Постанова № 74416121, 31.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2018 рокусправа № 804/6789/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Малиш Н.І.

судді: Баранник Н.П. Щербак А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року (судді 1-ї інстанції Сидоренко Д.В., дата ухвалення 14.02.2018р., місце ухвалення – м. Дніпро) у справі № 804/6789/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Дніпропетровській області, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про визнання протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Дніпропетровській області спрямовані на призначення та проведення позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” на підставі наказу від 04.10.2017 року № 71П та направлення на проведення позапланової перевірки № 210 від 04.10.2017 року; визнання протиправним та скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Дніпропетровській області № 44пз про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.10.2017 року; визнання протиправним та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Дніпропетровській області від 17.10.2017 року №21/1948 про накладення на ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” штрафу у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача, а саме прибуття посадових осіб відповідача на об’єкт позивача для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та пред’явили направлення на проведення позапланової перевірки від 04.10.2017р. №210, оформлене на підставі наказу відповідача від 04.10.2017р. №71-П, у період з 06.10.2017р. по 20.10.2017р. на об’єкті “Енергетичний департамент. Паросиловий цех. Циркуляційна насосна станція №2-БІС. Реконструкція контурів охолодження водогрійних охолоджувачів конвертерних газів конвертерів №№ 4, 5, 6 ІІ блоку конвертного цеху на території ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 135”, оскільки підставою для проведення позапланової перевірки, стала вимога прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 від 20.09.2017р. №76-2022-17. У відповідача відсутні законні підстави для призначення та проведення позапланової перевірки, у зв’язку з чим не допустив посадових осіб відповідача до позапланової перевірки на підставі вищевказаного направлення. Таким чином винесений припис №44пз про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.10.2017р., та постанова від 17.10.2017р. №21/1948 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності підлягають скасуванню, зокрема з підстав відсутністю умисних протиправних дій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема тим, що відсутні законні підстави для проведення перевірки, а також відповідач приймаючи припис про усунення порушень також наклав штраф на позивача, чим позбавив товариство обов’язку виконати такий у визначений строк.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник відповідача щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, у її задоволенні просив відмовити. Зазначив, що перевірка призначена у відповідності до норм чинного законодавства, а у зв’язку з недопуском до її проведення прийнято відповідачем припис та накладено штраф на товариство.

Колегія суду дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку про правомірність дій відповідача спрямованих на проведення позапланової перевірки позивача та наявність підстав у відповідача для винесення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.10.2017р. та оспорюваного припису №44пз про усунення порушень та постанови №21/1948 від 17.10.2017р. про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також, що вони є такими, що вчинені та прийнятті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.

Колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 04.10.2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Дніпропетровській області на підставі наказу №71 П від 04.10.2017 р., п.7 Порядку №553, на виконання вимоги Криворізької місцевої прокуратури №1 від 20.09.2017р. №76-2022-17, видано направлення на проведення позапланової перевірки №210 об’єкту будівництва: “Енергетичний департамент. Паросиловий цех. Циркуляційна насосна станція №2-БІС. Реконструкція контурів охолодження водогрійних охолоджувачів конвертерних газів конвертерів №№ 4, 5, 6 ІІ блоку конвертерного цеху на території ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 135” щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Позивач не допустив посадових осіб відповідача до об’єкту перевірки “Енергетичний департамент. Паросиловий цех. Циркуляційна насосна станція №2-БІС. Реконструкція контурів охолодження водогрійних охолоджувачів конвертерних газів конвертерів №№ 4, 5, 6 ІІ блоку конвертерного цеху на території ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 135” для проведення позапланової перевірки, що підтверджується копією акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 06.10.2017р., складеного в присутності В.о. заступника директора департаменту (інжиніринг) Департаменту з інвестицій та інжинірингу ОСОБА_1

У зв’язку з чим посадовими особами відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.10.2017р. та припис №44пз про усунення порушень, що підтверджується копіями відповідних протоколу та припису.

На підставі вищевказаних акту перевірки, протоколу відповідачем прийнято постанову від 17.10.2017 року №21/1948 про визнання Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, а саме: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та накладено штраф у розмірі 50 520,00 грн.

Спірним питанням є правомірність дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки, правомірність припису та постанови про накладення штрафу.

Повноваження управління державного архітектурно-будівельного контролю та порядок їх реалізації визначаються законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 533).

Відповідно до частини першої та другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р. затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі – Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пунктів 3, 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Як зазначено вище, в даному випадку підставою для призначення позапланової перевірки позивача послугувала вимога прокуратури, що узгоджується із положеннями п. 7 Порядку № 553 (а.с. 88, 89).

Таким чином колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що під час призначення та проведення позапланової перевірки позивача на підставі наказу №71 П від 04.10.2017р. та оформлення направлення №210 від 04.10.2017р. посадові особи відповідача діяли з додержанням норм чинного законодавства та у межах своєї компетенції.

Щодо посилання позивача, що така перевірка є повторною, слід зазначити, що такі доводи є помилковими, оскільки перевірки проводились за різними об’єктами товариства, що підтверджується доказами у справі (а.с. 15-24).

Стосовно посилання позивача та неврахування доводів судом першої інстанції щодо повноважень прокуратури та правомірності її вимоги, а також неправомірності ухвали слідчого судді, колегія суду зазначає, що такі є помилковими. Колегія виходить з того, що розглядаючи позов про неправомірність дій контролюючого органу, адміністративний суд не вправі надавати оцінку рішенню суду (судді слідчого) на виконання якого вчинялись певні дії. Також колегія суду зазначає, що позивач вважаючи неправомірними рішення судді слідчого та вимоги прокуратури не оскаржує безпосередньо наказ відповідача про проведення позапланової перевірки.

Згідно підпункту 1 пункту 11 цього Порядку № 533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт (пункт 14 Порядку № 533).

Судом встановлено, та не спростовується сторонами, що 06.10.2017 р. представник позивача не допустив відповідача до об’єкта для проведення позапланової перевірки за направленням №210 від 04.10.2017р., у зв’язку з чим, у присутності та за підписом представника позивача, було складено акт від 06.10.2017р. про недопущення на об’єкти будівництва; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис №44пз про усунення порушень з вимогою в термін до 23.10.2017р. допустити посадових осіб відповідача на вказаний об’єкт (а.с. 91-94).

Відповідно до п.2 ч.6 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” суб’єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі порушення, зокрема, недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи зазначену норму Закону та на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995р. “Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” відповідачем було винесено постанову від 17.10.2017р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Щодо посилання представника позивача на те, що накладення штрафу відбулось до спливу терміну виконання припису, колегія суду зазначає про їх помилковість, оскільки не допуск відповідача до проведення перевірки відбувся, а тому штрафна санкція накладена у відповідності до норм чинного законодавства.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 139, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 804/6789/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування рішень – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Повний текст рішення складено 04 червня 2018року.

Головуючий суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак