Рішення № 74415357, 31.05.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/410/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюк О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Бучачої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі-відповідач), в якому з урахуванням усної заяви про уточнення позовних вимог просив:

- визнати не законним дії Заставнівського управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду У країни в Чернівецькій області.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з досягненням 50-го віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", 26.06.2015 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області з заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку. 02.07.2015 року позивач отримав відповідь про відмову в призначенні пенсії, у зв'язку з не підтвердженням факту участі в ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження та роз'яснення щодо порядку подання та оформлення документів.

18.04.2018 року позивач повторно звернувся до відповідача про надання роз'яснень стосовно відмови у призначенні пенсії за віком з урахуванням ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та отримав аналогічну відповідь.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції вказав, що позивач 26.06.2015 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Застанівському районі Чернівецької області (правонаступником якого з 01.04.2017 року є - відповідач) із заявою щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом від 02.07.2015 року позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю підтвердження періоду перебування в зоні відчуження.

18.04.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання роз'яснень стосовно відмови у призначенні пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Листом від 18.04.2018 року № 352/Б-11/04 надано відповідь на звернення, в якій зазначається, що в документах наданих позивачем відсутні необхідні відомості, а саме в довідці Іванківпобутсервісу відсутні відомості персонального складу архівних документів, а в довідці Заставнівського райпобуткомбінату відсутня дата і номер документа, у відомостях про нарахування заробітної плати за травень 1986 року не зазначена інформація про населені пункти та кількість днів роботи в зоні відчуження.

На думку відповідача рішення щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком з урахуванням ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", прийняте органом Пенсійного фонду у відповідності до вимог норм чинного законодавства.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, та просив відмовити в їх задоволенні з підстав наведених у відзиві.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, заслухавши пояснення учасників справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

26.06.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком у зв'язку із зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 34 на звороті).

02.07.2015 року позивач повідомлений (лист № 3648/02 від 02.07.2015) про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з відсутністю даних про роботу у зоні відчуження у 1986 році.(а.с.13)

18.04.2018 року позивач повторно звернувся до органу Пенсійного фонду про надання роз'яснення стосовно відмови у призначенні пенсії з урахуванням ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

18.04.2018 року позивач отримав відповідь (лист № 1352/Б-11/04 від 18.04.2018р.), що рішення щодо відмови у призначенні пенсії за віком з урахуванням ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" прийнята у відповідності до вимог норм чинного законодавства. (а.с.14)

Згідно довідки № 2161 від 27.04.2018р. Управління праці та соціального захисту населення Заставнівської РДА, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Заставнівської РДА та занесений до Єдиного Державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 07.06.2005 року. Посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.01.1993 року. (а.с.15)

Згідно посвідчення (категорія 2) серії НОМЕР_1 від 20.01.1993 року, ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986р.(а.с.16)

Згідно записів трудової книги з 19.02.1985 року по 20.04.1987 року, ОСОБА_1 працював мебельником столярного цеху в Заставнівському райпобуткомбінаті. (а.с.11)

Відповідно до довідки Заставнівського райпобуткомбінату, позивач працював по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження: в період з 16 по 17 травня 1986 року в с. Товстий Ліс, з 18 по 24 травня 1986 року в Іванково Київської області та одержав оплату за вказаний період в 2-х кратному розмірі. (а.с.18)

Згідно листа Чернівецької обласної ради народних депутатів до голови Заставнівської районної Державної адміністрації, всі працівники служби побуту, які були прикомандировані до Іванківського райпобуткомбінату з інших областей республіки, обслуговували населення військової частини, які були розміщенні в 30 км. зоні в населених пунктах с. Розсоха, с. Товстий, в м. Чорнобилі. Персонального складу архівних даних не збереглось, так як райпобуткомбінатом видавались тільки довідки про факт перебування в 30 км. зоні. (а.с.19)

Згідно архівної довідки архівного відділу Заставнівської РДА від 27.04.2018 року № 2/514 щодо надання довідки про відрядження у Чорнобиль в 1986 році, книги наказів з особового складу (кадрових питань) та про відрядження працівників Заставнівського побуткомбінату, за вказаний період, на зберігання до архіву не передано. (а.с.17)

Згідно книги обліку оплати праці Заставнівського райпобуткомбінату за травень 1986 року, відомості нарахування заробітної плати за травень 1986 року, ОСОБА_1 нараховувалась до заробітної плати - "доплата за Чорнобиль" в сумі 57,31 руб. (а.с.35-36)

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті спору.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі Закон - №796).

Статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Відповідно до статті 55 Закону №796 передбачено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на зменшення пенсійного віку на10 років.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону №796 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Статтею 70 Закону №796 передбачено, що громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах свої законні інтереси та інтереси своїх дітей.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону №796, визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;

- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що надають право користуватися пільгами, встановленими Законом є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілий від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічний висновок викладений в постанові ВАСУ № К/800/18275/14 від 17.09.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення до відповідача, позивач перебував у статусі особи - учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується зокрема посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986р (категорія 2) серії НОМЕР_1 від 20.01.1993 року, довідкою Заставнівського райпобуткомбінату, якою встановлено перебування позивача в зоні відчуження в травні 1986 року, листом Чернівецької обласної ради народних депутатів, відомістю нарахування заробітної плати за травень 1986 року з інформацією про нарахування заробітної плати в травні 1986 року (з урахуванням "доплати за Чорнобиль") та іншими дослідженими матеріалами справи у судовому засіданні. При цьому позивачем при зверненні до відповідача були надані всі необхідні документи, які свідчили про такий статус.

Суд також зазначає, що такі документи як, довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження відповідно до статті 15 Закону №796, є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а не підставою для призначення пенсії з урахуванням статті 55 Закону №796.

Суд наголошує на тому, що позивач на час звернення до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії з урахуванням статті 55 Закону №796, мав всі правові підстави на користування пільгами визначеними в законодавстві України.

При вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 КАС України керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини ("Спорронг та Льонрот проти Швеції") до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування "мирного володіння майном".

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

На думку суду, доводи відповідача в частині того, що надані позивачем довідки не містять необхідних реквізитів, чи іншої інформації по своїй суті не спростовують факт перебування останнього в зоні відчуження та наявності відповідного статусу.

Згідно статті 7, 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь - який час після виникнення права на пенсію. Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.

Враховуючи наведені вище норми та встановлені обставини справи, суд вважає, що дії позивача, направлені на реалізацію законом встановленого права в призначенні пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, узгоджуються із положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відмова відповідача в призначенні цієї пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років є протиправною, і такою, що грубо порушує таке право.

Відповідно до пунктів 3, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв'язку з викладеним, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю, та визнання дій позивача протиправними, а не незаконними, що в даному випадку є належним способом захисту порушеного права, з урахуванням того, що відповідачем не спростовано наведених обґрунтувань позивача.

Враховуючи те, що позивач в даній категорії справ звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1.

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити пенсію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне судове рішення складено 04 червня 2018 р.

Суддя Боднарюк О.В.