Постанова № 74411661, 01.06.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1406/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 червня 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вiнницької областi ОСОБА_1, розглянувши матеріали, що надійшли від Військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, старшого техніка обслуги обслуговування літаків і двигунів інженерно – авіаційної служби авіаційної ескадрильї військової частини А 1231

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 ч.2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом командира військової частини А1231 від 23.12.2016 року №277, військовослужбовця військової служби за контрактом, старшого лейтенанта ОСОБА_2, призначено на посаду старшого техніка обслуги обслуговування літаків і двигунів інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов'язку та військовій присязі, верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод, виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.

Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 2, 11, 16, 49, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, старший лейтенант ОСОБА_2, під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов’язки та бути готовим до виконання завдань, пов’язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців. Крім цього, згідно вищевказаних положень, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність органів державної влади у своїй сукупності призвели до порушення економічних інтересів держави. При цьому, в умовах перебування держави у стані протидії військовій агресії, постійно зростаючої проблеми фінансово-економічного забезпечення потреб безпеки та оборони держави, актуалізується потреба захисту цих інтересів.

Вказані обставини свідчать про наявність підстав для застосування прокурором наданих Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо представництва інтересів держави в суді.

Повноваження військових прокурорів у сфері протидії військовим адміністративним правопорушенням визначено Законом України «Про прокуратуру» та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор під час здійснення представницьких повноважень, у разі встановлення ознак адміністративного правопорушення зобов’язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Статтею 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні у справах про адміністративне правопорушення, мають право порушувати провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено перелік осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Зокрема, пунктом 11 передбачено, що прокурор складає адміністративні протоколи за статтями 17210 - 17220, 1854, 1858, 18511 цього Кодексу.

Одночасно, статтею 251 Кодексу визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Так, старший лейтенант ОСОБА_2, всупереч вищевказаним нормативно-правовим актам, діючи з прямим умислом та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу командування та без поважних причин, в умовах особливого періоду - 16.05.2018 року об 11 год. 00 хв. не з'явився вчасно на службу до військової частини А1231, яка дислокується за адресою: с. Гавришівка, Вінницького району Вінницької області.

Крім того, старший лейтенант ОСОБА_2, 16.05.2018 року, у службовий час, відповідно до довідки Комунального підприємства Вінницького обласного наркологічного диспансеру «Соціотерапія», перебував на території військової частини А1231 в нетверезому стані.

За час відсутності на місці служби в частині, старший лейтенант ОСОБА_2, обов’язки за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини органи державної влади або правоохоронні органи, в тому числі органи військового управління, про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від неї та його причини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд до 12 год.00 хв. 16.05.2018 року.

16.05.201року о 12 год. 00 хв., старший лейтенант ОСОБА_2, у супроводі представників військової частини А1231, був доставлений до вказаної військової частини А1231.

Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_2, являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини А1231, старшого техніка обслуги обслуговування літаків і двигунів інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї, тобто військовою службовою особою, вищезазначеними діями вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17215 КУпАП.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, який вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-15 ч. 2 КУпАП визнав, щиро розкаявся та пояснив, що 16.05.2018 року він звертався за медичною допомогою до лікаря стоматолога, з приводу зубної болі, про що надав відповідну довідку, однак чому в подальшому не з’явився до військової частини, пояснити не може, дослідивши та оцінивши матеріали адміністративної справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, матеріали проведення службового розслідування щодо невиходу на службу більше трьох годин та перебування в стані алкогольного сп’яніння у службовий час ОСОБА_2, приходжу до висновку про доведеність його вини та враховуючи характеризуючі відомості особи правопорушника /вперше притягується до адміністративної відповідальності/ вважаю необхідним застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави 352 грн. 40 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40 – 1, 172-15 ч.2, 280, 283, 284 КУпАП, суддя-

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 ч.2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 145-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2465 грн. в прибуток держави.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп. / отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106 код за ЄДРПОУ: 37993783 Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві Код банку отримувача: 820019 Рахунок отримувача: 31215256700001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106/.

Строк пред’явлення постанови до виконання - три місяці.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області на протязі 10 – ти діб.

Суддя О.І. Бондаренко