Ухвала суду № 74406701, 31.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/22163/15

УХВАЛА

31 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2018 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податковий повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2018.

Апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутнє клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду з вказівкою на причини такого пропуску.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Запропоновано також надати оригінал документа про сплату судового збору за вказаними реквізитами, та вказати поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процессу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

До суду надійшло клопотання від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Так, у вказаному клопотанні зазначено норми права, які регулюють правовідносини щодо сплати судового збору, судову практику застосування зазнаних норм права, а також вказано на відсутність можливості сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку, що наведені в ньому підстави не можна визнати достатніми для відстрочення від сплати судового збору.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Колегія суддів не встановила підстав та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» сторона може бути звільнена від сплати судового збору та сплату судового збору може бути відстрочено.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Станом на 31.05.2018 зазначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018 недоліки апеляційної скарги не усунуті, однак, минуло достатньо часу з моменту постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Крім того, причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними та апелянт не вказав інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Вищевикладене перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2018 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податковий повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк