Постанова № 74416269, 30.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року справа №805/4709/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О.,суддів Сіваченка І.В., Блохіна А.А., при секретарі судового засідання Романченко Г.О., за участю представників відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Швейцарське підприємство "Метален" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 р. у справі № 805/4709/17-а (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) яке складено в повному обсязі 26 березня 2018 року у м.Слов’янську, за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Маріуполя Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Швейцарське підприємство "Метален" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 1 за період з серпня 2017 року по листопад 2017 року в сумі 1502658,09 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області (далі – позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Швейцарське підприємство "Метален" (далі- відповідач, апелянт )в якому просили суд стягнути заборгованість з відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 1 за період з серпня 2017 року по листопад 2017 року в сумі 1350300,37 грн.

В обґрунтування позову зазначали, що згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства зобов’язані з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до п. «а» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку. Сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з серпня 2017 року по листопад 2017 року складає 1350300,37 грн., у зв’язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько – Швейцарське підприємство «Метален» (87534, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 116а, код ЄДРПОУ 30615347) на користь Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, буд. 27-а, код ЄДРПОУ 41250795, р/р № 256073132089 у АП АТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106) заборгованість з відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 1 за період з серпня 2017 року по листопад 2017 року в сумі 1350300 (один мільйон триста п'ятдесят тисяч триста) гривень 37 копійок.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за приписами пункту 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, позивачу у встановлені строки не вносив.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся з апеляційною скаргою у якій зазначив, що позивачем не доведено факту виникнення зобов’язання у відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за списком №1 за період з серпня по листопада 2017 року. Крім того, апелянт зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження заборгованості , заявленої позивачем, з допомогою яких можливо підтвердити чи спростувати обставини на які покладається позивач.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначив доводи подібні, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що судом першої інстанції не дотримано норми матеріального та процесуального права. Просив апеляційну скаргу задовольнити та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка не з’явилась.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько – Швейцарське підприємство «Метален» зареєстроване в якості юридичної особи 03 січня 2003 року № 12681200000000115, включено до ЄДРПОУ за № 30615347 та перебуває на обліку в Центральному об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач має заборгованість по фактичним витратам з виплати та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року по працівникам, які працювали на підприємстві відповідача на загальну суму 1350300,37 грн., що підтверджується наявними у справі розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період, довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, розпорядженнями (протоколами) про призначення пільгових пенсій, довідками про розрахунок трудового стажу.

З доданих до матеріалів справи документів вбачається, що зазначеним особам, які працювали на підприємстві відповідача була призначена та виплачується пільгова пенсія за списком № 1, що підтверджується довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, а також відривними талонами з поштового відділення та банківськими виписками про виплату пенсій.

Колегія суддів перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадженняпенсійногозабезпечення через професійні та корпоративніфонди особам, зазначеним в абзаціпершомуцього пункту, пенсіїпризначаються за нормами Закону № 1058-IV в разідосягненняпенсійноговіку танаявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХII. У цьомувипадкурозмірипенсійвизначаютьсявідповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьомузберігається порядок покриттявитрат на виплату і доставку цихпенсій, щодіяв до набраннячинностіцим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, щопокриваєфактичнівитрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом МіністрівУкраїни, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цихпенсій до набуття права на пенсіюза віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому вищевказаного підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в” - “є” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

З вищенаведеного вбачається, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобуткувугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так зі змісту статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі – Закон № 1788-ХІІ) вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058- IV у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.

Дана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України № 21-62а11 від 10 жовтня 2011 року.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крімпрацівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

- 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

- 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/абовиплачених у 2005 році;

- 40 відсотків від фактичнихвитрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/абовиплачених у 2006 році;

- 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/абовиплачених у 2007 році;

- 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/абовиплачених у 2008 році;

- 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

- 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

- 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

- 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п. 6.4. зазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 розділу 6 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставіві домостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За приписами пункту 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, позивачу у встановлені строки не вносив. На час розгляду справи за підприємством обліковується заборгованість в розмірі 1350300,37 грн.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст постанови складений 04 червня 2018 року.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Швейцарське підприємство "Метален" на рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/4709/17-а – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/4709/17-а – залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк – до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття року та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_2