Постанова № 74407043, 24.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 р.м. ОдесаСправа № 815/5847/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Домусчі С.Д.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника відповідача - Чакір В.О. (довіреність від 18.04.2018 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000031/2 від 04.06.2017 року; визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00071 від 04.06.2017 року.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки митного органу про заниження позивачем митної вартості товару та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Під час митного оформлення товару позивачем надано всі документи, які підтверджують митну вартість товару за основним методом. Зазначені обставини беззаперечно свідчать про те, що рішення про коригування митної вартості та про відмову у митному оформленні товару є незаконними, прийняті без достатніх правових підстав, а тому підлягають скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.04.2017 року між TOB «Дунайська імпортна компанія» та Фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) укладено зовнішньоекономічний Контракт на поставку №336/17, відповідно до умов п.1.1. якого Фірма FRUTOPOLIS S.A. зобов'язалась поставити, а TOB «Дунайська імпортна компанія» прийняти та оплатити товар, вказаний у Інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Контракту поставка товару здійснюється партіями. Кількість кожної партії товару узгоджується сторонами та визначається в замовленні, наданому ТОВ «Дунайська імпортна компанія». Загальна кількість товару поставленого товару складається із кількості, зазначеної в інвойсі по кожній партії товару.

Згідно із п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 п. 2 Контракту загальна сума контракту дорівнює загальній сумі вартості товару, поставленого на умовах дійсного Контракту, та складає 500 000 Євро.

ТОВ «Дунайська імпортна компанія» зобов'язане оплатити вартість тільки тієї кількості товару, яку підприємство замовило згідно розміщених заявок.

Ціна товару зазначається в специфікаціях на товар, а також в інвойсах на оплату по кожній окремій партії товару.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 п. 3 Контракту оплата за товар ТОВ «Дунайська імпортна компанія» може здійснюватись на умовах 100% передоплати зі сторони ТОВ «Дунайська імпортна компанія». Вартість товару зазначається в інвойсі на кожну партію товару.

Оплата товару здійснюється ТОВ «Дунайська імпортна компанія» на підставі інвойсу, направленого Фірмою FRUTOPOLIS S.A. електронною поштою та/або факсу. Оригінал інвойсу направляється Фірмою FRUTOPOLIS S.A. разом з товаром.

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківські реквізити Фірми FRUTOPOLIS S.A., зазначені в Контракті та/або інвойсі.

Пунктом 4.2 Контракту визначено умови поставки по даному контракту (CIF (Одеса, Іллічівськ), CPT (Одеса, Іллічівськ), FCA (склад постачальника, Греція), FOB (порт відвантаження - Греція) та зазначено, що умови постачання кожної партії Товару вказуються окремо в Замовленні та в Інвойсі.

Відповідно до п. 7.1. Контракту товар може постачатися як у зворотній тарі, так і у тарі Постачальника.

Згідно з п. 7.2. Контракту обов'язок пакування і маркування товару покладається на Постачальника. Витрати з пакування та маркуванню товару покладаються на Постачальника. Зазначені витрати входять до ціни товару та додатковому відшкодуванню зі сторони покупця не підлягають.

Відповідно до Специфікації №5 від 01.06.2017 року до Контракту №336/17 та інвойсу №0005 від 01.06.2017 року постачання має здійснюватись на умовах поставки FCA-Скідра, Греція, наступного товару: персик свіжий, класу А, у пластикових ящиках -1100 шт., на 12 дерев'яних піддонах, врожай 2017 року, вага «брутто» - 9059 кг., вага «нетто» - 7809 кг., на загальну суму: 3748,32 євро, де 0,48 євро за 1 кг., без врахування транспортних витрат та: персик свіжий, класу В, у пластикових ящиках -1120 шт., на 14 дерев'яних піддонах, врожай 2017 року, вага «брутто» - 11953 кг., вага «нетто» - 11218 кг., на загальну суму: 2589,76 євро, де 0,32 євро за 1 кг., без врахування транспортних витрат. Разом вартість товару - 7338,08 євро.

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС подано електрону митну декларацію №UA500060/2017/007547 від 04.06.2017 року.

Митна вартість товару визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості декларантом подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт; інвойс; пакувальний лист; прайс-лист; автотранспортну накладну; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А702078 від 01.06.2017 року; митну декларацію країни відправлення 17GREX410100028214 від 01.06.2017 року; документи що підтверджують вартість перевезення товару; договори (контракти) про перевезення, договір про надання послуг митного брокера, доповнення до зовнішньоекономічного контракту, банківський платіжний документ, що стосується товару 1700524ІІВ109055 від 24.05.2017 року; лист роз'яснення ТОВ «Д.І.К.» від 04.06.2017 року.

Проте, в електронному повідомленні митним інспектором зазначено позивачу про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2 ) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також, декларанту запропоновано надати переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову, а також роз'яснено право за власним бажанням подати додаткові наявні документи на підтвердження митної вартості товару.

04.06.2017 року позивач звернувся до Одеської митниці з листом за №0406-1, в якому зазначив свої зауваження та пояснення щодо встановлених відповідачем розбіжностей та вказав, що додаткові документи на підтвердження митної вартості товару станом на 11.06.2017 року у позивача відсутні, у зв'язку з чим не має можливості їх надати.

04.06.2017 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення UA500060/2017/000031/2 про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

На підставі рішення про коригування митної вартості товару 04.06.2017 року митним органом видано картку відмови в митному оформленні товарів №UA500060/2017/00071.

Підставою для прийняття вказаних рішень стали висновки митного органу про те, що надані декларантом до митного оформлення товару документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Так, контролюючий орган вказав, що у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, контракті, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням товару, як складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Також, митним органом вказано, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом подані: рахунок-фактура на транспортні послуги від 01.06.2017 року № 04-GR на суму 25000 євро; договір-заявка на транспортні послуги від 30.05.2017 року № 04-GR на суму 25000 євро, довідка про транспортні витрати б/н від 01.06.2017 року на суму 1800 євро, яка не містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, і за числовими значеннями вартості перевезення не відповідає ні рахунку-фактурі, ні договору-заявці на транспортні послуги; зазначене у наданих транспортних документах (СМR, книжка МДП) підприємство-перевізник не фігурує у жодному з перерахованих вище документів щодо транспортних витрат, тому числові значення вартості транспортних послуг не підтверджуються вказаними документами.

Разом з цим контролюючий орган зазначив, що згідно інвойсу від 01.06.2017 року № 0005 вартість товарів становить 7338,08 євро, що не відповідає сумі попередньої оплати вказаної в довідці банку №1700524ІІВ109055 від 24.05.2017 року та, враховуючи те, що загальна сума контракту становить 500000 євро, а довідка про передплату видана на 65000 євро і у цій довідці є посилання на контракт, але відсутні посилання на інвойс, неможливо встановити факт оплати конкретно даної поставки товару.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товарів, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість рішень відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції встановив, що подані до митного оформлення документи та для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та неповні відомості, у зв'язку із чим вказав, що у митного органу обґрунтовано виникли підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої позивачем митної вартості товару.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товару та про відмову у митному оформленні товару митний орган прийняв за обґрунтованих підстав, у відповідності до правил митного законодавства, а отже позов не підлягає задоволенню.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

У разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Згідно із ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

За змістом ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Аналіз наведених норм показав, що обов'язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи, при цьому такі сумніви мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості та лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.

Водночас, вирішуючи спір у цій справі, судом першої інстанції вірно зазначено про безпідставність висновків контролюючого органу про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості (вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням) до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Так, зовнішньоекономічним договором визначено, що обов'язок пакування і маркування, а також відповідні витрати, покладаються на постачальника.

