Рішення № 74414884, 31.05.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/313/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк О.В.,

представника позивача Любимової К.М.,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби в Чернівецької області (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), про стягнення податкового боргу в загальній сумі 2902437,71 грн., з яких: до Державного бюджету України 223 735,21 грн.; до місцевого бюджету - 2 678 702, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем самостійно не сплачено суму податкового зобов'язання визначену контролюючим органом в податкових повідомленнях - рішеннях №007621304, №007641304, №0008001304 від 04.09.2017 року, внаслідок чого у відповідача виник податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та адміністративні штрафи на загальну суму 2902437,71 грн.

В судовому засіданні, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач двічі повідомлявся про місце, час та дату розгляду справи, проте судова повістка та конверт повернувся на адресу суду з відміткою - за закінченням терміну зберігання.

Згідно частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Незважаючи на те, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, суд з урахуванням наведених вище норм вважає за можливе та доцільне розглянути адміністративну справу за відсутності відповідача та його представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач відповідно до витягу з особової картки платника податків припинив підприємницьку діяльність, однак перебуває на обліку у ГУ ДФС у Чернівецькій області, як фізична особа - підприємець (а.с.14 на звороті).

Відповідно до п.п. 20.1.4. п.20.1 ст.20 Кодексу контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

п.75.1. ст.75 Кодексу - контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки(п.77.1. ст.77 Кодексу).

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом (п.77.4. ст.77 Кодексу).

На підставі п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (далі ПК України), пункту 2 частини 1 ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до Плану-графіка проведення планових перевірок суб'єктів господарювання на II квартал 2017 року та наказу від 14.06.2017 №637, направлень №1104, №1105, №1106 від 26.06.2017 року виданих ГУ ДФС у Чернівецькій області начальником відділу планування контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області Бузумургою Оленою Данилівною, головним державним ревізором інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного Управління ДФС у Чернівецькій області Тріщуком Сергієм Іллічем, та головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області Басістим Андрієм Степановичем, проведена документальна планова перевірка фінансово-господарської діяльності самозайнятої особи ОСОБА_2, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 06.06.2016 року по 31.12.2016 року.

Згідно акту документальної плановою перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 №82/24-13-13-04/НОМЕР_1 від 17.07.2017 року встановлено порушення п. 177.10, ст.177 ПК України, п. 177.2, п. 177.4 ст.177 ПК України, п.2 ч.1 ст. 7 розділу III Закону України від 08.07.2010р. №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п.16' підрозділу 10 Розділу XX ПК України, п. 188.1 ст.188,п. 198.1 ст.198 ПК України, п.121.1 ст.121 ПК України. (а.с. 26-33)

На підставі акта документальної планової перевірки фінансово-господарської діяльності самозайнятої особи ОСОБА_2 №82/24-13-13-04/НОМЕР_1 від 17.07.2017 року прийняті податкові повідомлення-рішення №007621304 , №0007641304, №0008001304 від 04.09.2017року. (а.с.21-23)

Станом на 12.02.2018р. року за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 2 902 437,71 грн., яка виникла з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та адміністративні штрафи, що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 13).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Судом встановлено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 2 902 437,71 грн., з них:

- з платежу адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510 грн. Заборгованість по зазначеному платежу виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення №0008001304 від 04.09.2017 року, прийнятого на підставі акта перевірки №82/24-13-13-04/НОМЕР_1 від 17.07.2017 року, яким встановлено незареєстровану в контролюючому органі у 2016 році книгу обліку доходів і витрат для загальної системи оподаткування;

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2678702,50 грн., з них 1976986,16-основний платіж, 494246,54 - штрафна санкція, 207469,80 - пеня. Заборгованість по зазначеному платежу виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання нарахованого згідно податкового повідомлення - рішення №0007641304 ввід 04.09.2017 року, прийнятого на підставі акта перевірки №82/24-13-13-04/НОМЕР_1 від 17.07.2017 року, яким встановлено, порушення викладені в п. 2.1.2.2 та п.2.1.2.3 даного акту;

- з військового збору в розмірі 223225,21 грн., з них 164748,85-основний платіж, 41187,21 - штрафна санкція, 17289,15 - пеня. Заборгованість по зазначеному платежу виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання нарахованого згідно податкового повідомлення - рішення №007621304 від 04.09.2017 року, прийнятого на підставі акта перевірки №82/24-13-13-04/НОМЕР_1 від 17.07.2017 року.

