Рішення № 74413691, 29.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/4046/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Ванчак М.Л.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тір-Буд 1» про арешт коштів на рахунках платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2017 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тір-Буд 1» про застосування арешту коштів відповідача, що знаходяться на рахунках у банківських установах. В обґрунтування позову зазначено, що 18.10.2017 року фахівцями Головного управління ДФС у Львівській області здійснено вихід на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тір-Буд 1» з метою проведення перевірки, але відповідач відмовив у допуску до проведення перевірки, що є підставою для накладення арешту на кошти платника податків, у зв’язку з чим позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 27 листопада 2017 року у даній адміністративній справі було відкрито провадження.

Ухвалою суду від 14.12.2017 року задоволено клопотання представника відповідача та зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №813/3989/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тір-Буд 1» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою суду від 10.04.2018 року задоволено клопотання представника позивача та поновлено провадження у справі №813/4046/17.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві й додаткових поясненнях, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, подала до суду свої заперечення на позовну заяву та просила суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VІІІ, згідно із яким з 01.01.2017 року ДПІ виконують функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів та на підставі п.п.16.1.5, 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 18.10.2017 року №4785 виписано направлення від 18.10.2017 року №7966 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Тір-Буд 1» з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ «Край Транс» та ТзОВ «Меркуріал Торг, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за період січень-березень 2017 року, ТзОВ «Ресурсекскавація», що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за період січень та червень 2017 року.

Для вручення наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки №4785 та ознайомлення відповідача з направленням №7966 фахівцями ГУ ДФС у Львівській області18.10.2017 року було здійснено вихід на адресу місцезнаходження ТзОВ «Тір-Буд 1»: м.Львів, вул.Водогінна, 2, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Матеріалами справи стверджується, що старшим ревізор-інспектором ГУ ДФС у Львівській області було вручено уповноваженій особі відповідача - представнику ТзОВ «Тір-Буд 1» копію наказу від 18.10.2017 року №4785, однак у допуску до проведення перевірки відмовлено, у зв’язку з відсутністю, як наголосив у судовому засіданні представник відповідача, підстав для її проведення.

За результатами відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення позапланової документальної перевірки, останніми складено акт від 18.10.2017 року №536/13-01-14-12/33169265.

На підставі вищевикладених обставин, Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 03.11.2017 року №19448/10/13-01-14-12-12, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна відповідача.

Більше того, судом з’ясовано, що не погоджуючись із вказаним вище наказом відповідач оскаржив його до Львівського окружного адміністративного суду. Львівським окружним адміністративним судом 11.12.2017 року у справі №813/3989/17 за позовом ТзОВ «Тір-Буд 1» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу від 18.10.2017 року №4785 було прийнято постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТзОВ «Тір-Буд 1» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 року у справі №813/3989/17.

Таким чином, станом на день розгляду справи №813/4046/17 підтверджується правомірність прийняття позивачем наказу від 18.10.2017 року №4785 про проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «Тір-Буд 1».

Зважаючи на зазначене, позивач просить задовольнити позов про накладення арешту на всі банківські рахунки відповідача, вважаючи дії посадових осіб позивача здійсненими, відповідно до законодавства України та в межах наданих нормативно-правовими актами до компетенції останніх.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов’язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Згідно підпунктів 20.1.2, 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок призначення документальних позапланових виїзних перевірок встановлений статтею 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Крім того, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 78.5 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Як визначено п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови п.81.2 ст.81 ПК України.

Податковим кодексом України передбачено право застосування адміністративного арешту на майно платника податків, який відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Підпунктом 94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України визначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна передбачено Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2017 року №632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2017 року за №948/30816.

Розділом VII Порядку встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду.

Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 року №149/11/13-11 зазначено, що «Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків. Судам варто мати на увазі, що застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 статті 94 Податкового кодексу України). У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається. Тому реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків».

Аналогічна правова позиція підтверджується листом Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 року №642/12/13-13.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо застосування адміністративного арешту майна платника податків відносно відповідача, вчинені на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

У свою чергу, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження його добросовісного виконання покладених на нього податкових обов’язків, та не наведено обґрунтованих підстав, визначених абзацом п’ятим пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, за яких платник податків реалізував своє право щодо недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Окрім того, зважаючи на викладене, суд також зазначає, що встановлені обставини в справі №813/3989/17, рішення у якій набрало законної сили є преюдиційним фактом та не підлягає додатковому доказуванню, адже відповідачем не було надано доказів та заперечень, які б спростували наведені в позовній заяві обставини.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно статті 139 КАС України, судові витрати в цій справі розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тір-Буд 1» про арешт коштів на рахунках платника податків задоволити повністю.

Накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Тір-Буд 1» (79017, м.Львів, вул.Водогінна, 2; код ЄДРПОУ 33169265), відкритих в банківських установах.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 04 червня 2018 року.