Рішення № 74412740, 31.05.2018, Горохівський районний суд Волинської області

Провадження №2/155/459/18

Справа №155/448/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Чонки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Федонюк О.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Перемильської сільської ради Горохівського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно та надання права на завершення приватизації земельних ділянок, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно та надання права на завершення приватизації земельних ділянок.

Мотивує свій позов тим, що 21 січня 2017 року помер його дід ОСОБА_2. Після його смерті залишилося спадкове майно, зокрема, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в селі Старики Горохівського району Волинської області по вулиці Берестецькій, 76 та право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських та побутових будівель і споруд та земельної ділянки, площею 0,57 га для ведення особистого підсобного господарства, які були передані у приватну власність ОСОБА_2, який помер 21 січня 2017 року, на підставі рішення Перемильської сільської ради народних депутатів Горохівського району Волинської області від 21 грудня 1993 року №15/3, що розташовані в селі Старики по вулиці Берестецькій, 76 Горохівського району Волинської області в порядку спадкування за заповітом після смерті його діда ОСОБА_2, який помер 21 січня 2017 року, оскільки останній за життя не завершив приватизацію земельних ділянок та не виготовив правовстановлюючі документи на них.

Позивачв судове засідання не з’явився, однак подав заяву до суду в якій просив справу слухати у його відсутність, позов підтримав повністю, просив його задовольнити.

Представник відповідача – Перемильської сільської ради Горохівського району Волинської області в судове засідання не з’явився, однак в своїй заяві до суду позов визнав повністю, не заперечує щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно. Справу просить слухати у його відсутність.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

А відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з заповітом, посвідченого секретарем Перемильської сільської ради Горохівського району Волинської області і зареєстрованого 03 серпня 2016 року в реєстрі за №88 стверджується, що ОСОБА_2 все належне йому майно заповів своєму внуку ОСОБА_1, тобто позивачу.

З заяви ОСОБА_3 вбачається, що вона відмовляється від належної їй обов’язкової частки в спадщині після померлого ОСОБА_2

Згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 помер 21 січня 2017 року.

Довідкою Перемильської сільської ради Горохівського району Волинської області №1414 від 30 листопада 2017 року стверджується, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 є його внук ОСОБА_1 Заповіт покійного не змінений та не скасований.

З спадкової справи, заведеної 29 травня 2017 року приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_4 за №56/2017 вбачається. що після померлого 21 січня 2017 ОСОБА_2 спадщину прийняв його внук ОСОБА_1, тобто позивач, якому було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.

Технічною документацією на житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в селі Старики Горохівського району Волинської області по вулиці Берестецькій, 76 стверджується, що вказаний житловий будинок збудований з дотриманням відповідних будівельних норм.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Суд вважає, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину є порушенням його права власності, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб'єктами цивільних та інших правовідносин.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, судом встановлено, що позивач після смерті діда ОСОБА_2 прийняв спадщину, а тому суд, з метою виконання волі спадкодавця, вважає, що слід встановити право власності по спадкуванню за заповітом ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в селі Старики по вулиці Берестецькій, 76 Горохівського району Волинської області.

Разом з тим, відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з рішенням Перемильської сільської ради Горохівського району Волинської області №15/3 від 21 грудня 1993 року, ОСОБА_2 було безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,07 га та земельну ділянку для ведення підсобного господарства площею 0,53 га.

Перехідними положеннями Земельного кодексу України визначено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, прийняв спадщину за заповітом. Успадкувавши спадкове майно, він успадкував право на завершення приватизації, яке мав за життя його дід, але в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації та зареєструвати своє право на спадкове майно.

Згідно з роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.13 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», у п. 3.5 визначено, що правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку розпочав за життя спадкодавець та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право.

За таких обставин, суд вважає, що позивач, прийнявши спадщину після смерті діда, набув право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали останньому, включно із правом на завершення приватизації земельної ділянки, у зв'язку з чим, суд вважає, позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 19, ч.4 ст.206, ст.ст.247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.392, 1217, 1218, 1222, 1223, 1225, 1235 ЦК України, ст.125 Земельного кодексу України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування», суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в селі Старики, вулиця Берестецька, 76 Горохівського району Волинської області.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських та побутових будівель і споруд та земельної ділянки, площею 0,57 га для ведення особистого підсобного господарства, які були передані у приватну власність ОСОБА_2, який помер 21 січня 2017 року на підставі рішення Перемильської сільської ради народних депутатів Горохівського району Волинської області від 21 грудня 1993 року №15/3, що розташовані в селі Старики по вулиці Берестецькій, 76 Горохівського району Волинської області в порядку спадкування за заповітом після смерті його діда ОСОБА_2, який помер 21 січня 2017 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Горохівського районного суду Чонка В.В.