Постанова № 74416038, 30.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року справа №223/399/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Гаврищук Т.Г., при секретарі судового засідання Романченко Г.О., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вугледарськогоміського суду Донецької області на рішення від 05 березня 2018 р. у справі № 223/399/17(головуючий І інстанції Дочиця С.І.), яка складене в повному обсязі 05 березня 2018 року у м.Вугледар, за позовом ОСОБА_2 до Вугледарської міської ради про оскарження рішення про відмову у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до Вугледарського міського суду з адміністративним позовом до Вугледарської міської ради про оскарження рішення про відмову у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона 22.05.2017 року звернулась до відповідача з заявою надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 46 м.кв. за адресою: будинок 4-а, вулиця 30 річчя Перемоги, місто Вугледар, за цільовим призначенням 03.08 (для будівництва та обслуговування обєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування), на якій розташовано будинок кафе, який належить заявникам на праві спільної часткової власності.

До заяви було додано всі необхідні документи. Однак, рішенням Вугледарської міської ради від 15.06.2017 року №7/17-23 «Про відмову у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» відмовлено позивачці у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Підставою відмови став факт невиконання рішення Господарського суду Донецької області по справі №22/6пн від 29.10.2013 року щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від будівлі кафе за адресою: місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, будинок 4а, шляхом її зносу та вивозу та наказу Господарського суду Донецької області №22/6пн від 25.12.2013 року, з урахуванням ухвали Господарського суду Донецької області по справі №22/6пн від 12.04.2017 року.

Позивачка зазначає, що невиконання заявником рішення суду про звільнення земельної ділянки не є підставою, яка передбачена Законом для відмови у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки. Просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Вугледарської міської ради від 15.06.2017 року №7/17-23, та зобов’язати відповідача розглянути її заяву від 22.05.2017 року у відповідності до діючого законодавства.

Постановою суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції зазначив, що після виконання державною виконавчою службою рішень та наказів Господарського суду Донецької області, відсутні будь-які об'єкти нерухомості придатні для обслуговування населення, в тому числі з надання послуг громадського харчування. Як вбачається з заяви позивачки, дозвіл на розробку проекту землеустрою та оренда земельної ділянки, необхідні виключно для обслуговування об'єкта нерухомості, який фактично відсутній, а тому, виходячи з положень ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України, місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів, що відповідно до ч.3 ст.123 Земельного кодексу України та є підставою для відмови у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З постановою суду першої інстанції не погодилась позивачка. Звернулась з апеляційною скаргою у якій зазначила, що після примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області по справі №22/6пн від 29.10.2013 року та наказу Господарського суду Донецької області №22/6пн від 25.12.2013 року, на спірній земельній ділянці залишився фундамент будівлі кафе «Літнє», яке належить позивачці та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності. Вважала, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, оскільки такої підстави, як зазначено в рішенні відповідача, а саме наявність невиконаного судового рішення законодавство не містить. Крім того, на земельній ділянці після виконання рішень судів залишився фундамент – частина об’єкта нерухомості, тому вважає, що навпаки вона має право на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги. Пояснила, що на земельній ділянці, на яку позивачка просила видати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, відсутні будь-які об’єкти нерухомості. Також до заяви позивачкою не було надано графічні матеріали, на яких було б зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Зазначила, що підставою для відмови стало не тільки невиконання рішень судів.

Просила суд залишити апеляційну скаргу без задоволення а рішення суду першої інтенції без змін.

Позивачка у судове засідання не з’явилась. Належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка не з’явилась.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №88149784 від 29.05.2017 року та № 85630377 від 24.04.2017 року, кафе «Літнє», розташоване за адресою: Донецька область, місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, будинок 1-а, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 ? частка та ОСОБА_3 також належить ? частка майна.

Згідно наказів Господарського суду Донецької області від 25.12.2013 року по справі №22/6пн зобов’язано суб’єктів підприємницької діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0442 га, розташовану по вулиці 30-річчя Перемоги, будинок ;а у місті Вугледарі, від будівлі кафе 50/50, що належать їм на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.1996 року, шляхом його зносу та вивозу (а.с. 42, 43).

Відповідно до акту державного виконавця від 29 травня 2017 року державним виконавцем Бойницькою О.А. Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби при примусовому виконанні судових наказів виданих 25.12.2013 року №20/6пн рішення Господарського суду Донецької області про зобов’язання СПД ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: Донецька область, місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, виконано. Будівлю знесено та вивезено до КП «Благоустрій». Земельну ділянку звільнено (а.с. 44).

Згідно акту обстеження обєкту нерухомого майна, виданого 12.06.2017 року, виданого КП «Великоновосілківське РБТІ», в результаті обстеження обєкту нерухомого майна: будівля кафе, розташованого за адресою: місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, будинок 4а, встановлено, що будівля кафе повністю знесена (а.с. 45).

Відповідно до довідки №356 від 12.06.2017 року, виданої КП «Великоновосілківське РБТІ», обстежена земельна ділянка за адресою: Донецька область, місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, будинок 4а, що належить Вугледарській міській раді, вільна від забудови (а.с. 46).

Згідно технічного паспорту від 31.10.2017 року, виданого ТОВ «АО «ГРОШ ЦЕНА», за адресою: місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, будинок 4а, наявний лише фундамент кафе «Літнє». Однак, з зазначеного документу не вбачається наявність на спірній земельній ділянці будівлі придатної для використання (а.с. 73-75).

Згідно наданих суду Планів зонування території від 2013 року, Генерального плану міста Вугледара, спірна земельна ділянка належить до зон Р-1 та 5.7, зокрема перша з яких належить до рекреаційної зони озеленених територій загального користування та допускає такий вид використання земельної ділянки як об’єкти харчування, зона 5.7. в свою чергу відноситься до підприємств громадського харчування (а.с. 47-59, 83-84, 94-100).

Позивачка 22 травня 2017 року звернулась до Центру надання адміністративних послуг міста Вугледара з заявою про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 46 кв.м., за адресою: місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, будинок 4-а, за цільовим призначенням 03.08. для будівництва та обслуговування обєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, на якій розташований будинок кафе, який належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності (а.с. 6).

Згідно витягу з протоколу засідання №33 від 07.06.2017 року, витягу з протоколу пленарного засідання 17 чергової сесії міської ради сьомого скликання від 15 червня 2017 року, за результатами проведення засідання 07.06.2017 року вирішено відмовити у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, на пленарному засіданні 15 червня 2017 року прийнято рішення №7/17-23 «Про відмову у видачі дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки». Рішення обґрунтовано тим, що не були виконані рішення Господарського суду Донецької області по справі №22/6пн від 29.10.2013 року щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від будівлі кафе за адресою: місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, будинок 4а, шляхом її зносу та вивозу, а також ч. 3 ст. 123, ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу Укаїни (а.с. 5, 33-36, 37-41).

Відповідно до обставин справи, позивачка звернулась до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки, на якій розташовано будинок кафе, який належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою отримання земельної ділянки в оренду та обслуговування зазначеної будівлі кафе, що не оспорювалось сторонами.

Спірним по справі є законність прийняття Вугледарською міською радою рішення про відмову у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч.2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

При дослідженні спірного рішення суд апеляційної інстанції встановив, що підставою для відмови у задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надання став факт невиконання рішення Господарського суду Донецької області по справі №22/6пн від 29.10.2013 року щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від будівлі кафе.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно відомостям державного виконавця ці рішення виконані (а.с.42)

Суд апеляційної інстанції зазначає, що серед визначених Законодавством підстав відсутня така підстава як – невиконання рішень судів.

В судовому засіданні представник відповідача також зазначила, що крім невиконання рішень Господарського суду, наявні інші причини для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Зазначила, що в рішенні зазначені певні статті Земельного кодексу, які визначили підстави для прийняття рішення.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача про наявність в рішенні інших підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки в рішенні зазначена єдина підстава для відмови - це невиконання рішень Господарського суду.

Наявність в рішенні переліку статей Земельного кодексу без обґрунтування та без визначення підстави для відмови не може вважатись належним обґрунтуванням для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку, що підставою для відмови надання дозволу на розробку проекту землеустрою є відсутність об'єкта нерухомості та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної також зазначає, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Тобто, з приводу вирішення питання про надання дозволу Вугледарська міська рада повинна прийняти таке рішення, яке передбачено законодавством.

В даному випадку відповідач не прийняв рішення з посиланням на підставу, яка передбачена нормами Земельного кодексу, тобто він не обирав (як зазначено в Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80)2) з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При таких обставинах суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен діяти відповідно до законодавства та прийняти певне рішення з питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Пунктом 3 частини 1 статті 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції в даному випадку можливо застосувати положення ч.2 статті 9 КАС України, яка передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

При таких обставинах суд вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та зобов’язати Вугледарську міську раду повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Повний текст постанови складений 04 червня 2018 року.

Керуючись статями 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 05 березня 2018 року у справі 223/399/17 - задовольнити частково.

Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 05 березня 2018 року у справі 223/399/17 – скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Вугледарської міської ради від 15.06.2017 № 7/17-23 «Про відмову у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Зобов’язати Вугледарську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 22 травня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0046 га за адресою: м.Вугледар, вул.30-річчя Перемоги.

В решті позовних вимог відмовити.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк – до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття року та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст.328 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_5