Постанова № 74407154, 25.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/264/17

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участі секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - Саламатіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 про визнання протиправними та скасування рішень,

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Міністерство оборони України звернулося до суду першої інстанції з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати:

- протокол Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №878 від 27 березня 2014 року, яким встановлено, що поранення отримані ОСОБА_2, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;

- рішення Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 в частині встановлення причини інвалідності ОСОБА_2, яка зазначена в графі 9 довідок до акту огляду медико-соціальної експертної комісії 10 ААВ №383111; 12ААА №02909; 12ААА №281855 - «поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновок про причину інвалідності ґрунтується виключно на усних свідченнях (словах) зацікавленої особи - ОСОБА_2 та на припущеннях посадових осіб Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії.

Окрім того, як наголошував позивач, причинний зв'язок поранення (контузії), з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, встановлений без документа, що підтверджує факт отримання поранення. Є також не невстановленими час, місце та обставини отримання поранення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Так, на думку суду першої інстанції, правовий аналіз Основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положення про медико-соціальну експертизу, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності свідчить про те, що встановлення органами медико-соціальної експертизи групи інвалідності з причин, які пов'язані з участю особи у бойових діях та перебуванням на території інших держав, відбувається з певними особливостями на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання), після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів та за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

У своїх доводах апелянт посилається на те, що на момент огляду в Центральній військово-лікарській комісії Міністерства оборони України ОСОБА_2, були відсутні документи про обставини одержання ним поранень, обставини отримання ним поранення не встановлені.

Також апелянтом зазначено про те, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 21 березня 2014 року №538/ж де, на підставі тільки усних свідчень ОСОБА_2, міститься лише припущення про строк виникнення рубців, а факт отримання останнім поранення не підтверджується жодним документом.

У подальшому апелянтом зазначено про те, що довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії 10ААВ №383111, 12ААА №02909, 12ААА №281855 про те, що «поранення (контузія) та захворювання ОСОБА_2, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії» втратили свою чинність, а тому не можуть бути оскаржені чи скасовані.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає про її необґрунтованість, однак, звертає увагу суду на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а це є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття рішення про залишення позову без розгляду.

Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.

Інші учасники справи до суду апеляційної інстанції не з'явились, висловили бажання про слухання справи за їх відсутністю.

Перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, додержання норм матеріального та процесуального права, провівши аналіз доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Так, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є колишнім військовослужбовцем та учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.

Виписками з актів огляду МСЕК № 990388 від 12 грудня 2012 року та № 379667 від 04 грудня 2013 року позивачу була встановлена третя група інвалідності по загальному захворюванню.

Згідно довідки Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату Міністерства оброни України від 12 лютого 2014 року №19 ОСОБА_2 приймав участь в бойових діях на території демократичної республіки Афганістан з 19 листопада 1980 року по травень 1982 року.

Рішенням Херсонської міської МСЕК №3 від 23 квітня 2014 року встановлено ОСОБА_2 ІІІ групу інвалідності та визначено її причину як «поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії», про що складено акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 23 квітня 2014 року №315/2 та видано виписку з акту огляду і довідку до акту серії 10ААВ №383111.

Вказане рішення, виходячи зі змісту цього акта, прийняте на підставі таких документів:

- витягу з протоколу № 878 від 27 березня 2014 року засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв;

- висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 21 березня 2014 року №538/Ж;

- довідки Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату про участь у бойових діях під час проходження служби в Демократичній Республіці Афганістан від 12 лютого 2014 року №19.

Відповідно до довідок серії 10ААВ №383111, 12ААА №020909 та 12ААА №281855 у графі 9 «причина інвалідності» зазначено «поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії».

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 20 вересня 2016 року, яка набрала законної сили у січні 2017 року, зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги по інвалідності III групи, що настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.

У свою чергу, позивач, вважаючи, що висновки щодо причини інвалідності ОСОБА_2, встановлені Херсонською міською МСЕК №3, є необґрунтованими, зроблені без наявності необхідних документів, звернувся до суду з даним позовом.

Юридична кваліфікація встановлених фактів із виведенням правових наслідків, що зроблена судом першої інстанції, на думку колегії суддів, є помилковою з огляду на наступне.

Так, спірні правовідносини, що є предметом розгляду в даній справі, виникли з приводу правомірності рішень Центральної ВЛК Міністерства оборони України та Херсонської МСЕК щодо встановлення факту отримання 3-ою особою поранення (захворювання), саме під час перебуванням на фронті або з виконанням нею інших обов'язків військової служби, що стало наслідком встановлення цій особі інвалідності.

Вказані правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317.

Пунктом 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 встановлено, що при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04 січня 1994 року №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, військово - лікарською комісією (далі - ВЛК) можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

Згідно п.21.18 вказаного Положення, якщо свідоцтво про хворобу не збереглося, підставою для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання (поранення) є записи в документах (історія хвороби, довідка архіву, медична довідка, медична, червоноармійська або службова книжки, прохідне свідоцтво, особова справа, свідоцтво про звільнення від військового обов'язку, військовий квиток, витяг із документів військової частини, матеріалів службового розслідування, дізнання, досудового слідства або суду).

