Ухвала суду № 7441456, 11.01.2010, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 2-29/10

УХВАЛА

Іменем України

11 січня 2010 р. м. Вовчанськ

Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді Божко В.М., при секретарі судового засідання Кальницької Н.М., без участі сторін, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «»Научно-производственный центр Даника-плюс» про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, - товариство з обмеженою відповідальністю «Научно-производственный центр Даника-плюс» звернулось до Вовчанського районного суду Харківської області з позовом до відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2 о, та ОСОБА_3, третя особа державний нотаріус ОСОБА_4, про визнання недійсним договору купівлі-продажу приватизованої земельної ділянки № 30 по вул. Ковалівка в селі Шестакове Вовчанського району Харківської області.

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач посилається на те, що відповідачі, а саме – ОСОБА_1 та ОСОБА_5 о. вчиняють дії щодо реєстрації права власності на спірну земельну ділянку № 30 по вул. Ковалівка в с. Шестакове Вовчанського району Харківської області на підставі незаконного, на його думку, договору, який є предметом цього судового спору.

Позивач вважає, що вчинення таких дій свідчить факт отримання відповідачами у третьої особи оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку на імя продавця ОСОБА_6 та проставляння на ньому відмітки про перехід права власності, що є необхідною передумовою для реєстрації права власності в державному земельному кадастрі України.

Позивач зазначає, що він уклав договір оренди спірної земельної ділянки з територіальною громадою, який також перебуває в процесі реєстрації, а тому дії відповідачів порушують його майнові інтереси, у зв’язку з цим він і просить суд вжити забезпечення позову у виді заборони до набрання рішенням суду законної сили реєстрації права власності відповідачів на спірну земельну ділянку.

Вивчивши матеріали справи, що стосуються питання про забезпечення позову суд дійшов до наступного:

Позивач за договором оренди земельної ділянки є орендарем земельної ділянки № 30/30а по вулиці Ковалівка в селі Шестакове Вовчанського району Харківської області.

Вказаний договір не є зареєстрованим в державному земельному кадастрі, що свідчить про той факт, що позивач не набув права користування вказаною земельною ділянкою відповідно до ч. 5 ст. 126 Земельного Кодексу України.

Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 о. на підставі договору купівлі-продажу приватизованої земельної ділянки у ОСОБА_3 придбали земельну ділянку № 30 (частину земельної ділянки № 30/30а) по вулиці Ковалівка в селі Шестакове Вовчанського району Харківської області.

Як вбачається з копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 700512 від 07.08.2002 р., виданого на ім`я ОСОБА_3, наданої до матеріалів справи разом з позовною заявою, вказаний акт не пройшов державної реєстрації в державному земельному кадастрі України, але на ньому проставлена відмітка нотаріуса про відчуження посвідченої цим актом земельної ділянки.

Таким чином, земельна ділянка № 30 не зареєстрована ні за позивачем на праві оренди, ні за відповідачами на праві власності.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Земельного Кодексу України редакції Закону України від 05.03.2009 р. № 1066-VI, при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.

Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.

Отже, наявність відмітки нотаріуса про перехід права власності підтверджує вчинення відповідачами дій щодо реєстрації свого права власності на спірну земельну ділянку в державному земельному кадастрі України.

Реєстрація речового права на спірну земельну ділянку за відповідачами може призвести до розпорядження відповідачами цією земельною ділянкою, зокрема, і шляхом її відчуження, що призводить до утруднення виконання рішення суду чи взагалі до неможливості такого виконання.

У зв’язку з цим суд вважає, що існують підстави до набрання рішенням суду законної сили не допустити реєстрацію речового права відповідачів на спірну земельну ділянку.

Також суд зазначає, що таке обмеження не порушує право відповідачів, оскільки не позбавляє їх підстави для набуття права власності на спірну земельну ділянку, як то правочину – договору купівлі-продажу. В той же час таке обмеження не допускає подальшого порушення чинного законодавства, як-то можливої безпідставної реєстрації речового права.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 5 цього ж закону, держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Адміністратором Державного реєстру прав є центр державного земельного кадастру, який здійснює його ведення.

Згідно з п. 4 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 р. № 15, державний земельний кадастр ведеться Держкомземом та його територіальними органами, які здійснюють його формування, ведення, збереження і забезпечують доступ до відповідної інформації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру є державне підприємство "Центр державного земельного кадастру". 

Відповідно до ст. 152 Цивільного процесуального Кодексу України, позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позивач правильно обрав особу та вид забезпечення позову, оскільки законодавством України передбачено особу, відповідальну за реєстрацію речових прав на нерухоме майно та визначено спосіб такої реєстрації як дії цієї особи, що вчиняються в процесі адміністрування державного земельного кадастру України.

Відповідно до п.4 Постанови ПВСУ № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобіганню порушення у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Дослідивши зміст правовідносин та матеріали справи, суд доходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України, про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151-153Цивільного процесуального Кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Научно-производственный центр Даника-плюс» задовольнити.

Забезпечити позов.

Заборонити Державному підприємству «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» в особі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» (код 26420722, м. Харків, вул. Серпова, 4) та його структурним підрозділам здійснювати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: Харківська область, Вовчанський район, село Шестакове, вул. Ковалівка, 30.

Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набрала законної сили.

Суддя