Отже, зазначені витрати входять до ціни товару та додатковому відшкодуванню зі сторони покупця не підлягають, у зв'язку із чим в інвойсі, пакувальному листі, тощо цілком правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до калькуляції до вартості товару також входять і витрати на переробку товару, охолодження, постійні витрати фабрики, витрати на митне оформлення (експорт), перевезення товару (з поля до фабрики), що свідчить про обґрунтованість не зазначення цих витрат в інвойсі та пакувальному листі.

Також, в рішенні про коригування митної вартості, відповідач визначив, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом подані наступні документи: рахунок-фактура на транспортні послуги від 01.06.2017 року № 04-GR на суму 25000 євро; договір-заявка на транспортні послуги від 30.05.2017 року № 04-GR на суму 25000 євро, довідка про транспортні витрати б/н від 01.06.2017 року на суму 1800 євро, яка не містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, і за числовими значеннями вартості перевезення не відповідає ні рахунку-фактурі, ні договору-заявці на транспортні послуги; крім цього, зазначене у наданих транспортних документах (СМR, книжка МДП) підприємство-перевізник не фігурує у жодному з перерахованих вище документів щодо транспортних витрат, тому числові значення вартості транспортних послуг не підтверджуються вказаними документами.

Досліджуючи наведені обставини та надані до митного оформлення документи, судом першої інстанції вірно враховано, що 26.05.2017 року між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та «Masiv Auto» SRL (Молдова) укладено контракт №337/17, відповідно до п. 1.1. якого Договір регулює взаємовідносини сторін, які виникають під час планування, організації та здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також з оплати наданих транспортних послуг.

Згідно із п. 1.2 Контракту перевізник приймає на себе обов'язки з доставки вантажу замовник, а замовник обов'язки з оплати вартості перевезення вантажу встановленої зазначеним договором.

Пунктом 2.1 Контракту визначено, що за кожним перевезенням оформляється транспортне замовлення (договір-заявка), який складається у письмовій формі, підписується уповноваженою особою замовника і передається перевізнику за допомогою засобів факсимільного зв'язку, в якому узгоджуються конкретні умови перевезення, а саме: найменування вантажу, вид/сорт, вага, тара і об'єм вантажу, маршрути перевезення, вантажовідправники і вантажоотримувачі, графік подачі транспортних засобів, дата і час подачі транспортних засобів для завантаження, вартість перевезення, кількість і тип необхідних транспортних засобів, адреси місць завантаження та розвантаження вантажу, спосіб завантаження, адреса проведення митного оформлення під час завантаження і розвантаження вантажу, строк доставки вантажу отримувачу та інші особливості перевезення вантажу.

Відповідно до п. 2.4 Контракту замовлення (договір-заявка) є невід'ємною частиною зазначеного договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов зазначеного договору пріоритетними є умови (відомості), зазначені у замовленні (договорі-заявці).

Згідно із п. 6.2.15 Контракту перевізник має право укладати договори з третіми особами для належного і своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за зазначеним контрактом. Всі витрати по взаємовідносинам з третіми особами покладаються на перевізника і відшкодуванню з боку замовника не підлягають. Відповідальність за дії третіх осіб несе перевізник.

03.05.2017 року між SRL «Masiv Auto» (замовник) та SRL «Tintoreto-Trans» (перевізник) укладено договір №03/05/2017, відповідно до п. 1.1 якого Договір регулює взаємовідносини сторін з виконання перевізником доручень замовника на організацію перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) вантажів замовника.

У відповідності до умов контракту №337/17 від 26.05.2017 року, 30.05.2017 року позивач сформував договір-заявку від 30.05.2017 року №04-GR на перевезення персика свіжого 01.06.2017 року з м. Скідра, Греція до м. Одеса, Україна, ставка на перевезення - 2500,00 євро, строки і форма оплати: перерахування протягом 15 днів, після надання оригіналів документів.

