Постанова № 74416516, 25.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 742/3788/17 Суддя (судді) першої інстанції: Бездідько В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області із адміністративним позовом до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_2 не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, а апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом, а підстави для його поновлення відсутні.

Надаючи правову оцінку обставинам даної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, даний позов був направлений до суду засобами поштового зв'язку 28.11.2017р., а тому відповідно до ч. 9 ст. 103 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.), вважається поданим саме 28 листопада 2017 року.

Так, в своєму позові позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд зобов'язати відповідача зробити повний перерахунок його пенсії з 15 червня 2005 року відповідно до ст.ст. 21 та 43-44 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати1,44230, який, на думку позивача, був незаконно зменшений на 0,95867, що призвело до зниження розміру його пенсії на 30 відсотків.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, а клопотання про його поновлення ним не подавалося.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов ОСОБА_2 дійсно містив вимоги, що знаходяться поза межами строку звернення до адміністративного суду.

Однак, підстави для залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду в цілому - відсутні.

Так, оскаржуваний позивачем період бездіяльності відповідача стосується власне перерахунку та виплати його пенсії з 15 червня 2005 року відповідно до ст.ст. 21 та 43-44 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що в свою чергу вказує на систематичний (щомісячний), а не одноразовий характер спірних правовідносин.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції, встановивши що частина періоду перерахунку пенсії позивача, який зазначений у позові, знаходиться за межами строку звернення до суду, повинен був залишити адміністративний позов без розгляду лише у відповідній частині.

Враховуючи дату звернення позивача з даним позовом (28.11.2017), а також строки звернення до суду, що були встановлені на той час частиною другою статті 99 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.), колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 за період з 15 червня 2005 року по 27 травня 2017 року є законною та обґрунтованою, проте в частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 28 травня 2017 року - підлягає скасуванню.

З огляду на викладені обставини, на думку колегії суддів, позов, що заявлено у даній справі, має бути розглянуто у межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а суд, приймаючи рішення по суті спору, повинен був перевірити обґрунтованість позовних вимог саме за цей шестимісячний період.

Колегія суддів також враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений у справі «Ilhan v. Turkey», де зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Окрім цього, у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 01 березня 2018 року та є підставами для її скасування лише в частині.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року - скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 за період з 28 травня 2017 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 311, 313, 315, 320, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 за період з 28 травня 2017 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині.

В іншій частині ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 24.05.2018р.