Відповідно до п.21.19 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України №402, ВЛК може приймати постанову про зв'язок наслідків черепно-мозкової травми (контузії) з перебуванням на фронті, виконанням обов'язків військової служби, на підставі записів у військових медичних документах, у яких є згадки про поранення голови, шиї або про одночасно одержані множинні осколкові поранення (двома і більше осколками) будь-якої локалізації.

Згідно п.12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317, причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби, встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

З урахуванням наведених вище норм законодавства, а саме п.12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, слідує висновок, що встановлення причинного, зв'язку інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби, повинно здійснюватися виключно на підставі документів, які підтверджують достовірність факту отримання поранення (захворювання) та які зазначені в пунктах 21.8, 21.18, 21.19 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Водночас із висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 21 березня 2014 року №538-Ж вбачається, що у 1981 році, ОСОБА_2 під час проходження служби у Афганістані, внаслідок вибуху снаряду отримав осколкові поранення голови, черевної стінки, лівої руки та обох ніг.

При огляді на тілі виявлено рубці звивистої та невизначеної форми, білуваті, дещо втягнуті, м'які, неспаяні з підлягаючими тканинами, рухливі. Описані рубці є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені у 1981 році (т.1 а.с.196).

Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи у відповідь на ухвалу суду першої інстанції про надання документів, що стали підставою для складання спірного висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, зазначило про відсутність документів, що віддзеркалюють надання ОСОБА_2 медичної допомоги у зв'язку з пораненням. Вказано, що при складанні висновку, використані лише дані судово-медичного огляду (т.2 а.с.152).

Тобто, даний висновок містить лише припущення про строк виникнення рубців та підтверджує наявність тілесних ушкоджень, однак не містить обставин (де, коли, при яких обставинах) вони спричинені.

Окрім того, колегія суддів вважає обґрунтованим довід апелянта про те, що вказаний документ не спростовує вірогідність отримання позивачем виявлених у нього рубців за інших побутових обставин.

Власне, спірний висновок став підставою для прийняття 27 березня 2014 року на засіданні Центральної ВЛК рішення (протокол №878), що поранення (контузія) та захворювання ОСОБА_2 так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії ( т.1 а.с.164).

Беручи до уваги, що вказані документи прийняті в порушення вимог пунктів 21.8, 21.18, 21.19 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, тобто без дослідження первинних документів, які б могли підтвердити факт отримання поранення громадянином ОСОБА_2, саме при виконанні службових обов'язків, слід вважати правильним довід апелянта про те, що рішення Центральної ВЛК, оформлене протоколом № 878 від 27 березня 2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Досліджуючи з правової точки зору довідки Херсонської міської МСЕК №3, серії 10ААВ №383111, 12ААА №020909 та 12ААА №281855, де у графі 9 зазначено «причина інвалідності» - «поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії», суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Медико-соціальна експертна комісія, під час встановлення інвалідності, повинна керуватись Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою 05.09.2011 року Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Мінсоцполіткики та Радою Федерації незалежних профспілок України за №561.

При цьому, п. 1.10 вказаної Інструкції зобов'язує комісію, зокрема, вивчати документи, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Слід зазначити, що в період отримання, позивачем поранення, діяли приписи ст. 44,70 Положення про медичний огляд в Збройних Силах СРСР від 03.09.1973 року за №185, які передбачали надання достовірних даних щодо обставин за яких були отримані поранення (контузія, травми, пошкодження). Належними документами, що могли підтверджувати дані обставини були визначені акт, затверджений командиром частини, довідка командира або лікаря частини, службово-медична характеристика.

Понад те, ст. ст. 60, 114,121 даного Положення встановлена форма довідки про обставини поранення, контузії, травми, каліцтва (додаток №18).

Як обґрунтовано зазначив апелянт, причина інвалідності, що вказана Херсонською міською МСЕК №3 у графі 9 спірних довідок, не підтверджується жодним із перелічених вище документом та встановлена на підставі усних свідчень ОСОБА_2, тому слід погодитись з його доводами про їх протиправність.

Разом з тим, слід вважати правильним його зауваження про те, що сплив терміну дії спірних довідок, нівелює їх правові наслідки, у зв'язку з чим, відсутні підстави для їх скасування.

Також, слід надати правову оцінку відзиву ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, в якому поставлено питання про скасування рішення суду першої інстанції та про прийняття нового про залишення позову Міністерства оборони України без розгляду з підстав пропущення строків звернення до суду.

На думку колегії суддів, вимоги щодо скасування або зміни рішення суду першої інстанції, в суді апеляційної інстанції, вправі заявляти лише апелянт.

Відзив на апеляційну скаргу не може містити у собі вимоги, що притаманні тільки апелянту, тому вказані зауваження щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, колегія суддів до уваги не бере.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при вирішення даного спору, неправильно розтлумачені норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а це є підставою, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 317 КАС України, скасувати прийняте рішення та ухвалити нове про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року скасувати.

Ухвалити у справі за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 про визнання протиправними та скасування рішень - нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати протокол Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №878 від 27 березня 2014 року, яким встановлено, що «поранення, отримані ОСОБА_2, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії».

Визнати протиправними довідки Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 до акту огляду медико-соціальної експертної комісії 10 ААВ №383111, 12ААА №02909, 12ААА №281855, в частині щодо встановлення причини інвалідності ОСОБА_2, яка зазначена в графі 9 - «поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повне судове рішення складено 30.05.2018 року.