Ухвала суду № 74409643, 29.05.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

29.05.2018 м. ДніпроСправа № 904/1113/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН"(69008, м. Запоріжжя, вул. Зейська,3; ідентифікаційний код 35300261)

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"(51400, м.Павлоград, Дніпропетровської області вул.Соборна,76; ідентифікаційний код 00178353)

про стягнення 222 594 грн.89 коп.

Суддя Загинайко Т.В.

Представники:

від позивача не з'явився;

від відповідача Скиба С.Г. представник за довіреністю від 11.12.2017р. №ББУ/ПУ331/17

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН" просить стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" 222 594 грн. 89 коп., що складає 184 497 грн. 27 коп.- інфляційних втрат, пов'язаних з несвоєчасним виконанням зобов'язань за Договором поставки від 08.02.2014 №1668-ПУ, та 38 097 грн.62 коп. - 3% річних.

Відповідач у відзиві (вх.№ 17196/18 від 20.04.2018р.) на позовну заяву посилається на те, що: - надходження грошових коштів на виконання судового рішення, починаючи з 25.05.2016р. повинно зараховуватись в погашення основного боргу, а не на погашення процентів, неустойки та судового збору; - відсутні підстави для компенсації 20 000 грн. втрат на професійну правничу допомогу.

Позивач у відповіді (вх.№19728/18 від 10.05.2018р.) на відзив вважає, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме несвоєчасної оплати товару, та що заперечення відповідача є надуманити та необгрунтованими, зазначає, що: пункт 5.3 Договору поставки від 08.12.2014р.№1668-ПУ, на який посилається відповідач, зобов'язує постачальника та покупця при підготовці первинних та платіжних документів зазначати номер та дату цього договору з метою здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань; - друге речення пункту 5.3 договору поставки наголошує, що всі кошти, які надходять від покупця постачальнику на його поточний рахунок, надходять в рахунок оплати продукції; - ті грощі, які поступають на поточний рахунок позивача від відповідача повинні бути зараховані в рахунок оплати поставленої продукції; - у період з серпня 2015р. по березень 2018р. на поточний рахунок позивача грошові кошти від відповідача не надходили; - в період з травня 2016р. по березень 2018р. грошові кошти надходили не в рамках договору поставки від 08.12.2014р.№1668-ПУ, строк дії якого сплинув 31.12.2016р., а в межах виконавчого провадження ВП №50932277 з примусового виконання судового рішення; відповідачем у відзиві не доведено належними та допустимими доказами свої заперечення, не надано іншого обгрунтованого розрахунку інфдяційних втрат та 3% річних.

Відповідач у додаткових поясненнях (вх.№21667/18 від 22.05.2018р.) до відзиву на позовну заяву вважає, що правові підстави позову є такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та судовій практиці ВСУ, посилається на те, що: - в постанові Верховного Суду України від 02.03.2016р у справі №6-249цс15 висловлена правова позиція щодо особливостей застосування ст.625 ЦК України, які полягають у тому, що ст. 625 ЦК розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" кн. 5 ЦК, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошовогор зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань, при цьому важливими виявляються питання, які зобов'язання є грошовими; - відповідно до ч.1 ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (предати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грощі тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; - у постанові верховного суду від 02.03.2016р. у справі №6-249цс15 за позовом про стягнення коштів в порядку двосторонньої реституції викладено такі висновки: - стаття 625 ЦК поширюється на грошове зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення судового рішення; - позивач в позові зазначив, що просить стягнути інфляцію та 3% річних за період з 25.05.2016р. по 05.03.2018р., коли відбувалось примусове стягнення заборгованості з відповідача по справі №904/11030/15 від 09.02.2016р., тобто згідно з правовою позицією ВСУ на період з 25.05.2016р. по 05.03.2018р. не поширюється діє ст.625 ЦК України і нарахування інфляції та 3% річних за цей період є безпідставним.

Відповідач у додаткових поясненнях (вх.№21666/18 від 22.05.2018р.) до заперечення на відзив на позовну заяву вважає, що: - відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки: - в розумінні пункту 6.1 договору витрати на адвоката є збитками; - законодавець обмежує розмір збитків, ставить їх у залежність від розміру штрафних санкцій, якщо вони підлягають стягненню; - витрати на адвоката за умовами договору і нормами діючого законодавства потрібно віднести до реальних збитків.

Також відповідач у запереченні (вх.№21754/18 від 22.05.2018р.) на відповідь на відзив посилається на те, що: - виконавча служба перерахувала позивачу грошові кошти, які отримала від боржника і обов'язком позивача було зарахувати ці кошти в порядку, передбаченому договором; - загальна сума інфляції складає 165 502 грн. 32коп.; - надлишково заявлено позивачем 18 994 грн. 95 коп; три відсотки річних також виконані позивачем без врахування умов пункту 5.3 договору;позивачем безпідставно нараховано 3% річних.

Відповідач надав відзив (вх.№21664/18 від 22.05.2018р.) на клопотання про залучення документів до матеріалів справи, вважає, що: - договір від 01.03.2018р. №01/03-18 про надання правової допомоги адвоката не відповідає вимогам ст. 1 закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ст. 1087 ЦК України, тому не може бути допустимим доказом в розумінні ст. 77 ГПК України; - договір визначає тільки ціну за послугу, але не визначає форму розрахунку, що є порушенням глави 74 ЦК України.

