Постанова № 74407607, 31.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2367/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Гінди О. М.,

за участю секретаря - Болюк Н. В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 809/189/18 (рішення ухвалене у м. Івано - Франківську судом у складі головуючого судді Главач І. А.) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - управління), в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати їй пенсії за віком з жовтня 2017 року та зобов'язати відповідача поновити їй виплату такої пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона має понад 20 років трудового стажу, з яких 10 років 05 місяців у Старосинявському цукрокомбінаті, що дає їй право на пенсію за віком, про що зазначено у її трудовій книжці, а тому відповідач протиправно припинив їй виплату такої пенсії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній обставини, просила її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце його проведення, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21 липня 2017 року ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком, при загальному стажі роботи 20 років 07 місяців 18 днів, з яких 10 років 05 місяців 2 дні - у Старосинявському цукрокомбінаті.

Після призначення позивачу пенсії відповідачем вживалися заходи щодо перевірки достовірності поданих нею документів для призначення такої пенсії.

На запит відповідача Комунальною установою «Трудовий архів» Старосинявської селищної ради було повідомлено, що при перегляді відомостей нарахування заробітної плати за 1982-1992 роки по Старосинявському цукрокомбінаті трудова участь позивача не виявлена.

Листом відповідача від 27 жовтня 2017 року № 349 С-15 позивачу повідомлено, що з 01 жовтня 2017 року їй припинено виплату пенсії, у зв'язку з відсутністю у неї достатнього трудового стажу для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), (необхідний трудовий стаж становив менше 15 років).

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржила його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії за віком є правомірними, оскільки у неї відсутній достатній трудовий стаж для призначення і виплати їй такої пенсії.

Такий висновок суду першої інстанції є помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до частини першої пункту 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до записів у трудовій книжці, виданій на ім'я ОСОБА_2, остання працювала різноробочою в Старосинявському цукрокомбінаті з 28 липня 1982 року по 29 грудня 1992 року.

Також, в матеріалах справи наявні нотаріально засвідчені покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили факт роботи позивача різноробочою в Старосинявському цукрокомбінаті протягом спірного періоду.

Щодо відсутності первинних документів про роботу позивача у Старосинявському цукрокомбінаті, то слід зазначити, що згідно з повідомленнями Комунальної установи "Трудовий архів" Старосинявської селищної ради та ліквідатора ВАТ "Старосинявський цукровий завод" документи з кадрових питань (особового складу) працівників вказаного підприємства після його ліквідації були здані до архіву не в повному обсязі, а тому позивач не може нести тягар відповідальності за їх неподання.

Оскільки записами в трудовій книжці та показаннями свідків стверджується факт роботи позивача різноробочою в Старосинявському цукрокомбінаті в період з 28 липня 1982 року по 29 грудня 1992 року, дії відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії є протиправними.

Суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини та прийшов до помилкового висновку про правомірність дій відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії за віком.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового - про задоволення позову.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 809/189/18 - скасувати та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_2 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_2 з 01 жовтня 2017 року та зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити виплату ОСОБА_2 пенсії за віком з 01 жовтня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (78405, Івано - Франківська область, м. Надвірна, майдан Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 40386749) в користь ОСОБА_2 1762.00 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А. І. Рибачук судді В. М. Багрій О. М. Гінда Повне судове рішення складено 01 червня 2018 року.