Постанова № 74406697, 30.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року справа №805/440/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

за участю секретаря судового засідання Борисова А.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: не з'явився

відповідач: Зайцева О.М. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя Давиденко Т.В.) від 28 березня 2018 року у справі №805/440/18-а за позовом ОСОБА_3 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій щодо зняття з обліку як безробітної особи незаконними; визнання незаконними та скасування рішення про зняття з обліку як безробітної особи; зобов'язання поновити на обліку у якості безробітної особи з виплатою недоотриманих грошових коштів з моменту зняття з обліку як безробітної особи до моменту постановки на облік як безробітної особи.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його клопотань про розгляд справи в режимі відео конференції та грубо порушив його право бути присутнім у судовому засіданні. Висновок суду першої інстанції про те, що не повідомлення центру зайнятості про знаходження в трудових відносинах з ПП ОСОБА_4 з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року, що призвело до незаконного перебування в статусі безробітного та отримання соціальних виплат позивач вважає безпідставним, оскільки він повідомив співробітників центру зайнятості про ще один факт трудових відносин, але у зв'язку з тим, що данні трудові відносини у ПП ОСОБА_4 нічим не були підтверджені, позивач погодився з тим, що співробітники центру зайнятості даній інформації не надали належної уваги. Позивач зазначив, що після того, як ПП ОСОБА_4 внесла відповідні відомості до бази персоніфікації, він звернувся до відповідача про порахунок допомоги по безробіттю з урахуванням трудового стажу у ОСОБА_4 Тобто, як тільки з'явилися підстави які б підтверджували трудовий стаж у ПП ОСОБА_4, він відразу повідомив про це відповідача. Позивач також зазначив, що якщо б він не повідомив би позивача про внесення відомостей до бази персоніфікації, то до теперішнього часу стояв би на обліку в центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю враховуючи тільки трудовий стаж у ПП ОСОБА_5 Крім того, на момент постановки на облік не працював ані у ПП ОСОБА_4 ані у ПП ОСОБА_5 Позивач також вважає, що цент зайнятості не може ставити на облік осіб тільки за їхньою усною заявою про роботу на відповідному підприємстві. Для постановки на облік та призначення допомоги по безробіттю треба або запис у трудовій книжці, або копію трудового договору, або відомості в базі персоніфікації. На момент звернення до центру зайнятості, позивач не мав жодних з наведених документів про трудову діяльність у ПП ОСОБА_4, натомість повідомив про стаж роботи у ПП ОСОБА_5 Крім того, про те що позивач був поставлений на облік як безробітній у зв'язку з трудовим стажем у ПП ОСОБА_5, суд першої інстанції в своєму рішенні взагалі нічого не зазначив.

Позивач у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач 18.07.2017 року звернувся до відповідача з заявою про надання статусу безробітного та з заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю.

Згідно наказу від 18.07.2017 року № НТ170718 позивачеві наданий статус безробітного з 18.07.2017р. та згідно наказу від 25.07.2017р. №НТ170725 призначена виплата допомоги по безробіттю з 25.07.2017 року.

Відповідачем проведене розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат позивачеві матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», за результатами якого складений акт № 2 від 10.01.2018 року.

Під час розслідування встановлено, що позивач працював у ФОП ОСОБА_4 з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року, причина звільнення закінчення строку трудового договору. Щодо розбіжностей в даних у кількості календарних днів, протягом яких безробітний перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 та сплати страхових внесків, роботодавцю рекомендовано надати пояснення та корегуючий звіт про суми нарахованої плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів.

Згідно наказу від 10.01.2018 року № НТ180110 відповідачем прийняте рішення про припинення виплати позивачеві допомоги по безробіттю у звязку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийняте рішення про надання йому статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення відповідно до пп8 п.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», пп8 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп.2 п.1 частини V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до вимог частини 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» стусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. N 198 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, згідно п.3 якого реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім'я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення", підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально.

За приписами наведеної норми реєстрація проводиться за умови пред'явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно п.1 р. II. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затв. Наказом Міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року N 613, зареєстр.в Міністерстві юстиції України 09 липня 2015 р. за N 821/27266 ( далі Порядок N 613), допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

За приписами вимог пункту 8 частини 1 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, зокрема, у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Згідно вимог пункту 8 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року N1533-III (далі Закон N1533-III), виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач у період з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року працював у ФОП ОСОБА_4 за трудовим договором між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 06.07.2016р.. Однак, про знаходження в трудових відносинах з ПП ОСОБА_4 позивач не повідомив центр зайнятості.

В матеріалах справи міститься копія персональної картки щодо позивача, при заповнення якої останнім не було надано інформації щодо роботи у ФОП ОСОБА_4 з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року.

Відповідно до п.9 р. II. Порядку N 613 якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.

Внаслідок не повідомлення позивачем про перебування у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 позивачеві допомога виплачувалась в більшому розмірі.

Оскільки, під час перевірки відповідачем встановлений факт подання позивачем недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийняте рішення про надання йому статусу безробітного, суд вважає, що відповідач обґрунтовано, в межах повноважень та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства, прийняв рішення про зняття позивача з обліку як безробітного та припинення виплати допомоги по безробіттю.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повідомлення відповідача про перебування з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року у трудових відносинах з ПП ОСОБА_4 на підставі договору від 06.07.2016р.,копія якого знаходиться в матеріалах справи, а тому доводи апеляційної скарги судом не прийнято до уваги. Доводи позивача про те, що він був поставлений на облік як безробітній у зв'язку з трудовим стажем у ПП ОСОБА_5, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки у відповідності до р. II. Порядку N 613 розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі №805/440/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі №805/440/18-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 30 травня 2018 року.

Повне судове рішення складено 01 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 30 травня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

Сухарьок М.Г.