Рішення № 74413460, 01.06.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 р. № 814/749/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Соціалістична, 19, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 до відповідача:Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради, вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213 про:визнання незаконною бездіяльності; зобов’язання вчинити певні дії,

ОСОБА_2 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною бездіяльність управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області (надалі – Управління або відповідач) в частині нарахування та виплати позивачу сум, передбачених пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014;

зобов’язати Управління нарахувати та провести виплати з 11.04.2017 по 01.05.2018.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що протягом трьох місяців у 2014 році він отримував щомісячну адресну допомогу відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (надалі – Порядок № 505). У квітні 2017 року, в зв’язку з тим, що ОСОБА_1 було встановлено інвалідність, він знову отримав право на виплату адресної допомоги, проте відповідач, за твердженнями позивача, протиправно не нарахував та не виплатив відповідні суми.

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 27-31) Управління вказало на безпідставність позовних вимог, оскільки позивач не вчинив дій, необхідних для призначення адресної допомоги.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України (Крим), що підтверджується довідкою відповідача (арк. спр. 36), та в період з 03.11.2014 по 02.03.2015 отримував призначену на підставі Порядку № 505 допомогу.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо перемішеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначений Порядком № 505.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі – уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Розмір допомоги для працездатних осіб – 442 грн. (пункт 3 Порядку № 505).

Відповідно до пункті 7 Порядку № 505, якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарського-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю І групи або за дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період – припиняється.

На підставі цієї норми позивачу як особі працездатного віку, яка не працевлаштувалася, було нараховано та виплачено допомогу у розмірах: 2 місяці (листопад, грудень 2014 року) – по 442 грн., 2 місяці (січень, лютий 2015 року) – по 221 грн. Подальші виплати були припинені.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 505, для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім’ї. Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.

Згідно з довідкою до акта оглядку медико-соціальною експертною комісією від 24.04.2017 № 272012 (арк. спр. 9), позивач був визнаний інвалідом ІІІ групи; інвалідність встановлена на строк до 01.05.2018.

У пункті 3 Порядку № 505 вказано, що розмір грошової допомоги для осіб з інвалідністю ІІІ групи – прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

У лютому 2018 року позивач звернувся до відповідача з проханням «… надати письмову відповідь, на якій підставі з квітня 2017 року було відмовлено у виплаті щомісячної адресної грошової допомоги переселенцю, малозабезпеченої особи, інваліда ІІІ групи …» (арк. спр. 48).

На думку суду, відповідач не допустив протиправної бездіяльності. По-перше, Порядком № 505 встановлено, що особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається. Відповідно до визначення, що міститься у статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення», особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку. По-друге, грошова допомога призначається за заявою особи. Після того, як йому було встановлено інвалідність, позивач (згідно з Порядком № 505) до відповідача не звертався. Відповідно, твердження про те, що Управління відмовило позивачу у виплаті допомоги з квітня 2017 року, не відповідає дійсності.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Соціалістична, 19, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ідентифікаційний код 03194559) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна