Ухвала суду № 74413761, 04.06.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 155/1603/17 Провадження № 22-ц/773/659/18 Головуючий у 1 інстанції: Адамчук Г.М. Категорія: 27Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

04 червня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Русинчука М.М., розглянувши заяву відповідачки ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Горохівського районного суду від 02 березня 2018 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Горохівського районного суду від 02 березня 2018 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором в розмірі 31 315,20 грн та судові витрати в розмірі 1 600 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила оскаржуване рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення.

Ухвалою апеляційного суду від 14 травня 2018 року апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 залишено без руху для сплати судового збору в розмірі 2 400 грн з наданням строку для усунення цього недоліку.

Копія даної ухвали направлена для відома та виконання відповідачці 17 травня 2018 року та отримана нею, про що свідчить подана ОСОБА_2 до апеляційного суду 30 травня 2018 року заява про відстрочення сплати судового збору за подання згаданої апеляційної скарги.

Дана заява до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Дані положення містяться також в ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з даною статтею Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Свою заяву відповідачка ОСОБА_2 мотивувала тим, що на даний час її дохід є меншим за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом, з огляду на те, що 07 травня 2018 року її було звільнено із раніше займаної посади у зв'язку з скороченням штату, внаслідок чого вона втратила єдине джерело доходу. На підтвердження викладених у заяві обставин відповідачка додала копію своєї трудової книжки.

Однак звертаючись до суду з даною заявою, відповідачка не надала жодних доказів, які б підтверджували її тяжкий майновий стан та неспроможність сплати судового збору, а наведені нею в поданій заяві обставини не дають суду підстав, передбачених ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», для відстрочення сплати судового збору.

Оскільки у розглядуваній справі ОСОБА_2 є відповідачкою, положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо надання відстрочки зі сплати судового збору, які стосуються лише позивачів, не можуть бути застосовані.

За твердженнями ОСОБА_2, підтвердженими копією трудової книжки, вона звільнена з роботи у Волинській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 07 травня 2018 року і в цей же день подала зазначену апеляційну скаргу, що вказує на те, що в неї, виходячи з положень ст. 116 КЗпП України про обов'язок роботодавця розрахуватись із звільненим працівником у день звільнення, були певні кошти. Відповідачка не довела, що її майновий стан не дозволяв сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим відстрочка з його сплати не може бути надана.

За таких обставин, у зв'язку з відсутністю встановлених законом підстав для відстрочення сплати судового збору, в задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в даній справі слід відмовити та повторно надати їй новий строк для усунення зазначеного недоліку відповідно до вказівок, що містяться в попередній ухвалі суду від 14 травня 2018 року.

Керуючись ст. 136, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Горохівського районного суду від 02 березня 2018 року в даній справі відмовити.

Надати повторно відповідачці ОСОБА_2 строк для сплати судового збору - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Роз'яснити, що коли зазначений недолік не буде усунутий у встановлений для цього строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: