Рішення № 74413759, 31.05.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/588/18

Провадження № 2/163/230/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м.Любомль

Любомльський районний суд Волинської області у складі:

головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря судового засідання – Костюк Р.М.,

розглянувши в підготовчому засіданні у приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головненської селищної ради Любомльського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, звернулась в суд з зазначеним позовом, у якому просила визнати за нею право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, що знаходиться за адресою: с. Головне, вул. Г.Сковороди, 5, Любомльського району Волинської області, після смерті ОСОБА_3, який помер 09.08.2005 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказала, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить вищевказане нерухоме майно. За життя останній уклав заповіт, яким усе приналежне йому майно заповів позивачу. На частину майна позивач отримала свідоцтво про право на спадщину, а на вищевказаний спадковий будинок у видачі свідоцтва їй було відмовлено з підстав відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів, тому захист її спадкових прав можливий лише в судовому порядку.

Сторони в підготовче засідання не з’явились.

Позивач в позовній заяві одночасно просила розглядати справу у її відсутності. Головненський селищний голова Любомльського району Волинської області подав в канцелярію суду заяву від 08.05.2018 року за вих.№2.1/66 про підтримання позову ОСОБА_1 та розгляд справи без участі представника селищної ради.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За таких обставин, розгляд справи здійснювався у підготовчому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

З копії свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №011629, виданого Головненською селищною радою Любомльського району Волинської області 02.08.2005 року, встановлено, що ОСОБА_4 помер 09.08.2005 року в селищі Головне Любомльського району Волинської області (а.с.4).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Довідкою селищної ради Любомльського району Волинської області від 29.03.2018 року за №1063 стверджено, що житловий будинок, 1956 року побудови, який знаходиться в смт.Головне по вул. Г. Сковороди, 5, Любомльського району Волинської області, належав ОСОБА_3 (а.с.7).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч.1 ст.1233 ЦК України).

За життя ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив два заповідальних розпорядження:

- згідно заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Головненської селищної ради Любомльського району Волинської області 07.06.2002 року та зареєстрованого в реєстрі за №40, усе приналежне йому майно заповів позивачу – ОСОБА_1 (а.с.5).

- згідно заповіту, посвідченого секретарем Головненської селищної ради Любомльського району Волинської області 11.07.2005 року та зареєстрованого в реєстрі за №149, сертифікат на земельну частку (пай) та свідоцтво про право власності на майновий пай заповів ОСОБА_2 (а.с.29 – на звороті).

Отже, спадкоємцем за заповітом, який спадкує житловий будинок, який знаходиться в смт.Головне по вул. Г. Сковороди, 5, Любомльського району Волинської області, є позивач – ОСОБА_1

Спадщину позивач прийняла в порядку ст.ст.1269, 1270 ЦК України, що підтверджується наявною у матеріалах спадкової справи заявою останньої від 07.02.2006 року про прийняття спадщини (а.с.27).

В нотаріальному порядку позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на грошові вклади (а.с.34).

На підставі дослідженої копії матеріалів спадкової справи №24/2006 до майна померлого ОСОБА_3, встановлено відсутність спадкоємців, які б мали обов’язкову частку у спадщині в порядку ст.1241 ЦК України, після смерті останнього (а.с.27-37).

Таким чином, спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, що спадкує вищевказаний житловий будинок, є позивач – ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Постановою в.о. завідувача Любомльської держнотконтори від 21.03.2018 року №61/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом - на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: смт.Головне, вул. Г. Сковороди, 7, Любомльського району Волинської області, з підстав відсутності правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю – ОСОБА_3 (а.с.9).

Така відмова нотаріуса узгоджується з вимогами ст.ст.68, 69 Закону України «Про нотаріат» та підпунктів 4.14, 4.15 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, а тому спадкове право позивача може бути реалізовано лише в судовому порядку.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 31.05.2018 року за №125917126 підтверджено відсутність записів щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: Волинська область, Любомльський район, смт.Головне, вул. Сковороди, 5, зокрема, щодо реєстрації його права власності, іпотеки, заборони відчуження (а.с.38).

На підставі технічного паспорта від 23.03.2018 року, встановлено, що зазначене нерухоме майно побудоване за життя спадкодавця – ОСОБА_3 та ознак самочинного будівництва не має (а.с.10-12).

Частиною 1 статті 82 ЦПК України регламентовано, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З’ясовані по справі обставини свідчать, що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому фактичні обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, у зв’язку із визнанням відповідачем позову суд вважає доведеними, а заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи, у відповідності до положень ч.1 ст.142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору.

Керуючись ст.ст. 82, 200, 206. 259, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст.16, 328, 1218, 1223, 1233, 1269, 1270, 1297 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 09 серпня 2005 року, на нерухоме майно, яке знаходиться по вулиці Г. Сковороди, 5, в селищі Головне Любомльського району Волинської області, і відповідно до технічного паспорта від 23.03.2018 року, складається з: житлового будинку А-1, убиральні У, огорожі 1 та колодязя питного к.

Повернути ОСОБА_1 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви згідно із квитанцією ПАТ КБ Приватбанк від 30.03.2018 року №0.0.1000727116.1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Ім’я позивача – ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, селище Головне Любомльського району Волинської області, РНОКПП НОМЕР_1.

Найменування відповідача – Головненська селищна рада Любомльського району Волинської області, місце знаходження: вулиця Лесі Українки, 2, селище Головне Любомльського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333187.

Головуюча : суддя А.Л. Гайдук