Ухвала суду № 74415740, 30.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

30 травня 2018 року м. Київ № 826/5258/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів Чудак О.М., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду у адміністративній справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрторг"

до

Кабінету Міністрів України

про

визнання нечинною постанови,

В С Т А Н О В И В:

30.05.2018 від Кабінету Міністрів України до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (аналогічне (скорочене) клопотання подане 11.04.2018). В обґрунтування клопотання від 30.05.2018 заявником зазначено, що оскаржувана постанова була опублікована в газеті Урядовий кур'єр 14.06.2012 № 105, та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів України № 61937/2017 від 07.06.2012. Отже, оскаржуваний нормативно-правовий акт у визначеному чинним законодавством України порядку було опубліковано в офіційному виданні України, відтак з часу офіційного опублікування він набрав чинності, а саме з 14.06.2012. Таким чином, на думку відповідача, оскаржувані пункти порядку, затверджені постановою, доведені у встановленому законом порядку шляхом її опублікування в офіційних друкованих виданнях до відома як фізичних, так і юридичних осіб, в тому числі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрторг".

У судовому засіданні 30.05.2018 судом поставлено на обговорення питання про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача вказав про доцільність залишення позову без розгляду.

З приводу вказаного клопотання представник позивача пояснив, що оскаржувана постанова Уряду від 23.05.2012 року № 495 є нормативно-правовим актом і є чинною станом на сьогоднішній день. Отже, станом на сьогоднішній день не сплинули визначені процесуальним законом (ст. 264 КАС України) строки звернення до суду.

Розглянивши подане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, з правової конструкції частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що. Зокрема, необхідним є встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження в адміністративній справі, що є підставою для залишення судом позовної заяви без розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрторг" було зареєстроване 24.02.2016, що підтверджується даними з Виписки з ЄДРПОУ.

Станом на момент звернення позивачем до суду, оскаржувана ним постанова є чинною.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач звернувся до суду протягом часу чинності спірної постанови, суд дійшов висновку, що необґрунтованими є викладені відповідачем в клопотанні аргументи щодо пропуску позивачем строку для звернення до адміністративного суду.

Додатково суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є верховенство права.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов’язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред’являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6§ 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв’язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з норм Конституції України, а також з норм Міжнародного права, з урахуванням подання ТОВ "Юрторг" позову в період дії оскаржуваної ним постанови, зважаючи на викладені відповідачем підстави для залишення позову без розгляду, які, як відмічено вище, є необґрунтованими, суд приходить про недоведеність клопотання відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 01.06.2018.

Головуючий суддя К.С. Пащенко

Суддя О.М. Чудак

Суддя Т.І. Шейко