Постанова № 74407128, 29.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6288/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Перцової Т.С. , Любчич Л.В.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018р. (суддя Шляхова О.М.; м. Харків; повний текст рішення складено 19.02.2018) по справі № 820/6288/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНС"

до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНС" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТНС") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - відповідач, Харківське управління Офісу ВПП ДФС), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 грудня 2017 року №0001065016 винесене відповідачем на підставі Акту від 14.11.2017 №89/28-10-50-17-06/30512344 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНС» (код ЄДРПОУ 30512344), з питань несвоєчасного подання уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2015 рік після граничного спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафних санкцій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНС" - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 04 грудня 2017 року №0001065016, винесене Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС .

Стягнуто з Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПО 40980123; юридична адреса: вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНС" (код ЄДРПО 30512344; адреса: 62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, в-зд Орешкова, буд. 1-а) у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а саме: ст. 90 КАС України, пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, неправильне та неповне з'ясування фактичних обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на порушення позивачем вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасного подання позивачем уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2015 рік, у зв'язку з чим податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі п. 120.4 ст. 120 Податкового кодексу України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.08.2016р. ГУ ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання не включення ТОВ «ТНС» до Звіту про контрольовані операції за 2015 рік інформації про всі здійснені протягом 2015 р. контрольовані операції, відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки було складено Акт № 452/20-40-14-05-23/30512344 від 12.08.2016р. (а.с. 48-55), яким виявлено розбіжність в обсягах контрольованих операцій у сумі 233371,41грн. у зв'язку із не включенням до звіту контрольованих операцій з Аgго1іgа Grоuр РLС (Республіка Кіпр).

Наведеним актом перевірки податковим органом зазначається, що у 2016 році останній день строку подання Звіту про контрольовані операції - 2016р. припадає на вихідний день, із врахуванням вимог п. 49.20 ст. 49 Кодексу, оскільки «останнім строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем», останнім днем строку надання Звіту вважається 04 травня 2016 року.

Підприємство ТОВ «ТНС» відповідно до п.п. 39.4.2. п. 39.4. ст. 39 Податкового кодексу, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, Звіт про контрольовані операції за 2015 рік надало 26.04.2016 року за №9276728193, згідно якого задекларовані контрольовані операції з контрагентом - нерезидентом Аgго1іgа Grоuр РLС (Республіка Кіпр) на загальну суму 14 593 564,0 грн.

За результатами проведеного аналізу митних декларацій та наданого Звіту встановлена розбіжність в обсягах контрольованих операцій у сумі 233371,41 грн. (а.с. 54).

Судом встановлено, що на підставі зазначеного акту перевірки податковим органом 19.08.2016 року було винесене податкове повідомлення - рішення № 0000041405, яким до ТОВ «ТНС» застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України у розмірі 2334,00 грн. (а.с. 56).

Матеріалами справи підтверджено, що в подальшому 25.08. 2016 року, відповідно до вимог п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України, ТОВ «ТНС» вже було сплачено штраф в розмірі 2334,00 грн. за це порушення.

14 листопада 2017 року Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТНС" з питань несвоєчасного подання уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2015 рік після граничного спливу 30 календарних днів, наступних за останні днем граничного строку сплати штрафних санкцій, за результатами якої складено акт від 14.11.2017 року № 89/28-10-50-17-06/30512344 (а.с. 10-14), згідно висновків якого встановлено порушення п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015р. після граничного спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2016 року №0000041405, винесеного на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.08.2016 №452/20-40-14-05-23/30512344.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що в ході аналізу звітності підприємства встановлено, що ТОВ «ТНС» надано до контролюючого органу уточнюючий звіт про контрольовані операції за 2015 рік з відображенням повної суми контрольованих операцій з Аgго1іgа Grоuр РLС (Республіка Кіпр) 31.01.2017 року за реєстраційним номером № 9276956411.

Даною перевіркою встановлено факт несвоєчасного подання уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2015 рік ПП ТОВ «ТНС»» протягом 31 календарних днів (з 01.01.2017 по 31.01.2017), в порушення пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в редакції, що діє з 01.01.2017р.

На підставі виявленого порушення відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 04.12. 2017 року № 0001065016, яким за порушення п.п. 39.4.2, п. 39.4 ст. 39 та відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і пункту 120.4 ст. 120 Податкового кодексу України застосував до підприємства позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 37758,00 грн. (а.с. 15).

Стверджуючи про неправомірність податкового повідомлення-рішення, а також безпідставність застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходи з того, що визначені за позивачем порушення вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України є безпідставними та не підтверджені належними доказами, а тому оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 04.12.2017 р. № 0001065016 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Згідно з п.120.3 ст.120 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VIII від 21.12.2016 року внесено зміни до ст.120 ПК України, а саме, змінено редакцію пункту 120.3 та доповнено статтю пунктом 120.4.

Згідно з п.120.3 ст.120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Згідно з п.120.4 ст.120 ПК України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі, зокрема, одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Таким чином, якщо до 01.01.2017 було встановлено відповідальність за неподання звіту про контрольовані операції, то з 01.01.2017 - і за невчасне подання такого звіту. При цьому, розмір штрафних санкцій за несвоєчасне подання прямо залежить від кількості днів прострочення.

Отже, колегія суддів зазначає, що у разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником звіту про контрольовані операції, у тому числі за 2015 звітний рік, та застосування до 01.01.2017 штрафу (штрафів) згідно із п. 120.3 ст.120 Кодексу, після спливу 30 календарних днів за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, контролюючим органом, починаючи з 01.01.2017 р., мають застосовуватись штрафні санкції за несвоєчасне подання, передбачені п.120.4 ст. 120 Податкового кодексу України, незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04 грудня 2017 року №0001065016 слугували положення пункту 120.4 статті 120 ПК України.

Так, перевіркою, за результатами якої складено акт від 14.11.2017 р. № 89/28-10-50-17-06/30512344, встановлено факт несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, а саме звіт подано лише 31.01.2017 р.

При цьому, вказане порушення було триваючим, а саме: мало місце станом на дату набрання чинності змінами до ПК України, якими статтю 120 доповнено пунктом 120.4 та запроваджено відповідальність за несвоєчасне подання такого звіту - 01.01.2017 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що на час вчинення правопорушення діяла редакція ПК України, яка передбачає відповідальність за неподання протягом 30 днів з граничного дня сплати штрафу.

При цьому, станом на 01.01.2017 року 30-денний строк з граничного дня сплати штрафу, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000041405 від 19.08.2016, вже сплив, між тим, звіт станом на 01.01.2017 року не було подано.

Таким чином, відповідачем у спірних відносинах не було застосовано зворотної дії норми в часі.

З приводу висновків суду першої інстанції щодо повторності притягнення до відповідальності за одне й те ж порушення, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, актом № 452/20-40-14-05-23/30512344 від 12.08.2016р. встановлено порушення позивачем пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України внаслідок невключення до Звіту контрольованих операцій з Аgго1іgа Grоuр РLС (Республіка Кіпр) у сумі 233371,41грн.

За вищевказане порушення до позивача застосовано відповідальність за пунктом 120.3 ст.120 ПК України, у зв'язку із невключенням до Звіту контрольованих операцій з Аgго1іgа Grоuр РLС (Республіка Кіпр) на суму 233371,41грн.

Сума грошового зобов'язання, визначена податковим повідомленням-рішенням, винесене на підставі зазначеного акту, є узгодженою та сплачена позивачем.

Разом з тим, відповідно до п.120.3 ст.120 ПК України сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

В подальшому, враховуючи, що ТОВ "ТНС" з моменту граничного строку сплати штрафних санкцій, застосованих згідно з п.120.3 ст.120 ПК України, до моменту запровадження відповідальності за п.120.4 ст.120 ПК України, позивачем не було подано звіту про контрольовані операції з Аgго1іgа Grоuр РLС (Республіка Кіпр) на суму 233371,41грн., відповідачем правомірно констатовано наступне порушення пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК - несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

Це порушення зафіксовано актом від 14.11.2017, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення. Штрафну санкцію застосовано відповідно до п. 120.4 ст. 120 Податкового кодексу України, оскільки на момент проведення перевірки звіт було подано.

Колегія суддів зазначає, що відповідальність за порушення пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України наразі передбачена як пунктом 120.3, так і пунктом 120.4 ст. 120 Податкового кодексу України. Два різні підпункти даної норми визначають два різних склади правопорушення, а саме - неподання звіту про контрольовані операції та несвоєчасне подання такого звіту.

Беручи до уваги, що позивача притягнуто до відповідальності не за пунктом 120.3 статті 120 ПК України у редакції, чинній з 01.01.2017 року (неподання звіту протягом 30 календарних днів з граничного дня сплати штрафу), а за пунктом 120.4 ст.120 ПК України, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про повторне притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Як вже було зазначено, ТОВ "ТНС" виконало зобов'язання щодо подання звіту про контрольовані операції лише 31.01.2017, при цьому, ані в порядку адміністративного, ані в порядку судового оскарження позивачем не надано інформації щодо обставин, які б могли завадити останньому надати до контролюючого органу звіт про контрольовані операції до 01.01.2017, після факту виявлення контролюючим органом порушення п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України та після сплати фінансових санкцій за податкове повідомлення-рішення від 19.08.2016 № 0000041405.

Таким чином, у ТОВ "ТНС" був наявний обов'язок надати до контролюючого органу звіт про контрольовані операції за 2015 рік до 01.01.2017, однак, позивач цей припис ПК України не виконав, у зв'язку з чим правомірно притягнутий до відповідальності за п.120.4 ст.120 ПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04 грудня 2017 року №0001065016 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 37758,00 грн., діяв обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без порушення ч.2 ст.2 КАС України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "ТНС" та визнання протиправним і скасування цього податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи допущені судом першої інстанції норм матеріального права, про які зазначено вище, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 по справі № 820/6288/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНС" до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 31.05.2018.