Позивач надав відповідь (вх.№21755/18 від 22.05.2018р.) на заперечення на відповідь на відзив, вважає, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме несвоєчасної оплати поставленого товару та невиконання судового рішення про стягнення з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" заборгованості, а також питання оприбуткування та контролю касової дисципліни виходить за межі доказування у цій справі та не стосується права відповідача надавати свої заперечення щодо співрозмірності івитрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач у клопотанні (вх.№21665/18 від 22.05.2018р.) про призначення експертизи у справі, просить суд постановити ухвалу про призначення економічної експертизи, поставити на розгляд експерта наступні питання: "Чи відображені в бухгалтерському обліку позивача надходження грошових коштів за ВП №50932277 в рахунок виконання зобов'язань за договором №1668-ПУ від 08.12.2014р.?" та проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, посилаючись на те, що: - нарахована позивачем інфляція та 3% річних не можуть бути заборгованістю за договором; - дії позивача є неправомірними; - є необхідність у дослідженні документів бухгалтерського обліку і звітності позивача.

Позивач у запереченні (вх.№22353/18 від 27.05.2018р.) на клопотання відповідача про призначення експертизи вважає, що клопотання відповідача не відповідає вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, просить суд відмовити у задоволенні такого клопотання, оскільки: - частина 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд за клопотанням учасника справи або за власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів; - для з'ясування обставин щодо відображення в бухгалтерському обліку позивача надходження грошових коштів за виконавчим провадженням №50932277 в рахунок виконання зобов'язань за договором поставки від 08.12.2014р. №1668-ПУ не потрібні спеціальні знання; - в бухгалтерському обліку позивача відображене надходження грошових коштів за виконавчим провадженням №50932277, у тому числі в рахунок виконання зобов'язань за договором поставки від 08.12.2014р. №1668-ПУ відповідно до черговості, встановленої ч. 1 ст. 534 ЦК України; - відповідачем в клопотанні не вказано поважних причин, з яких відповідач не має можливості надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів.

Клопотання відповідача щодо призначення економічної експертизи у справі відмовлено, про що прийнято ухвалу.

Відповідач надав заяву (вх.№22169/18 від 24.05.2018р.) про тлумачення умов договору, в якій, посилаючись на ст. 213 ЦК України, просить розтлумачити п. 5.3 договору від 08.12.2014р. між позивачем та відповідачем №1668-ПУ, що при надходженні грошових коштів на поточний рахунок постачальника, незалежно від кого надійшли гроші на виконання договору та їх суми, вони зараховуються в рахунок оплати за поставлену позивачем продукцію, а передбачений ст. 534 ЦК України порядок зарахування коштів не застосовується.

Відповідач надав додаткові пояснення (вх.№22170/18 від 24.05.2018р.) на відповідь на заперечення, в яких зазначив, що: - суд по справі №908/1246/16 не встановлював обставини виконання сторонами п. 5.3 договору, тому рішення суду по цій справі не може бути обставиною, яка встановлена іншим судом щодо застосування п. 5.3 договору; - рішення по справі №908/1246/16 не відповідає вимогам п. 4 ст. 75 ГПК України в зв'язку з тим, що суд по цій справі не встановлював обставини щодо виконання сторонами п. 5.3 договору, тому не є належним та допустимим доказом; - до направленого позивачем до суду та відповідача позову та клопотання про залучення документів до матеріалів справи від 16.04.2018р. №16/04/-01ю не була додана додаткова угода до договору від 12.04.2018р. про розрахунок готівкою, що є порушенням п. 2 ст. 80 та п. 16 ст. 165 ГПК України; - на день можливого розрахунку готівкою за послуги адвоката додаткової угоди про можливість такого розрахунку не було, були відсутні договірні підстави для розрахунку; укладена додаткова угода від 12.04.2018р. №1 до договору №01/03-18 від 01.03.2018р. прямо суперечить ст. 198 ГК України, якою передбачено, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах здійснюються в безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом, будь якого положення про розрахунок готівкою через установи банків додаткова угода №1 не містить; - книга доходів і зборів є належним доказом отримання коштів адвокатом, але в якості доказу вона не надана; - надані позивачем додатково звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 12.04.2018р. №10 на суму 10 000 грн. 00 коп., від 13.04.2018р. № 11 на суму 9 646 грн. 30 коп., від 15.05.2018р. №15 на суму 9 162 грн. 40 коп. не є належними та допустимими доказами оплати послуг адвоката, оскільки отримані не через установу банку; - підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України; - надані в якості належних доказів звіти про відрядження із зазначенням в них, що аванс на відрядження був витрачений на оплату послуг адвоката не є належним, достатнім та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України та суперечить п. 14 Інструкції про службові відрядження.

Позивач у запереченні (вх.№22354/18 від 24.05.2018р.) на додаткові пояснення просить врахувати, що: - у справі №6-249цс15, яка переглядалась Верховним Судом України, договір купівлі-продажу за рішенням суду було визнано недійсним; - суд застосовував двосторонню реституцію, на виконання, якої вирішив стягнути з відповідачів на користь позивача отримані від нього за продаж будинку кошти; - отже, зазначена правова позиція не стосується зобов'язальних правовідносин, що виникли між сторонами, тому не стосується предмету спору та не підлягає застосуванню.

Позивач у клопотанні (вх. №22489/18 від 25.05.2018р.) про відкладення розгляду справи просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю з'явитись у судове засідання представника позивача, через те, що представник приймає участь у судовому засіданні Касаційного господарського суду.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 2 статті 202, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкласти розгляд справи (загальне позовне провадження) на 21.06.2018р. о 15:00год.

Судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №1-202 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

2. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін мати при собі відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

4. Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz

Суддя Т.В. Загинайко