Рішення № 74415034, 30.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1910/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Вершняк Л.Л.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Крапивного Б.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання відповіді необґрунтованою та її скасування, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в якому просить визнати відповідь відповідача від 28.03.2018 № 2284/0-1647/0/94-18 необґрунтованою та скасувати; зобов'язати відповідача надати позивачу земельну ділянку 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Дубогаївської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач своїм рішенням відмовив у наданні земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства з підстав того, що земельна ділянка, з приводу якої звернувся позивач, передана у комунальну власність Дубогаївській сільській раді для сінокосіння та випасу худоби з метою створення громадського пасовища. Позивач вважає таку відповідь необґрунтованою, оскільки земельна ділянка, з приводу якої звернувся до відповідача, становить 53 га, а сільській раді було передано лише 43 га.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, та зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не мало правових підстав щодо надання позивачу відповідного дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки стосовно земельної ділянки, з приводу якої звернувся позивач, був прийнятий наказ про передачу у комунальну власність Дубогаївській сільській раді для сінокосіння та випасання худоби, з метою створення громадських пасовищ. Крім того зазначає, що за рахунок вказаної позивачем земельної ділянки площею 53 га сформована земельна ділянка 43,9000 га для сінокосіння та випасання худоби, площею 4,9929 га для ведення фермерського господарства та дві земельні ділянки площею по 2,00 га кожна, які передані у приватну власність.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26.02.2018 (вх. № К-2284/0/17-18 від 02.03.2018) ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2 га землі на території Дубогаївської сільської ради для ведення особистого селянського господарства (а.с. 40).

До вказаної заяви позивачем було додано копії паспорту, картки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 41-43).

Листом від 28.03.2018 № К-2284/0-1647/0/94-18 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» позивачу було повідомлено, що згідно даних Міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м. Прилуки Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області стосовно земельної ділянки, з приводу якої звернувся позивач, був прийнятий наказ про передачу у комунальну власність Дубогаївській сільській раді для сінокосіння та випасання худоби, з метою створення громадських пасовищ, а тому Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не має правових підстав надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою (а.с. 8).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, і згідно покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (пункт 1 та підпункт 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521).

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом «в» частини третьої статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

В силу пункту «а» частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держземагентства України від 18.05.2010 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, межа земельної ділянки це сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

Бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами зазначається заявником на фрагментах планово - картографічних матеріалів, які надають можливість правильно визначити місце розташування земельної ділянки, на яку претендує особа, яка звернулась з клопотанням з метою безоплатного отримання земельної ділянки у власність.

Тобто, графічні матеріали, які додаються до клопотання, повинні бути такими, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів, а бажана земельна ділянка має бути максимально конкретизованою, що б давало можливість відповідачу насамперед встановити зазначене місце розташування, перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та у передбачених земельним законодавством випадках надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо чітко визначеної земельної ділянки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 06.03.2017 № 25-3485/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність для сінокосіння та випасання худоби Дубогаївській сільській раді Прилуцького району та території Дубогаївської сільської ради Прилуцького району та передано Дубогаївській сільській раді Прилуцького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 43,9000 га (кадастровий номер НОМЕР_2), розташовану на території Дубогаївської сільської ради Прилуцького району у комунальну власність для сінокосіння та випасання худоби, з метою створення громадських пасовищ (а.с. 44).

З доданої позивачем до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою схеми розташування земельної ділянки, на якій зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, (а.с. 43), наданих в судовому засіданні пояснень представником позивача та роздруківок Публічної кадастрової карти України (а.с. 45, 47) вбачається, що конкретне місце розташування бажаної позивачем земельної ділянки межує з земельною ділянкою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка передана у приватну власність (кадастровий номер НОМЕР_3) та накладається на земельну ділянку загальною площею 43,9000 га (кадастровий номер НОМЕР_2), яка передана у комунальну власність Дубогаївській сільській раді Прилуцького району для сінокосіння та випасання худоби.

Таким чином, позивач бажає отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на вже переданій у комунальну власність земельній ділянці.

Щодо посилання позивача, що Дубогаївській сільській раді Прилуцького району було передано у власність лише 43 га, а тому з масиву площею 53 га залишилося 10 га землі, де можна виділити йому 2 га для ведення особистого селянського господарства, то суд зазначає, що такі аргументи позивача не заслуговують на увагу, оскільки згідно наданих суду роздруківок Публічної кадастрової карти України архівна земельна ділянка (а.с. 47, контури земельної ділянки позначені червоним кольором) була розподілена в своїх межах на: земельну ділянку площею 43,9000 га, яка передана у власність Дубогаївській сільській раді Прилуцького району (кадастровий номер НОМЕР_2) (а.с. 47); земельну ділянку площею 4,9929 га для ведення фермерського господарства (кадастровий номер НОМЕР_4) (а.с. 46); дві земельні ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, які передані у приватну власність (а.с. 45).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідача відсутні повноваження щодо визначення іншого розташування земельної ділянки, ніж те, що зазначено позивачем.

Також не заслуговують на увагу посилання представника позивача на схеми розташування земельних ділянок на території Дубогаївської сільської ради (а.с. 70,71), які, з його слів, були надані йому у 2016 році Управлінням Держгеокадастру у Прилуцькому районі Чернігівської області та вказують на вільні земельні ділянки, а також те, що земельна ділянка, яка зазначена на схемі червоним кольором (земельна ділянка площею 4,9929 га для ведення фермерського господарства (кадастровий номер НОМЕР_4, а.с 71) не входила в межі земельної ділянки площею 53 га з огляду на те, що розташування земельної ділянки площею 4,9929 га та входження її до архівної земельної ділянки площею 53 га підтверджується роздруківками з Публічної кадастрової карти України належної якості (а.с. 45 - 47), натомість вказані схеми датовані 2016 роком, тобто не є актуальними на час виникнення спірних правовідносин.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач при наданні відповіді про неможливість надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою на вказану позивачем земельну ділянку діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позовних вимог про визнання необґрунтованою та скасування відповіді відповідача від 28.03.2018 № 2284/0-1647/0/94-18; зобов'язання відповідача надати позивачу земельну ділянку 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Дубогаївської сільської ради необхідно відмовити.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, спростував доводи позивача і довів правомірність прийнятого рішення.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_3 необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр. Миру, буд. 14, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39764881) про визнання відповіді необґрунтованою та її скасування, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.06.2018.

Суддя Н.М. Баргаміна