/1326/17, відповідачем протиправно застосовано обмеження граничним розміром, встановлене ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а відтак позивач просить суд зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 30.07.2016 у розмірі без застосування зазначених обмежень та здійснити виплату недоплаченої за цей період пенсії.

11.04.2018 року відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги в даній справі були предметом розгляду та вирішені Львівським апеляційним адміністративним судом у справі № 344/1326/17.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 в задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій - відмовлено. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 20550895, вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, 76000) про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій - закрито.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги, викладені ОСОБА_1 в адміністративній справі № 344/1326/17 та в адміністративній справі № 809/524/18, спрямовані на захист одного і того ж порушеного права, збігаються їх суб'єкти, об'єкт та зміст, а тому вони є тотожними.

За приписами п. 4 ч. 1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Оскільки, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили постанова суду, суд першої інстанції прийшов до переконання, що провадження в адміністративній справі № 809/524/18 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій підлягає закриттю.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині закриття провадження та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що позовні вимоги у справі № 809/524/18 жодним чином не є тотожними позовним вимогам, які заявлялися ним у справі № 344/1326/17, оскільки у них зовсім різні предмети та підстави позовів.

Апелянт в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині закриття провадження та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.06.2017 у справі № 344/1326/17 позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій щодо проведення перерахунку пенсії на виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 09.08.2016 року в розмірі 60% від суми заробітної плати протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 30.07.2016 у розмірі 90% від суми заробітної плати - задоволено. Зокрема, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо зменшення відсоткового відношення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 до 60% місячної(чинної) заробітної плати; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням 90% місячної(чинної) заробітної плати, починаючи з 30.07.2016 року (не зазначаючи кінцевого терміну), без обмеження будь-яким терміном, періодом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.06.2017 у справі № 344/1326/17 скасовано та прийнято нову, якою позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій щодо проведення перерахунку протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо зменшення відсоткового відношення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 до 60% від суми заробітної плати на виконання постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.08.2016 року в справі № 344/3840/16-а; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням показника 90% від суми заробітної плати починаючи з 30.07.2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті пенсії на підставі наведених вище постанов, протиправно застосував обмеження граничним розміром, встановлене ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про не правильне застосування норм процесуального права та не повного з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як підставу закриття провадження суд першої інстанції посилався на те, що межами перегляду судом апеляційної інстанції в постанові від 17.08.2017 у справі № 344/1326/17, була, в тому числі, позовна вимога щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничним розміром. Вказує на те, що Львівським апеляційним адміністративним судом зазначено, що встановлені законодавством обмеження розміру пенсії підлягають застосуванню до позивача, що судом першої інстанції враховано не було та помилково задоволено позов в цій частині. А тому дійшов висновку, що питання щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження граничного розміру було предметом розгляду та, відповідно, перегляду Львівським апеляційним адміністративним судом справи № 344/1326/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій щодо проведення перерахунку протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Проте на переконання колегії суддів позовні вимоги у справі № 344/1326/17 та у справі №809/524/18 не є тотожними з огляду на наступне.

Так предметом позову у справі № 344/1326/17 було визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 60 % від суми заробітної плати, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2015 у розмірі 90% від суми заробітної плати. Тобто, так як вказує апелянт, було порушення у неправомірному обмеженні відповідачем її пенсії на рівні 60 % від її заробітної плати замість передбачених законом 90 %, у зв'язку з чим вона і звернулася до суду з позовом у першій справі № 344/1326/17. Проте, на той момент відповідач ще не допускав порушень, щодо ОСОБА_1, яке пізніше стало приводом звернення з позовом у другій справі № 809/524/18.

В основі своїх доводів у справі № 344/1326/17 позивач вказувала на те, що під час перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а не на час проведення перерахунку вже призначеної пенсії.

Разом з цим, у справі № 809/524/18 ОСОБА_1 звернулася з позовною вимогою про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Івано- Франківську по застосуванню обмежень, визначених ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» при нарахуванні та виплаті пенсії. Крім цього, вона просила провести перерахунок та виплату недоплаченої пенсії без застосування вищезазначених обмежень.

Крім цього, позивач у справі № 809/524/18 покликається на те, що застосована щодо неї відповідачем норма ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VІ від 08.07.2011 р., яка обмежує розмір пенсії 10-кратним розміром прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія була призначена до набрання чинності вищеназваним Законом України. Нормативною підставою мого позову є абзац перший пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»: «Обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом». Їй пенсія була призначена у березні 2005 року - тобто задовго до набрання чинності Законом № 3668-VІ, яке, згідно з пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень цього закону, відбулося 01.10.2011, а отже визначені ним обмеження не можуть до неї застосовуватися.

Керуючись наведеним вище суд вважає, що у справі № 809/524/18 позивач звернулася до суду з позовом у зв'язку з тим, що відповідач, на переконання ОСОБА_1, вчинив стосовно неї нове порушення пенсійного законодавства - застосував норму про обмеження пенсій визначених статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Разом з цим, посилання апеляційного суду в постанові від 17.08.2017 у справі № 344/1326/17 при обґрунтуванні своїх висновків на норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не може вважатися підставою її позову, оскільки ОСОБА_1 жодним чином не обгрунтовувала свої позовні вимоги нормами Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Суд апеляційної інстанції з системного аналізу законодавчих положень та обставин справи прийшов до висновку, про наявність підстав для скасування ухвали в частині закриття провадження та на правлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки тотожність позовних вимог визначається тотожністю предмету та підстав позову, проте предмет та підстави позову в згаданих справах є різними.

Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки винесена з неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті вимог, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року про закриття провадження у справі № 809/524/18 скасувати в частині закриття провадження та на правити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. І. Запотічний В. З. Улицький Повне судове рішення складено 04 червня 2018 року