SRL «Masiv Auto» 01.06.2017 року сформовано рахунок-фактуру № 04-GR на суму 2500, 00 євро відповідно до договору-заявки № 04-GR від 30.05.2017 року.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 01.06.2017 року SRL «Masiv Auto» повідомила ТОВ «Дунайську імпортну компанію» про те, що транспортні витрати в одну сторону а/м CIO060/CIO060 з доставки вантажу: персик свіжий. Відповідно до договору №337/17 від 26.05.2017 року за маршрутом Скідра, Греція до п/п «Рені-Джурджулешт», Україна складають 1800,00 євро.

Відповідно до автотранспортної накладної №0061332 від 01.06.2017 року SRL «Tintoreto-Trans» здійснювало перевезення вантажу, відправником якого є «Frutopolis» S.A., Скідра. Греція, отримувач - ТОВ «Дунайська імпортна компанія», Одеса, Україна відповідно до інвойсу № 005. В автотранспортній накладній визначено характеристики товару, які повністю співпадають з характеристиками товару, що зазначений в інвойсі №005 від 01.06.2017 року.

В книжці МДП JX.80764299 від 01.06.2017 року зазначено, що SRL «Tintoreto-Trans» 01.06.2017 року здійснено перевезення з Греції до країни автомобілем CIO060/CIO060, інвойс №005, що відповідає даним, що визначеним у договорі-заявці від 30.05.2017 року №04-GR.

Таким чином, оскільки з наданих документів вбачаються фактичні витрати на транспортування товару, колегія суддів вважає вірним висновок суду про безпідставність доводів контролюючого органу щодо не підтвердження позивачем вказаних сум під час митного оформлення товару.

Водночас, судом першої інстанції вірно враховано, що згідно умов Контракту про постачання товару оплата за товар здійснюється в порядку 100% передплати.

На підтвердження оплати товару, що поставлявся за інвойсом №005 від 01.06.2017 року на суму 7338,08 євро, позивач подав до митного оформлення свіфт від 03.05.2017 року на суму 75000,00 євро, в якому міститься посилання на контракт №336/17 від 27.04.2017 року.

Разом з цим, у вказаному документі відсутнє посилання на інвойс, а загальна сума, хоч і є більшою ніж вартість товару за даною поставкою, проте є меншою за загальну суму контракту, яка становить 500000,00 євро.

Зазначені обставини унеможливлюють встановити те, що до суми 75000,00 євро включені 7338,08 євро, які позивач сплатив за поставку товару за інвойсом № 005 від 01.06.2017 року, а не за будь-яку іншу поставку товару.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги надані позивачем довідку ПАТ «МІБ» з додатком від 22.09.2017 року та акт звірки взаємних розрахунків, оскільки зазначені документи складені після того як товар було випущено у вільний обіг, що підтверджується митною декларацією №500060/2017/007552 від 04.06.2017 року.

З огляду на матеріали справи, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та митним органом була проведена шляхом обміну електронними повідомленнями консультація та було обрано другорядний метод визначення митної вартості резервний, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально.

При цьому відповідач зазначив, що у зв'язку з відсутністю в органі доходів і зборів інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами та подібними (аналогічними) відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливим є застосування методу за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Застосування відповідно до ст. 59, 60 МК України методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання виявилось неможливим в зв'язку з відсутністю в органі доходів і зборі інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Водночас, судом першої інстанції правильно враховано ту обставину, що відповідачем запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а не підтвердження митної вартості додатковими доказами слугувало прийняттю обґрунтованого рішення про визначення митної вартості за шостим методом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при винесенні спірних рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Наявність у наданих декларантом до митного оформлення товару документах розбіжностей слугувало достатньою підставою для відмови ТОВ «Дунайська імпортна компанія» у розмитненні товарів за заявленою митною вартістю та коригування митної вартості товарів, у зв'язку із чим правомірно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, а також картку відмови в митному оформленні товарів.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 01.06.2018 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

С.Д. Домусчі