Постанова № 74413919, 04.06.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/722/18 Провадження №33/773/300/18 Суддя в 1 інстанції: Миронюк М. Г. Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2018 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою судді Рудика Т.В., ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодруженого, дітей не має, працюючого водієм в СТзОВ ім.Л. ОСОБА_4, перебуває в резерві ЗСУ окремого 24 окремого штурмового батальйону, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів громадян, що відповідно становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 320 грн. 40 коп. судового збору.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 03 лютого 2018 року о 23 год.30хв. в м. Ковелі по вул. Володимирська буд.120, керував автомобілем марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння: млява мова, почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп’яніння в присутності двох свідків, відмовився чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою судді, ОСОБА_2В подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову незаконною. Просить повторно дослідити встановлені під час розгляду справи обставини, що стосуються характеру вчиненого ним правопорушення та особи правопорушника щодо доцільності застосування заходу громадського впливу, як такі, що досліджені судом неповно та мають істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Постанову скасувати, справу закрити з передачею матеріалів а розгляд трудового колективу СТзОВ імені ОСОБА_4 на підставі ст. 21, ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП України скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк може бути поновлено за заявою особи, яка має право оскаржити постанову. Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КпАП України, не заперечується в апеляційній скарзі, а також доводиться зібраними матеріалами справи.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.1ст. 130 КУпАП України є вірною та також в апеляційній скарзі не оспорюється.

При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу правопорушника, а тому прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_2 безальтернативного адміністративного стягнення, яке передбачене санкцією даної статті.

У відповідності до вимог ст. 21 КпАП України, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

В ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції встановлено, що на момент вчинення вказаного правопорушення, ОСОБА_2 членом трудового колективу СТзОВ імені ОСОБА_4 не був, а на момент звернення до суду із таким клопотанням в зазначеному товаристві пропрацював лише 6 робочих днів. А, тому висновок суду про те, що за такий короткий період часу трудовий колектив не в змозі встановити ставлення особи до роботи, вивчити його поведінку в колективі та побуті є правильним, і з ним погоджується апеляційний суд. Правильно враховано судом і те, що навички водіння не є засобом для існування останнього.

Крім того застосування вимог ст.21 КпАП України до особи є правом, а не обов’язком суду.

Тому суддя, не вбачає можливості звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності на підставі ст.21 КУпАП з огляду на характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, в тому числі, з урахуванням усіх характеризуючих даних останнього, наведених у апеляційній скарзі.

З урахуванням наведеного, суд обґрунтовано визнав винним та призначив ОСОБА_2 безальтернативне адміністративне стягнення, яке передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3 – залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2018 року щодо нього – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя