Постанова № 74406982, 31.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2624/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Попка Я. С.;

за участю секретаря судового засідання - Торкот Д. О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року в справі № 819/1469/17 (головуючий суддя - Шульгач М. П., м. Тернопіль) за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про стягнення податкової заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2017 року Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 31758,25 грн. по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на р/р 33113341700514, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 11010500.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що у відповідача наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, позивачем виставлялася податкова вимога, однак це не призвело до погашення податкового боргу, відтак, керуючись ст. 87 Податкового кодексу України позивач просить стягнути суму податкового боргу в судовому порядку.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити. В апеляційній скарзі наголошує, що оскільки публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» здійснило анулювання кредитного боргу відповідача відповідно до вимог підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України ОСОБА_1 повинен сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Відповідач, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в її задоволенні.

Представник третьої особи, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечила та просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, пояснення відповідача, пояснення представника третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст.92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідною граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено пунктом 57.3 статті 57 ПК, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Згідно з абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК (в редакції, яка діяла на момент вчинення порушення) до загального місячного (річного) доходу платника податку включається: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з цих доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Встановлено, що в період з 22 грудня 2014 року по 25 грудня 2014 року податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1, за результатами якої складено акт № 10069/19-18-17-02/НОМЕР_1 від 25 грудня 2014 року, де вказано, що в порушення вимог податкового законодавства відповідач не подав податкової декларації про майновий стан і доходи одержані у 2013 році та не перерахував до бюджету до 01 серпня 2014 року 25270,60 грн. податку на доходи фізичних осіб за отримані ним доходи у 2013 році.

На підставі акту перевірки № 10069/19-18-17-02/НОМЕР_1 від 25 грудня 2014 року контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000121702 від 15 січня 2015 року, яке отримане відповідачем 19 січня 2015 року (а.с. 14). При цьому встановлено, що таке податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 не оскаржувалось, а отже, сума податкового зобов'язання відповідача є узгодженою.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачу рекомендованим листом була направлена податкова вимога від 01 грудня 2015 року № 26006-23 (а.с. 12).

Будь-яких доказів у підтвердження погашення вказаного податкового зобов'язання відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Можливість примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу за рішенням суду передбачена підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК.

Щодо покликання відповідача на те, що банком не було проведено списання (прощення) його боргу, і цю суму не можна відносити до доходу, отриманого відповідачем, то апеляційний суд зазначає, що дана обставина не є предметом розгляду у рамках даної справи.

Виходячи із наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 не сплачено податковий борг в сумі 31758,25 грн., то його слід стягнути у примусовому порядку.

Відповідно до ч.1 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області - задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року в справі № 819/1469/17 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг в сумі 31758 (тридцять одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на р/р 33113341700514, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 11010500.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Я. С. Попко Повне судове рішення складено 01 червня 2018 року.