Постанова № 74407093, 30.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Кухар М.Д.

30 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/915/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Берзінь О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 по справі № 820/915/18, ухвалене за адресою вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст рішення складено 19.03.2018р.

за позовом ОСОБА_3

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2018р. позивач, ОСОБА_3 (надалі - позивач, ОСОБА_3), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (надалі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати бездіяльність Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду міста Харкова щодо не нарахування ОСОБА_3 надбавки на догляд інваліду І групи згідно вимог п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправною;

- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату надбавки на догляд інваліду І групи згідно вимог п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2017 року за результатами перерахунку;

- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова, здійснювати нарахування призначених ОСОБА_3 пенсій та надбавки відповідно до зазначених в позові норм законодавства.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що Шевченківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова, всупереч вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» не нараховується позивачу надбавка на догляд інваліду 1 групи, яка відповідно до закону має становити 50 % мінімального розміру пенсії за віком, що на час подання позову дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2018р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо не розгляду звернення ОСОБА_3 від 02.11.2017 року в частині, що у разі отримання позивачем пенсії по інвалідності і відсутності нарахування надбавки, передбаченої п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про пенсійне забезпечення", нараховувати її та сплачувати.

Зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова розглянути звернення ОСОБА_3 від 02.11.2017 року в частині, що у разі отримання позивачем пенсії по інвалідності і відсутності нарахування надбавки, передбаченої п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про пенсійне забезпечення", нараховувати її та сплачувати.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

24.05.2018р. позивачем до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

30.05.2018р. відповідачем до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Представники сторін, в суді апеляційної інстанції, підтримали доводи апеляційних скарг та просили суд їх задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу відповідно до довідки до акту огляду МСЕК безстроково встановлено інвалідність 1 групи по зору з 14.12.1994р.

Як свідчать матеріали справи, позивач 02.11.2017р. звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати довідку про розмір щомісячних нарахувань та виплат пенсії з виділенням усіх надбавок та підвищень за останні шість місяців, та повідомити про вид пенсії, що отримує позивач. Крім того, у зазначеній заяві містилася вимога у разі отримання позивачем пенсії по інвалідності і відсутності нарахування надбавки, передбаченої п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про пенсійне забезпечення", нараховувати її та сплачувати (а.с. 9).

Листом від 15.11.2017 року № 411/Б-11 Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова надано відповідь позивачу із зазначенням, що останній отримує пенсію по інвалідності, як інвалід 1 групи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З 01.10.2017р. проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» № 2148- VII від 03.10.2017 року. Так розмір пенсії по інвалідності складає 1571, 56 грн., надбавка інваліду 1 групи на догляд (по ЗУ «Про пенсійне забезпечення») - 50,00 грн. (а.с. 10).

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду звернення позивача від 02.11.2017р. в частині, що у разі отримання позивачем пенсії по інвалідності і відсутності нарахування надбавки, передбаченої п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про пенсійне забезпечення", нараховувати її та сплачувати, яке порушувалося позивачем у зверненні від 02.11.2017р. та зобов'язати розглянути зазначене питання.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Стосовно вимог апеляційної скарг позивача, ОСОБА_3.

Так, відповідно до п. б ч. 1 ст. 33 Закону України від 05.11.1991р. № 1788 «Про пенсійне забезпечення» було передбачено, що інвалідам 1 групи, одиноким інвалідам II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, а також одиноким інвалідам III які досягли пенсійного віку до пенсії по інвалідності встановлюється надбавка, - на догляд за ними в розмірі соціальної пенсії (п. "б" ст. 94).

Згідно п. б ч. 1 ст. 94 Закону України «Про пенсійне забезпечення» соціальні пенсії призначаються в таких розмірах: 50 процентів мінімального розміру пенсії за віком: особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років і не набули права на трудову пенсію з поважних причин.

Однак, з 01.01.2006р. набрав чинності Закон України від 31.05.2005 р. № 2603-IV «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які мають права на пенсію, та інвалідам"», відповідно до якого: у Законі України "Про пенсійне забезпечення" п "б" ст. 2, ст. 5, 93 - 96 визнано такими, що втратили чинність у частині призначення соціальних пенсій та п. "б" ч. 1 ст. 21, п. "б" ч. 1 ст. 33 визнано такими, що втратили чинність у частині призначення надбавки на догляд.

Крім того, надбавка встановлена відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», відповідно до якої інвалідам 1 групи, одиноким інвалідам II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким інвалідам III групи, які досягли пенсійного віку, одиноким одержувачам пенсій за віком та за вислугу років, які потребують постійного стороннього догляду, та які отримують пенсію відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"), виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Надбавки на догляд, встановлені законодавством, що діяло раніше, виплачуються у розмірі, зазначеному в абзаці першому цього підпункту.

Вказані норми є діючими, рішенням Конституційного суду України неконституційними не визнані, а отже підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про призначену та фактично виплачену пенсію позивача встановлено, що позивачу виплачується надбавка інваліду 1 групи на догляд у розмірі 50,00 грн. (а.с. 63), у розмірі передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. № 654.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу надбавки на догляд інваліду І групи згідно вимог п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправною та зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату надбавки на догляд інваліду І групи згідно вимог п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2017р. за результатами перерахунку є необґрунтованими, а апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Стосовно вимог апеляційної скарги відповідача, Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд першої інстанції приймаючи рішення по даній справі з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийшов за межі позовних вимог, однак невірно встановив фактичні обставини по справі, оскільки помилково визначив предмет спору, а саме вважав, що в спірних правовідносинах предметом спору є неналежний розгляд відповідачем звернення (заява від 02.11.2017р.) позивача, в той час як, позивач звертався до суду за захистом порушеного, на його думку права, щодо не нарахування та отримання надбавки на догляд інваліду І групи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, доводи апеляційної скарги відповідача колегія суддів вважає обґрунтованими, оскільки відповідачем доведено правильність нарахування та виплати позивачу надбавки на догляд інваліду І групи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю бо частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги дійшов помилкового висновку стосовно предмету в спірних правовідносинах, невірно встановив фактичні обставини по справі, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова задовольнити .

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 по справі № 820/915/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)С.С. РезніковаСудді(підпис) (підпис) В.В. Старостін А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 01.06.2018.