В ході судового розгляду справи, доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку зазначених податкових повідомлень - рішень відповідач не надав.

Стосовно податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6.1 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом. 8.1 та п.8.2 ст. 8 ПК України передбачено в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п.8.3 ст.8 Кодексу).

Відповідно до п. 9.1.2 п.9.1. ст.9 ПК України - податок на доходи фізичних осіб відноситься до загальнодержавних податків.

Відповідно до п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 162.1.1. п. 162.1 ст. 162 ПК України) також платником податку є податковий агент (п.п. 162.1.3. п. 162.1 ст. 162 ПК України).

Згідно п. 171.2 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в України; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно п.п. 14.1.180. п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб виступають юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента -юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування передбачений ст. 177 ПК України.

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу (п. 177.1. ст.177 ПК України).

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1. ст.167 ПК України).

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2. ст. 177 Кодексу).

Перелік витрат пов'язаними з отриманням доходів від господарської діяльності фізичної особи - підприємця передбачені п. 177.4 ст.177 ПК України. Витрати мають бути документально підтверджені. Відповідно до п.п.177.4.5. п.177.5 ст.177 ПК України документально не підтверджені витрати не включаються до складу витрат підприємця.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача виникла заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2678702,50 грн., з них 1976986,16-основний платіж, 494246,54 - штрафна санкція, 207469,80 - пеня.

Стосовно адміністративного штрафу нарахованого податковим повідомленням рішенням №0008001304 від 04.09.2017року суд зазначає наступне.

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (п. 177.5 ст.177 ПК України).

Пунктом 44.1. ст.44 ПК України передбачено обов'язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3. ст.44 ПК України).

Фізичні особи підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо надходження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (п. 177.10 ст.177 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача виникла заборгованість з платежу адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510 грн.

Стосовно військового збору в розмірі 223225,21 грн. нарахованого згідно податкового повідомлення - рішення №007621304 ввід 04.09.2017 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.16' підрозділу 10 ПК України - тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно пп. 1.1 пункту 16 підрозділу 10 розділу XX ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні та іноземні доходи; податковий агент).

пп. 1.2 пункту 16 підрозділу 10 розділу XX ПК України зазначено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи (п. 163.1 ст. 163 ПК України)).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту(пп. 1.3 пункту 16і підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (пп. 1.5 пункту 16 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Враховуючи встановлені обставини справи, суд погоджується з вимогами позивача та вважає їх обґрунтованими, оскільки у відповідача виникла заборгованість з військового збору в розмірі 223225,21 грн., з них 164748,85-основний платіж, 41187,21 - штрафна санкція, 17289,15 - пеня.

Відповідно до п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14. Кодексу - грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкових борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

Суд встановив, що у зв'язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 ПК України відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 06.10.2017 року № 1170-17.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абз.3 п. 58.3. ст. 58 ПК України).

Як слідує з матеріалів справи, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, отже, відповідно до статті 60 ПК України зазначена податкова вимога не відкликалася.

На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу в сумі 2902437,71 грн. відповідач не надав.

Пунктом 41.2. статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 87.11. статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (58000, АДРЕСА_1, код РНКОПП НОМЕР_1) податковий борг в загальній сумі 2902437,71 грн., з яких: до Державного бюджету України 223 735,21 грн.; до місцевого бюджету - 2 678 702, 50 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне судове рішення складено 04 червня 2018 р.

Судді Боднарюк О.В.