Постанова № 74416838, 30.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3029/17 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Карпушової О.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Кшемінської Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Київській області № 1188 від 07.07.2017 року в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; № 545 о/с від 04.08.2017 року в частині звільнення його зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини 1 статті 77 Закону України про «Про Національну поліцію»; поновити його на посаді командира відділення конвойної служби Ізолятора тимчасового тримання № 1; стягнути з Головного управління Національної поліції у Київській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.08.2017 року до дати прийняття судом рішення про поновлення його на посаді; рішення в частині поновлення та стягнення суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця піддати негайному виконанню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні позивач та його представник доводи апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 29.12.2002 року по 07.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року - в Національній поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області №167о/с від 15.04.2016 року позивача призначено молодшим інспектором відділення конвойної служби Ізолятора тимчасового тримання №1, а в подальшому призначено на посаду поліцейського відділення конвойної служби Ізолятора тимчасового тримання №1.

Відповідно до Наказу №1188 від 07.07.2017 р. ГУ Національної поліції в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області, зокрема, ОСОБА_3.» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, невиконання вказівок та наказів начальників щодо заборони перебування на службі в стані алкогольного сп'яніння, а саме: пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, які виразилися у перебуванні на службі в стані алкогольного сп'яніння, командира відділення конвойної служби ITT №1 ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 наказано звільнити з органів внутрішніх справ.

Наказом ГУ Національної поліції в Київській області №545 о/с від 04.08.2017 р. «По особовому складу» на підставі наказу від 07.07.2017 р. № 1188, ОСОБА_3 відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) звільнено зі служби в поліції.

Вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач діяв на підставі, в межах наданих повноважень та на їх виконання, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580 (далі - Закон №580).

Відповідно до ч.1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1,2 ст. 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону.

Згідно пункту 4 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» № 3460-ІV від 22.02.2006 (далі - Статут).

Згідно ст.ст.1,2 Статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

У статті 5 Статуту зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 7 Статуту органів внутрішніх справ, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 12 Статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 14 Статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу

Визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12 березня 2013 року затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за № 541/23073.

Згідно з п. 2.1. Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу (РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

За змістом розділу ІІІ Інструкції, підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії.

Як установлено судом першої інстанції, спірний наказ був прийнятий відповідачем внаслідок проведеного службового розслідування за інформацією, викладеною у рапорті заступника начальника ВЗПБ УПД ГУНП в Київській області майора поліції Булахова Є.В., результати якого відображені у висновку, затвердженому 09.06.2017 року старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області капітаном поліції Куницьким Я.П., заступником начальника ВОДІТТ ГУНП в Київській області майором поліції Шевчук Ю.І.

Так, вказаним висновком встановлено, що 07.06.2017 року о 16:00 під час перевірки несення служби нарядів в приміщенні Білоцерківського ВП, а саме в кабінеті начальника ІТТ було виявлено працівників поліції ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які перебували на робочому місці з явними ознаками алкогольного сп'яніння.

Відповідно до протоколу № 463 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння проведеного о 18 год. 00 хв. Білоцерківською міською лікарнею № 4 від 07.06.2017, командир відділення конвойної служби ІТТ № 1 ГУНП в Київській області старший сержант поліції ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння (2,6 проміле).

Відповідно до розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України №1179 від 09.11.16р., ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Абзацами першим, сьомим пункту 1, шостим пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку.

У той же час під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.

Факт вживання позивачем алкогольних напоїв підтверджується матеріалами справи та ним не заперечується.

Щодо посилання позивача на те, що він 07.06.2017 року, в момент перевірки несення служби нарядів, не перебував на службі слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 91 Закону № 580-VIII особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.

Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області № 919 від 05.08.16р. «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників Головного управління», початок робочого дня - 09:00; - обідня перерва - 45 хвилин з 13:00 по 13:45; закінчення робочого дня: - у понеділок, вівторок, середу, четвер - о 18:00; - у п'ятницю - о 16:45; напередодні святкових днів - у понеділок, вівторок, середу, четвер - о 17:00; - у п'ятницю - о 15:45; - вихідні дні субота та неділя.

Відповідно до пункту 2 цього наказу, керівникам територіальних та структурних підрозділів доручено забезпечити своєчасне прибуття підлеглих працівників на службу (роботу) за місцем дислокації підрозділу, та вжити заходів, спрямованих на забезпечення початку виконання покладених на них службових обов'язків на закріплених за ними робочих місцях, згідно з внутрішнім розпорядком.

У даному випадку, 07 червня 2017 року - середа, тобто за внутрішнім розпорядком дня поліцейських - робочий день закінчується о 18 год. 00 хв.

Крім того, з висновку службового розслідування вбачається, що 07.06.2017 ОСОБА_3 перебував на робочому місці та виконував свої функціональні обов'язки, так як був залучений до конвою.

Факт перебування ОСОБА_3 на робочому місці підтверджується також поясненнями начальника ВОДІТТ ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Богуславського І.В., який зазначив, що ОСОБА_3 07.06.2017 не був вихідним, а перебував на службі відповідно до внутрішнього розпорядку дня затвердженого наказом ГУ від 05.08.2016 №919 (а.с.40-48).

Отже, наведеними вище доказами підтверджується факт перебування ОСОБА_3 під час несення служби у стані алкогольного сп'яніння, при цьому, його доводи про наявність у нього в цей день вихідного нічим не підтверджені, тому не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки суперечать іншим доказам по справі.

Відповідно до п.п. 5.3. та 5.4 Інструкції, завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що скоєння позивачем дисциплінарних проступків стало можливим внаслідок відвертого ігнорування та недотримання ним вимог нормативно-правових актів, а також безвідповідального відношення до своїх функціональних обов'язків та взагалі до служби в поліції.

Як зазначено у постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 у справі №21-1288а15 та від 20 жовтня 2015 року у справі 21-2103а15 дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Саме порушення службової дисципліни та скоєння дисциплінарних проступків і стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 04 червня 2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

О.В.Карпушова