Ухвала суду № 74412159, 24.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

24 травня 2018 р. Справа №805/2776/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Бахмутського об’єднаного Управління пенсійного Фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання відновити виплату пенсії, суд -

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2018 року ОСОБА_1, звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Бахмутського об’єднаного Управління пенсійного Фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання відновити виплату пенсії.

У зв'язку з тим, що позовна заява була подана без дотримання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року позовна заява була залишена без руху.

Зазначеною ухвалою позивачу був встановлений десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків суду доказів шляхом надання платіжного документу про сплату судового збору належного зразка та у належному розмірі.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху отримана уповноваженою особою позивача 02 травня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

21 травня 2018 року на адресу суду вдруге надійшло клопотання про відстрочення оплати судових витрат та про витребування доказів.

В обґрунтування клопотання про відстрочення оплати судового збору представник позивача посилається на те, що судом зроблено передчасний висновок щодо клопотання про відстрочення оплати судового витрат, оскільки із судового рішення про залишення позовної заяви без руху не вбачається жодної правової оцінки інформації відповідача, в якій зазначено, що пенсію позивач не отримує з 01.03.2016 року, яка в свою чергу, свідчить про майновий стан позивача. А також зазначає, що суд повинен був враховувати характер спірних правовідносин, що пов'язаний з невиплатою пенсії та запропонувати позивачу подати інші докази структурного матеріального становища, як то: інформацію про відсутність інших доходів або витребувати додаткові докази власної ініціативою. Крім того, зазначив, що ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік. Представник позивача вказує на те, що згідно доказів, які додано до позовної заяви, вбачається, що позивач не отримує пенсію з 01.03.2016 року, тобто очевидно, що розмір судового збору в розмірі 704,80 грн., запропонований позивачем к оплаті перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, оскільки останній такого доходу не отримував у 2017 році.

Стосовно клопотання про відстрочення оплати судових витрат, суд зазначає, що ухвалою суду від 02 травня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення оплати судових витрат. В заявленому новому клопотанні про відстрочення оплати судових витрат також не надано доказів, які б вказували на неспроможність сплати судового збору.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що врахувавши майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат. Отже, це є правом, а не обов’язком суду.

Крім того, приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторона повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму від ВССУ 17.10.2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, звертаючись повторно з клопотанням про відстрочення сплати судового збору представником позивача не надано доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становища позивача, а долучене до позовної заяви пенсійне посвідчення та довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є відображенням майнового стану позивача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі.

Щодо клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів від 21 травня 2018 року, суд звертає увагу, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд має право витребувати докази після відкриття провадження у справі або під час вирішення питання про відкриття (в ухвалі суду про відкриття провадження, якщо суду необхідні відповідні документи).

Посилання представника позивача на те, що представник не може надати інформацію про доходи які знаходяться у володінні Державної фіскальної служби, у зв’язку з тим, що відповідно до ст. 21 Закону України “Про інформацію” та ст. 2 Закону України “Про доступ до публічної інформації” дана інформація є конфіденційною, судом не приймається у зв’язку з тим, що позивач – ОСОБА_1 в змозі сама звернутися до органів Державної фіскальної служби для отримання відповідної інформації та довідки.

У зв’язку з чим, суд залишає клопотання про витребування доказів без задоволення.

Отже, станом на 24 травня 2018 року недоліки визначені ухвалою суду від 02 травня 2018 року не усунені в повному обсязі.

Таким чином, позивачем не усунуто недоліки у встановлений судом строку.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного суду України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.

З урахуванням викладеного, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи позивачеві.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутського об’єднаного Управління пенсійного Фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання відновити виплату пенсії – позивачеві.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Галатіна О.О.